
- •Розділ 1. Механіка
- •§ 1.1. Кінематика механічного руху
- •§ 1.2. Швидкість і прискорення
- •§ 1.3. Кінематика обертового руху матеріальної точки
- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертового руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла.
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність.
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії.
- •§ 1.13. Потенціальні і непотенціальні сили
- •§ 1.14. Потенціальна енергія та її зв’язок з потенціальними силами
- •§ 1.15. Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії
- •§ 1.16. Потенціальна енергія пружної взаємодії
- •§ 1.17. Повна механічна енергія. Закон збереження повної механічної енергії.
- •§ 1.18. Графічне представлення енергії
- •§ 1.19. Перетворення координат Галілея
- •§ 1.20. Інерціальні системи відліку. Механічний принцип відносності
- •§ 1.21. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції
- •§ 1.22. Властивості простору і часу у класичній механіці
- •§ 1.23. Постулати спеціальної теорії відносності (ств). Перетворення Лоренца
- •§ 1.24. Властивості простору і часу в релятивістській механіці (наслідки із перетворень Лоренца)
- •§ 1.25. Правила додавання швидкостей в релятивістській механіці
- •§ 1.26. Маса, імпульс і основний закон динаміки в релятивістській механіці
- •§ 1.27. Закон взаємозв’язку між масою і енергією
- •§ 1.28. Про єдиний закон збереження маси, імпульсу і енергії
- •§ 1.29. Гідростатика нестисливої рідини. Закон Паскаля. Гідростатичний тиск. Закон Архімеда
- •§ 1.30. Рух ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§ 1.31. Гідродинаміка в’язкої рідини. Сила Стокcа
- •Розділ 2. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •§ 2.1. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Тепловий рух. Основні поняття
- •§ 2.2. Рівняння стану ідеального газу
- •§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
- •§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •§ 2.5. Розподіл Максвела молекул за швидкостями та енергіями
- •§ 2.6. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у потенціальному полі
- •§ 2.7. Внутрішня енергія системи. Теплота і робота
- •§ 2.8. Робота розширення (стискання) газу
- •§ 2.9. Перше начало термодинаміки та його застосування до ізопроцесів
- •§ 2.10. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •§ 2.11. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •§ 2.12. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •§ 2.13. Оборотні та необоротні процеси. Цикли
- •§ 2.14. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •§ 2.15. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •§ 2.16. Ентропія. Закон зростання ентропії
- •§ 2.17. Статистичний зміст другого начала термодинаміки
- •§ 2.18. Ефективний діаметр молекули. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу
- •§ 2.19. Явища перенесення
- •§ 2.20. Молекулярно-кінетична теорія явищ перенесення
- •§ 2.21. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •§ 2.22. Ізотерми Ван-дер-Ваальса. Метастабільні стани. Критична точка
- •§ 2.23. Характер теплового руху в рідинах. Поверхневий натяг. Явище змочування. Капілярні явища
- •§ 2.24. Характер теплового руху у твердих тілах. Теплоємність і теплове розширення твердих тіл
- •§ 2.25. Фази і фазові перетворення. Умови рівноваги фаз. Потрійна точка
- •§ 2.26. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •§ 2.27. Фазові діаграми
- •§ 3.1.Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •§ 3.2. Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •§ 3.3. Розрахунок електричних полів за допомогою теореми Остроградського-Гауса
- •§ 3.4. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
- •§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •§ 3.12. Розгалужені електричні кола. Закони Кірхгофа. З’єднання провідників
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§ 3.14. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища
- •§ 3.15. Електричний струм в електролітах
- •§ 3.16. Електричний стум в газах. Плазма
- •§ 3.17. Електричний струм у вакуумі
§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
Знайдемо потенціали електричних полів деяких заряджених тіл.
а). Потенціал поля рівномірно зарядженої кулі.
Розглянемо
кулю радіусом
,
рівномірно заряджену по об’єму з
об’ємною густиною
і загальним зарядом
( рис.3.13 ).
З
Рис.
3.13
і
від центру кулі в середині кулі
.
Використаємо формулу різниці потенціалів
(3.73)
.
(3.86)
Підставимо вираз (3.37) напруженості електричного поля всередині зарядженої кулі у формулу (3.86)
(3.87)
З
Рис.3.14
і
від центру кулі ззовні кулі
і
,
як зображено на рис. 3.14.
Підставимо вираз (3.41) напруженості електричного поля ззовні від зарядженої кулі у формулу (3.86)
.
(3.88)
Формула
(3.88) справедлива також і для точкового
електричного заряду
.
б). Потенціал поля нескінченної рівномірно зарядженої прямої
Розглянемо
нескінченно довгу пряму рівномірно
заряджену електричним зарядом з лінійною
густиною заряду
.
Знайдемо різницю потенціалів між двома
точками простору 1 і 2 на відстані
і
від прямої
( рис. 3.15 ). Підставимо вираз (3.48) напруженості електричного поля зарядженої прямої у формулу (3.86)
Рис.3.15
в). Потенціал поля нескінченої рівномірно зарядженої площини
Розглянемо
нескінчену площину рівномірно заряджену
електричним зарядом з поверхневою
густиною заряду
.
