
- •Розділ 1. Механіка
- •§ 1.1. Кінематика механічного руху
- •§ 1.2. Швидкість і прискорення
- •§ 1.3. Кінематика обертового руху матеріальної точки
- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертового руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла.
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність.
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії.
- •§ 1.13. Потенціальні і непотенціальні сили
- •§ 1.14. Потенціальна енергія та її зв’язок з потенціальними силами
- •§ 1.15. Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії
- •§ 1.16. Потенціальна енергія пружної взаємодії
- •§ 1.17. Повна механічна енергія. Закон збереження повної механічної енергії.
- •§ 1.18. Графічне представлення енергії
- •§ 1.19. Перетворення координат Галілея
- •§ 1.20. Інерціальні системи відліку. Механічний принцип відносності
- •§ 1.21. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції
- •§ 1.22. Властивості простору і часу у класичній механіці
- •§ 1.23. Постулати спеціальної теорії відносності (ств). Перетворення Лоренца
- •§ 1.24. Властивості простору і часу в релятивістській механіці (наслідки із перетворень Лоренца)
- •§ 1.25. Правила додавання швидкостей в релятивістській механіці
- •§ 1.26. Маса, імпульс і основний закон динаміки в релятивістській механіці
- •§ 1.27. Закон взаємозв’язку між масою і енергією
- •§ 1.28. Про єдиний закон збереження маси, імпульсу і енергії
- •§ 1.29. Гідростатика нестисливої рідини. Закон Паскаля. Гідростатичний тиск. Закон Архімеда
- •§ 1.30. Рух ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§ 1.31. Гідродинаміка в’язкої рідини. Сила Стокcа
- •Розділ 2. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •§ 2.1. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Тепловий рух. Основні поняття
- •§ 2.2. Рівняння стану ідеального газу
- •§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
- •§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •§ 2.5. Розподіл Максвела молекул за швидкостями та енергіями
- •§ 2.6. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у потенціальному полі
- •§ 2.7. Внутрішня енергія системи. Теплота і робота
- •§ 2.8. Робота розширення (стискання) газу
- •§ 2.9. Перше начало термодинаміки та його застосування до ізопроцесів
- •§ 2.10. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •§ 2.11. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •§ 2.12. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •§ 2.13. Оборотні та необоротні процеси. Цикли
- •§ 2.14. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •§ 2.15. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •§ 2.16. Ентропія. Закон зростання ентропії
- •§ 2.17. Статистичний зміст другого начала термодинаміки
- •§ 2.18. Ефективний діаметр молекули. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу
- •§ 2.19. Явища перенесення
- •§ 2.20. Молекулярно-кінетична теорія явищ перенесення
- •§ 2.21. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •§ 2.22. Ізотерми Ван-дер-Ваальса. Метастабільні стани. Критична точка
- •§ 2.23. Характер теплового руху в рідинах. Поверхневий натяг. Явище змочування. Капілярні явища
- •§ 2.24. Характер теплового руху у твердих тілах. Теплоємність і теплове розширення твердих тіл
- •§ 2.25. Фази і фазові перетворення. Умови рівноваги фаз. Потрійна точка
- •§ 2.26. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •§ 2.27. Фазові діаграми
- •§ 3.1.Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •§ 3.2. Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •§ 3.3. Розрахунок електричних полів за допомогою теореми Остроградського-Гауса
- •§ 3.4. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
- •§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •§ 3.12. Розгалужені електричні кола. Закони Кірхгофа. З’єднання провідників
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§ 3.14. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища
- •§ 3.15. Електричний струм в електролітах
- •§ 3.16. Електричний стум в газах. Плазма
- •§ 3.17. Електричний струм у вакуумі
§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
Знайдемо рівняння, що пов’язує параметри стану ідеального газу тиск і об’єм з характеристикою руху його молекул – кінетичною енергією їх поступального руху.
Тиск розрахуємо за означенням як силу, що діє на одиницю площі стінки посудини перпендикулярно до неї за рахунок ударів молекул об стінку при їх хаотичному русі, а силу тиску – на основі 2-го закону Ньютона (через зміну імпульсу).
