Європейська кредитно-трансферна система (ects). Досвід впровадження ects у Хмельницькому національному університеті

 

Входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору неможливе без запровадження такого багатоцільового механізму, як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS).

Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) – це система, створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури вимірювання й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їх академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами.

Кредитно-трансферна система, метою якої є підвищення мобільності студентів та взаємовизнання результатів навчання за кордоном, почала поширюватися в Європі з кінця 90-х років ХХ ст. Саме тоді 145 закладів вищої освіти країн ЄС п’яти напрямів (ділове адміністрування, хімія, історія, механіка, ліки) об’єдналися у рамках дослідницької програми Erasmus і створили Європейську кредитно-трансферну систему. З часом до програми за особистим бажанням приєдналась велика кількість навчальних закладів Європи, зокрема, тільки протягом 1997-1998 рр. контракт на впровадженняECTS підписали 772 нових навчальних заклади.

У Додатку 1 Конвенції Ради Європи ЮНЕСКО зазначено, що кредит – це оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру “вартості”певної частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання. Кредити ECTS – це швидше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навантаження займає навчальна дисципліна у програмі навчання на окремому факультеті.

У ECTS навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів, відповідно на семестр – 30, а триместр – 20. Результати іспитів і заліків зазвичай відображаються в оцінках. Однак в Європі співіснують багато різних систем оцінювання. При цьому тлумачення оцінок значно відрізняється залежно від країни, навчального закладу та навіть дисципліни. Помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів, які переводяться на навчання до іноземних навчальних закладів. Тому питання перезарахування оцінок було і є однією з найістотніших проблем студентів-учасників ECTS.

Шкала оцінювання ECTS була розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перезарахувати оцінки, виставлені іншим університетом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

Шкала оцінювання ECTS базується на концепції поділу студентів на достатньо широкі групи за результатами перевірки знань у такий спосіб. Спочатку всі студенти поділяються на дві групи: ті, що оцінені успішно, та ті, що не пройшли випробування. Студенти першої групи розподіляються на 5 підгруп: кращі 10 % отримують оцінку А, наступні 25 % – оцінку В, наступні 30 % – оцінку С, наступні 25 % – оцінку D, решта 10 % – оцінку Е. Студентів, які не пройшли випробування, розподіляють на дві групи: FX – необхідно додатково попрацювати та перездати іспит, F – повторити вивчення цієї навчальної дисципліни (таблиця 2.1).

Співвідношення європейської і національної систем оцінювання знань наведено у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.1 – Шкала оцінювання ECTS

 

ОцінкаECTS	Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки	Визначення
А	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю похибок
В	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома незначними помилками
С	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з незначною кількістю суттєвих помилок
D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	-	НЕЗАДОВІЛЬНО – з правом перездачі навчальної дисципліни
F	-	НЕЗАДОВІЛЬНО –повторний курс навчальної дисципліни

 

Таблиця 2.2 – Співвідношення шкал оцінювання

 

ОцінкаECTS	Бал	Вітчизняна оцінка
А	4,75 – 5,00	5	“Відмінно” – глибоке і повне опанування навчального матеріалу і виявлення відповідних умінь та навичок
В	4,25 – 4,74	4	“Добре” – повне знання навчального матеріалу з кількома незначними помилками
С	3,75 – 4,24	4	“Добре” – загалом вірна відповідь з двома-трьома суттєвими помилками
D	3,25 – 3,74	3	“Задовільно” – неповне опанування програмного матеріалу, але достатнє для практичної діяльності за фахом
E	2,75 – 3,24	3	“Задовільно” – неповне опанування програмного матеріалу, що задовольняє мінімальні критерії оцінювання на позитивну оцінку
FX	2,00 – 2,74	2	“Незадовільно” – безсистемність одержаних знань і неможливість продовжити навчання без додаткових знань з дисципліни (з правом перездачі)
F	0,00 – 1,99	2	“Незадовільно” – необхідна серйозна подальша робота і повторне вивчення дисципліни

 

Використання ECTS дає можливість:

-         підвищити якість університетської співпраці;

-         забезпечити мобільність студентів і викладачів;

-         використовувати єдину систему вимірювання і порівняння навчальних програм.

Впровадження ECTS дозволяє студенту самостійно обирати не тільки траєкторію опанування навчальної програми, але й навчальний заклад, країну, де він планує продовжити навчання. За допомогою менеджера освіти відбувається пошук аналогічних іноземних навчальних програм,перезарахування кредитів, встановлюються умови повернення в “домашній” навчальний заклад після завершення терміну навчання за кордоном або перехід у третій навчальний заклад для отримання освітнього ступеня.

ECTS відіграє важливу роль у підвищенні мобільності студентів та розвитку міжнародних навчальних програм, стає більш вагомою для національних навчальних систем. Очікується її подальший розвиток від простої кредитної системи до трансферно-накопичувальної, яка б використовувалась у межах Зони вищої освіти Європи. За більш ніж 15 років успішного використання ECTS розвинулась від початкової системи комунікації між різними європейськими освітніми програмами і структурами у спільну і широко застосовувану офіційну систему накопичення кредитів.