Знайдемо різницю потенціалів між двома
точками простору 1 і 2 на відстані
і
від площини, як зображено на рис. 3.16.
Підставимо вираз (3.55) напруженості
електричного поля нескінченої рівномірно
зарядженої площини у формулу (3.86)
Рис.3.16
.
(3.90)
г). Потенціал поля електричного диполя.
Електричним
диполем
називається система двох однакових за
модулем різнойменних зарядів. Плечем
диполя
називається вектор
напрямлений від негативного заряду до
позитивного. Дипольним
моментом
називається векторна фізична величина,
рівна добутку позитивного заряду на
плече диполя
.
(3.91)
Знайдемо потенціал електричного поля в точці А як суму потенціалів двох точкових зарядів, які визначимо за формулою (3.69)
.
(3.92)
Р
Рис.3.17;
;
,
тоді можна використати наближені формули
,
.
(3.93)
Підставимо (3.93) в формулу (3.92)
.
(3.94)
§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
Провідниками називаються тіла, які мають вільні електричні заряди, тобто такі заряджені частинки, які можуть вільно переміщатись по об’єму провідника. Розглянемо для прикладу металевий провідник, в якому вільними зарядами є електрони. Кожен електрон має негативний електричний заряд, модуль якого рівний елементарному зарядові.
Вмістимо
провідник в електричне поле. На рис.
3.18 провідник вміщений в однорідне
зовнішнє-електричне поле. Під дією
зовнішнього поля з напруженістю
електрони в провіднику будуть переміщатись
в напрямку, протилежному до напрямку
поля
,
внаслідок чого в провіднику виникне
внутрішнє електричне поле
,
протилежне за напрямком до зовнішнього.
Переміщення електронів буде продовжуватись
до тих пір, поки внутрішнє поле повністю
не зкомпенсує зовнішнє. При цьому
напруженість результуючого електричного
поля всередині провідника стане рівною
нулеві. Таким чином, зовнішнє електричне
поле не може проникнути всередину
провідника. Тобто електричне поле
всередині провідника завжди відсутнє.
Це стосується і того випадку, коли
всередині провідника є порожнини.
Я
Рис.3.18
Слід зазначити, що явище електростатичної індукції в повній мірі стосується лише постійного, тобто статичного електричного поля. Змінне електричне поле частково може проникати вглиб провідника.
На
основі формули (3.82) можна встановити
зв’язок між потенціалом
і напруженістю
електричного поля
Оскільки
всередині провідника
,
то
,
а отже
.
Таким чином, потенціал електричного поля всередині провідника і на його поверхні є постійною величиною, а сама поверхня провідника є еквіпотенціальною. Силові лінії електричного поля завжди перпендикулярні до еквіпотенціальних поверхонь. Внаслідок цього силові лінії зовнішнього електричного поля біля провідника викривляються таким чином, що стають перпендикулярними до поверхні провідника як зображено на рис. 3.18. Ця властивість провідників використовується для створення електричних полів потрібної конфігурації за допомогою провідників спеціальної форми в електронних лампах, електронно-променевих трубках, електронних мікроскопах. В цих електронних приладах за допомогою провідників спеціальної форми (електродів) створюють елементи електронної оптики – електронні лінзи, дзеркала, призми.
Надамо
деякому відокремленому провідникові
заряду
.
Цей заряд розподілиться по поверхні
провідника таким чином, що потенціал
всіх точок поверхні і об’єму стане
рівним
.
Напруженість електричного поля всередині
провідника дорівнюватиме нулеві.
Експериментально встановлено, що між
величиною електричного заряду
і потенціалом поверхні провідника
існує пряма пропорційна залежність
.
(3.95)
Величина
називається електричною ємністю
провідника або електроємністю.
.
(3.96)
Електроємністю відокремленого провідника називається фізична величина рівна зарядові, який необхідно надати провідникові, щоб змінити його потенціал на одиницю. Електроємність залежить від форми, розмірів провідника, діелектричної проникності оточуючого середовища і не залежить від матеріалу провідника, його агрегатного стану, наявності в провіднику порожнин.
Одиницею
вимірювання електроємності в системі
одиниць
є 1Фарад. 1Фарад – це електроємність
такого провідника, потенціал якого
змінюється на 1В при зміні його заряду
на 1Кл.
Визначимо
електроємність провідника у формі кулі
радіусом
.
Надамо йому електричного заряду
.
Приймемо у формулі (3.88) що для поверхні
кулі
і
,
а для іншої точки, яку віддалимо на
нескінченно велику відстань (
),
потенціал приймемо рівним нулеві
.
Таким чином, із виразу (3.88) отримаємо
формулу потенціалу поверхні зарядженої
кулі.
.
(3.97)
Підставимо (3.97) у формулу (3.96) і отримаємо формулу електроємності кулі
.
(3.98)