Нехай газ ідеальний однорідний, удари об стінку абсолютно пружні, число зіткнень молекул між собою зникаюче мале порівняно з числом зіткнень зі стінкою.
В
Рис.2.1
(див. рис.2.1). При кожному нормальному
пружному ударі молекула масою
,
що рухається зі швидкістю
,
змінює імпульс на
Для
спрощення розрахунку приймемо, що модулі
швидкостей молекул однакові, і замінимо
мислено їх хаотичний рух рухом у трьох
взаємно перпендикулярних напрямках,
так що з усіх N
молекул в об’ємі V
посудини
N
частинок рухається в напрямку осі х,
перпендикулярної до площадки. З цих 1/6
N молекул за деякий невеликий проміжок
часу
до площадки доберуться лише
частинок,
де
– число молекул, що знаходяться в
циліндрі об’ємом
з основою
та висотою
Їх є
бо концентрація молекул n
за
рахунок хаосу однакова у всіх місцях
посудини. Отже
Ці
молекул при зіткненні з площадкою
призведуть до зміни її імпульсу, причому
(модулі зміни імпульсу стінки і зміни імпульсу молекул рівні на основі закону збереження імпульсу).
Середня
за час
сила тиску
.
Тиск
де
– кінетична енергія поступального руху
однієї молекули газу.
Якщо врахувати, що модулі швидкостей молекул різні, то кінцевий результат матиме вигляд
(2.10)
(символ
позначає
середнє значення відповідної величини).
Ця ж формула одержиться, якщо не замінювати
хаотичний рух у всіх напрямках рухом у
трьох взаємно перпендикулярних напрямках.
Співвідношення (2.10) – основне рівняння
молекулярно-кінетичної теорії (м.к.т.)
газів.
§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
В основне рівняння м.к.т. газів входить середня кінетична енергія поступального руху однієї молекули газу
,
(2.11)
де середній квадрат швидкості молекули
.
Введемо за означенням середню квадратичну швидкість молекули
.
(2.12)
З урахуванням останнього вираз (2.11) запишемо так:
.
(2.13)
Порівняємо тепер співвідношення (2.10) і (2.7). Маємо
або
.
(2.14)
Звідси
видно, що
прямопропорційна абсолютній температурі
газу і залежить лише від неї. Значить
температура є мірою середньої кінетичної
енергії поступального руху молекул
ідеального газу; саме формула (2.14) дала
можливість такого молекулярно-кінетичного
трактування абсолютної температури.
Оскільки температура – міра середньої
величини енергії, то про температуру
однієї чи кількох молекул не говорять.
При
,
тобто при абсолютному нулю температури
припиняється поступальний рух молекул,
а, отже, зникає тиск газу, що спричиняється
ударами молекул об стінки посудини.
Однак досягти абсолютного нуля неможливо.
Оскільки
величина
не залежить від маси молекули, то стає
зрозумілим, чому в суміші газів окремі
компоненти створюють незалежно парціальні
тиски
(див.
закон Дальтона).
Знайдемо тепер формулу для розрахунку величини середньої квадратичної швидкості хаотичного теплового руху молекул газу. Для цього прирівняємо праві частини співвідношень (2.13) і (2.14):
,
звідки
.
(2.15)
Оскільки
,
а
,
то поділивши останнє рівняння на
попереднє, маємо
.
Тоді
.
(2.16)
Якщо
вираз (2.15) дозволяє розрахувати
через масу молекули газу
,
то (2.16) – через молярну масу
.
Розрахунок на основі (2.16), наприклад,
для азоту за нормальних умов дає
,
для водню – 2000м/с.
Виведемо ще одну форму запису основного рівняння м.к.т. газів. Домноживши рівняння (2.10) на об’єм V, маємо
.
Але
nV=N
(див.
означення (2.6)), а згідно з виразом (2.11) з
урахуванням означення
,
тому
.
У
свою чергу
– це кінетична енергія поступального
руху і-ї молекули газу, а
– кінетична енергія поступального руху
всіх молекул газу
,
тому остаточно
.
(2.17)