Маса живої речовини Землі, тон (Базилевич, Родін, Розов, 1971)

Частина планети	Фітомаса	Консументи, редуценти	Всього
Континенти Світовий океан	2,400·1012 0,0002·1012	0,020·1012 0,003·1012	2,4200·1012 0,0032·1012
Всього живої речовини			2,4232·1012

З таблиці 18.3 видно, що основна біомаса Землі зосереджена на континентах. Пояснюється це тим, що в наземних біоценозах і в самому ґрунті склалась найбільша щільність життя. Найбільша кількість видів рослинних і тваринних організмів приурочена саме до ґрунтового покриву, до педосфери, яка є підсистемою біосфери.

4. Ґрунт – арена взаємодії біологічного та геологічного колообігів

Терміни «колообіг», «цикл» увійшли в природничо-історичні науки і їх широко використовують для оцінки динаміки періодичних природних процесів, які систематично повторюються.

Ідеї про поєднання і ролі геологічного і біологічного колообігів в ґрунтоутворенні були введені в геохімію і в ґрунтознавство В.І. Вернадським і В.М. Гольдшмідтом.

Геологічним колообігом речовин, з точки зору ґрунтознавства, називається вся сукупність процесів утворення земної кори, магматичних і осадових гірських порід і мінералів, відособлення її стратиграфічних горизонтів, кори вивітрювання і форм рельєфу, денудації і формування водного, твердого і хімічного стоку, седиментації і акумуляції речовин, перенесених наземними і підземними водами і еоловим шляхом (В.А. Ковда, 1973).

Біологічний колообіг речовин включає в себе суму циклічних процесів обміну речовин і енергії між навколишнім середовищем і сукупністю рослинних і тваринних організмів. Кумулятивний ефект цих процесів в різноманітних формах відбивається на властивостях ґрунтового покриву.

В.А. Ковда (1973) вказує, що великий геологічний колообіг речовин включає в себе послідовні процеси вивітрювання масивно-кристалічних порід, утворення осадових порід, занурення (опускання) їх на значну глибину, метаморфізацію і нове перетворення метаморфічних порід у масивно-кристалічні. Формування і руйнування ґрунтового покриву, знесення і перевідкладення зруйнованих ґрунтів або їх поховання починаючи з девонських часів є постійною ланкою геологічного колообігу матерії.

В історичній геології є загальновизнаним, що життя на Землі з’явилось у другій половині докембрію, а в останній його третині живі організми вже суттєво впливали на хід геологічних і геохімічних процесів в земній корі. Тобто, ранні стадії біологічного колообігу почались приблизно 0,8 – 1 млрд. років тому.

Вік ґрунтоутворюючого процесу на нашій планеті значно менший загальної тривалості біологічного колообігу. Ґрунтоутворення почалось лише з часу появи рослин на мілководдях і суші. Перші рослини наземного типу з’явились на прибережно-морській суші в девоні, тобто близько 300 – 400 млн. років тому.

Далі В.А. Ковда пише: «Ґрунтоутворюючий процес мав надзвичайно складну історію і його неперервність багато разів порушувалась тектонічними процесами.