
- •Розділ 1. Механіка
- •§ 1.1. Кінематика механічного руху
- •§ 1.2. Швидкість і прискорення
- •§ 1.3. Кінематика обертового руху матеріальної точки
- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертового руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла.
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність.
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії.
- •§ 1.13. Потенціальні і непотенціальні сили
- •§ 1.14. Потенціальна енергія та її зв’язок з потенціальними силами
- •§ 1.15. Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії
- •§ 1.16. Потенціальна енергія пружної взаємодії
- •§ 1.17. Повна механічна енергія. Закон збереження повної механічної енергії.
- •§ 1.18. Графічне представлення енергії
- •§ 1.19. Перетворення координат Галілея
- •§ 1.20. Інерціальні системи відліку. Механічний принцип відносності
- •§ 1.21. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції
- •§ 1.22. Властивості простору і часу у класичній механіці
- •§ 1.23. Постулати спеціальної теорії відносності (ств). Перетворення Лоренца
- •§ 1.24. Властивості простору і часу в релятивістській механіці (наслідки із перетворень Лоренца)
- •§ 1.25. Правила додавання швидкостей в релятивістській механіці
- •§ 1.26. Маса, імпульс і основний закон динаміки в релятивістській механіці
- •§ 1.27. Закон взаємозв’язку між масою і енергією
- •§ 1.28. Про єдиний закон збереження маси, імпульсу і енергії
- •§ 1.29. Гідростатика нестисливої рідини. Закон Паскаля. Гідростатичний тиск. Закон Архімеда
- •§ 1.30. Рух ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§ 1.31. Гідродинаміка в’язкої рідини. Сила Стокcа
- •Розділ 2. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •§ 2.1. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Тепловий рух. Основні поняття
- •§ 2.2. Рівняння стану ідеального газу
- •§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
- •§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •§ 2.5. Розподіл Максвела молекул за швидкостями та енергіями
- •§ 2.6. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у потенціальному полі
- •§ 2.7. Внутрішня енергія системи. Теплота і робота
- •§ 2.8. Робота розширення (стискання) газу
- •§ 2.9. Перше начало термодинаміки та його застосування до ізопроцесів
- •§ 2.10. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •§ 2.11. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •§ 2.12. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •§ 2.13. Оборотні та необоротні процеси. Цикли
- •§ 2.14. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •§ 2.15. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •§ 2.16. Ентропія. Закон зростання ентропії
- •§ 2.17. Статистичний зміст другого начала термодинаміки
- •§ 2.18. Ефективний діаметр молекули. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу
- •§ 2.19. Явища перенесення
- •§ 2.20. Молекулярно-кінетична теорія явищ перенесення
- •§ 2.21. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •§ 2.22. Ізотерми Ван-дер-Ваальса. Метастабільні стани. Критична точка
- •§ 2.23. Характер теплового руху в рідинах. Поверхневий натяг. Явище змочування. Капілярні явища
- •§ 2.24. Характер теплового руху у твердих тілах. Теплоємність і теплове розширення твердих тіл
- •§ 2.25. Фази і фазові перетворення. Умови рівноваги фаз. Потрійна точка
- •§ 2.26. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •§ 2.27. Фазові діаграми
- •§ 3.1.Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •§ 3.2. Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •§ 3.3. Розрахунок електричних полів за допомогою теореми Остроградського-Гауса
- •§ 3.4. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
- •§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •§ 3.12. Розгалужені електричні кола. Закони Кірхгофа. З’єднання провідників
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§ 3.14. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища
- •§ 3.15. Електричний струм в електролітах
- •§ 3.16. Електричний стум в газах. Плазма
- •§ 3.17. Електричний струм у вакуумі
§ 2.27. Фазові діаграми
В
Рис.
2.28,
рівній температурі кристалізації
речовини при даному тиску. Охолоджуємо
далі речовину, а температура її не
змінюється, бо йде процес кристалізації
і ми якраз забираємо від речовини тепло,
що виділяється при кристалізації.
