6. Ґрунт як захисний бар’єр літосфери

6.1. Захист літосфери від ерозії

В системі геосфер Землі літосфера знаходиться в особливих гідротермічних і геохімічних умовах. Верхня її частина межує з гідросферою і атмосферою і тому постійно піддається руйнівним діям ряду факторів. Найбільшу руйнівну силу несуть вода і вітер, рух яких діє на незахищені ґрунтом і рослинами верхні шари гірських порід. В разі відсутності ґрунтово-рослинного захисного покриву літосфера була б піддана потужній дії текучої води і сильних вітрів. За даними А.П.Лисиціна (1978) у другій половині ХХ століття щороку з поверхні континентів зноситься в моря і океани понад 10 млрд. т речовин.

При знищенні ґрунтового захисного покриву різко посилюється дефляція, що призводить до катастрофічного антропогенного опустинювання цілих регіонів земної кулі.

6.2. Ґрунт як умова нормального розвитку літосфери

Створення умов прогресивного розвитку літосфери є суттєвою функцією ґрунтового покриву. Порівняно з іншими планетами літосфера Землі, у зв’язку з сильним проявом еззогенних процесів, має якісно інший структурно-динамічний стан і вважається більш просунутою в еволюційному плані (А.Є. Криволуцький, 1985). Одною з важливих причин цього є наявність на нашій планеті розвинутого ґрунтового покриву.

Завдяки гідрологічним функціям ґрунтів (див. тему 17) на нашій планеті протягом мільйонів років відбуваються вологообіги, які зумовлюють глибокі екзогенні перетворення гірських порід і мінералів. Криволуцький (1985) з цього приводу вказує, що з циркуляцією води у верхніх сферах Землі зв’язано функціонування на нашій планеті потужного комплексу екзогенних процесів, які суттєво впливають на інші компоненти – літосферу, органічний світ і залучають їх у глобальні колообіги.

При цьому треба мати на увазі, що дія води на літосферу Землі одночасно поєднується з впливом живих організмів, які населяють ґрунт. В результаті відбувається взаємопосилення впливу води і живих організмів на літосферу. Наслідком цього є багатократне (в сотні і тисячі разів) підвищення реактивності хімічних процесів екзогенного перетворення літосфери.

Перетворення літосфери Землі йде двома шляхами: шляхом руйнування кристалічних порід і шляхом формування нових форм рельєфу і утворення нових мінералів, порід і корисних копалин. І це нерозривно зв’язано з сукупною дією на літосферу живої речовини і ґрунтоутворюючого процесу.

Суттєве значення у підтримці сталої активності літосфери є здатність ґрунту зв’язувати глибинні гази (CO₂, N₂, H₂) і повертати їх знову у літосферу у сполуках осадового матеріалу, який пройшов через ґрунтоутворюючий процес. Без такого багатократного повернення у літосферу газів, які вона виділяє, наша планета не мала б тої концентрації (газового складу), яку має сучасна атмосфера. В.І.Вернадський (1960) надавав виключно важливе значення впливу газових функцій ґрунту і живої речовини на еволюцію земної кори. «Роль ґрунту в історії земної кори, - писав він, - не відповідає тонкому шару, який вона утворює на своїй поверхні. Вона цілком відповідає тій величезній активній енергії, яка зібрана в живій речовині ґрунту і здатна до переносу, дякуючи газам, що проникають у ґрунт». Він вказував на виключно важливу роль газів в ґрунтових процесах і значення цих газів в газообміні земної кори.