- •Тема 18. Загальнобіосферні екологічні функції ґрунту
- •1. Загальні відомості про біосферу Землі Загальнопланетарні процеси у біосфері
- •2. Ґрунт як акумулятор і джерело речовини та енергії для організмів суші
- •Витрати енергії на ґрунтоутворення і енергія, яка акумулюється у рослинній біомасі, ккал/см3/рік (Волобуєв, 1960)
- •Запаси гумусу у ґрунтах світу (Кононова, 1963)
- •3. Ґрунт як життєвий простір, середовище для поселення, розвитку і розмноження живих організмів суші
- •Маса живої речовини Землі, тон (Базилевич, Родін, Розов, 1971)
- •4. Ґрунт – арена взаємодії біологічного та геологічного колообігів
- •5. Ґрунт як умова нормального функціонування біосфери і як фактор біологічної еволюції
Маса живої речовини Землі, тон (Базилевич, Родін, Розов, 1971)
Частина планети |
Фітомаса |
Консументи, редуценти |
Всього |
Континенти Світовий океан |
2,400·1012 0,0002·1012 |
0,020·1012 0,003·1012 |
2,4200·1012 0,0032·1012 |
Всього живої речовини |
|
|
2,4232·1012 |
З таблиці 18.3 видно, що основна біомаса Землі зосереджена на континентах. Пояснюється це тим, що в наземних біоценозах і в самому ґрунті склалась найбільша щільність життя. Найбільша кількість видів рослинних і тваринних організмів приурочена саме до ґрунтового покриву, до педосфери, яка є підсистемою біосфери.
4. Ґрунт – арена взаємодії біологічного та геологічного колообігів
Терміни «колообіг», «цикл» увійшли в природничо-історичні науки і їх широко використовують для оцінки динаміки періодичних природних процесів, які систематично повторюються.
Ідеї про поєднання і ролі геологічного і біологічного колообігів в ґрунтоутворенні були введені в геохімію і в ґрунтознавство В.І. Вернадським і В.М. Гольдшмідтом.
Геологічним колообігом речовин, з точки зору ґрунтознавства, називається вся сукупність процесів утворення земної кори, магматичних і осадових гірських порід і мінералів, відособлення її стратиграфічних горизонтів, кори вивітрювання і форм рельєфу, денудації і формування водного, твердого і хімічного стоку, седиментації і акумуляції речовин, перенесених наземними і підземними водами і еоловим шляхом (В.А. Ковда, 1973).
Біологічний колообіг речовин включає в себе суму циклічних процесів обміну речовин і енергії між навколишнім середовищем і сукупністю рослинних і тваринних організмів. Кумулятивний ефект цих процесів в різноманітних формах відбивається на властивостях ґрунтового покриву.
В.А. Ковда (1973) вказує, що великий геологічний колообіг речовин включає в себе послідовні процеси вивітрювання масивно-кристалічних порід, утворення осадових порід, занурення (опускання) їх на значну глибину, метаморфізацію і нове перетворення метаморфічних порід у масивно-кристалічні. Формування і руйнування ґрунтового покриву, знесення і перевідкладення зруйнованих ґрунтів або їх поховання починаючи з девонських часів є постійною ланкою геологічного колообігу матерії.
В історичній геології є загальновизнаним, що життя на Землі з’явилось у другій половині докембрію, а в останній його третині живі організми вже суттєво впливали на хід геологічних і геохімічних процесів в земній корі. Тобто, ранні стадії біологічного колообігу почались приблизно 0,8 – 1 млрд. років тому.
Вік ґрунтоутворюючого процесу на нашій планеті значно менший загальної тривалості біологічного колообігу. Ґрунтоутворення почалось лише з часу появи рослин на мілководдях і суші. Перші рослини наземного типу з’явились на прибережно-морській суші в девоні, тобто близько 300 – 400 млн. років тому.
Далі В.А. Ковда пише: «Ґрунтоутворюючий процес мав надзвичайно складну історію і його неперервність багато разів порушувалась тектонічними процесами.