Закінчився процес кристалізації і
дальше охолодження системи приведе до
наступного зниження температури вже
твердого тіла. Відповідна крива, що
тягнеться до початку координат, відображає
рівноважні стани двофазної системи
тверде тіло + газ. Вона називається
кривою сублімації.
В
т. П, де сходяться криві випаровування
і сублімації , у рівновазі знаходяться
три фази речовини: тверда, рідка і
газоподібна. Цій єдиній точці відповідає
температура
і тиск
.
Це – потрійна точка. Вона визначає умову
,
при якій одночасно можуть знаходитись
у рівновазі три фази речовини.
Температура
у потрійній точці є одночасно температурою,
при якій плавиться речовина при тиску
(при інших тисках
інша!). Крива, що зображає зв’язок між
тиском і температурою плавлення,
називається кривою плавлення. Для
більшості речовин ця крива нахилена до
кривої випаровування
,
як на рис. 2.28; для окремих речовин її
нахил інший (як на рис.2.30). Кривизна
кривої плавлення незначна.
К
Рис.2.29
Для речовин з декількома кристалічними модифікаціями діаграма стану складніша. На рис.2.29 зображена діаграма у випадку двох різних модифікацій. Тепер є дві потрійні точки. ________________
*) Відомо, що об’єм води при замерзанні збільшується. У зв’язку з цим густина льоду менша від густини води (лід плаває на воді).
У
точці
в рівновазі знаходяться рідина, газ і
перша кристалічна модифікація, в точці
– рідина і обидві кристалічні модифікації
речовини.
Діаграма стану будується для кожної речовини на основі експериментальних даних. Маючи її, можна завжди вказати, в якому стані знаходиться речовина при тих чи інших умовах, які перетворення супроводитимуть речовину при різних процесах, як перевести речовину з одного стану в другий.
Я
Рис.2.30
Якщо
питомий об’єм кристалу більший від
питомого об’єму рідини, то поведінка
речовини при деяких процесах може бути
своєрідною. Візьмемо, наприклад, таку
речовину у стані 5 на рис.2.30 і піддамо
її ізотермічному стисканню. Тиск
збільшується; процес зобразиться на
діаграмі пунктирною прямою 5-6. Речовина
проходить таку послідовність станів:
газ – кристал – рідина. Така послідовність
може спостерігатися лише при температурах,
менших від температури
.
З
діаграми стану випливає, що рідка фаза
може існувати в рівноважному стані лише
при тисках, які задовільняють умову
.
Те саме стосується і твердої фази ІІ,
що на рис. 2.29. При тисках, менших від
спостерігаються лише переохолоджені
рідини.
У
більшості речовин потрійній точці
відповідає тиск
,
значно менший від атмосферного тиску.
Так для води
і
Для вуглекислоти
,
а
,
тому вуглекислота за звичайних умов
швидко сублімує, минаючи рідкий стан.
Це – так званий сухий лід; він не
плавиться, а лише випаровується.
Відмітимо
ще одну особливість діаграми стану.
Крива випаровування закінчується у
критичній точці К. Тому можливий перехід
з області рідких станів в область
газоподібних, обходячи критичну точку
без перетину кривої випаровування (див.
зображений пунктиром перехід 7-8 на
рис.2.30). В цьому випадку перехід рідина
газ (і навпаки) виконується неперервно,
через послідовність однофазних станів.
Такий перехід можливий тому, що різниця
між рідиною і газом має швидше кількісний,
ніж якісний характер; зокрема, в обох
цих станах відсутня анізотропія. Перехід
же зі стану, для котрого характерна
анізотропія, у стан, що не володіє нею,
може відбуватися лише стрибком
(анізотропія або є, або нема). Так само
неможливий неперервний перехід з однієї
кристалічної модифікації в іншу. Різні
кристалічні модифікації речовини
відрізняються притаманними їм елементами
симетрії. Оскільки якийсь елемент
симетрії або є, або відсутній, то перехід
з однієї твердої фази в другу можливий
лише стрибком. Тому крива рівноваги
двох твердих фаз, як і крива плавлення,
не обмежена (йде в безмежність).
РОЗДІЛ 3. ЕЛЕКТРОСТАТИКА І ПОСТІЙНИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