Методика роботи

1. Накреслити в зошиті план розміщення шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).

На малюнку позначити:

• внутрішню стіну з дверним отвором;

• зовнішню стіну з віконними отворами;

• передню стіну (визначається за природним освітленням з лівого боку);

• задню стіну;

• розташування парт (столів зі стільцями);

• місцезнаходження вчительського столу;

• розміщення класної дошки;

• ширина проходів між рядами парт;

• відстань від передньої стіни (дошки) до першої парти;

• відстань від передньої стіни до останніх парт;

• відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт;

• відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт;

• відстань від внутрішньої стіни до третього ряду парт;

• відстань від задньої стіни до спинки сидіння останніх парт;

• ширину проходу між допоміжним обладнанням (шафи і т.і.) і краєм парти.

За всіма переліченими позначками дати гігієнічну характеристику відповідності до вимог.

За гігієнічними вимогами:

• парти розставляють в три ряди переднім краєм до передньої стіни (природне освітлення з вікон надходить зліва);

• відстань від перших парт до дошки не менша, ніж 2 м;

• ширина проходів між рядами парт не менш, ніж 0,6 м;

• відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт не менш, ніж 0,5 м (для циркуляції теплого повітря від радіаторів опалення;

• відстань від передньої стіни до останніх парт не більше, ніж 8 м (погано чути спокійну мову);

• відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт не більше, ніж 6 м; (недостатнє природне освітлення);

• ширина проходу між допоміжним обладнанням (шафи, полиці, стенди і т.і.) і краями парт не менш, ніж 0,5 м (можливість відкрити дверці шафи).

2. Накреслити схему конструкції парти (стола зі стільцем). За допомогою вимірювальних приладів визначити та на малюнку зазначити:

• висота парти;

• кут нахилу кришки стола парти;

• наявність видкідної кришки;

• глибина столу парти;

• дистанція сидіння;

• дистанція спинки парти;

• наявність нахилу спинки сидіння;

• диференція парти;

• висота сидіння;

• глибина сидіння.

За гігієнічними вимогами:

• кут нахилу кришки стола парти становить 12-15^;

• наявність видкідної кришки;

• глибина столу парти (передньо-задній розмір) дозволяє вільно, без переміщення доставати книжки та письмові прилади;

• дистанція сидіння повинна бути від’ємною;

• дистанція спинки парти дорівнює передньо-задньому діаметру грудної клітки учня + 7-8 см для вільного руху тіла;

• наявність нахилу спинки сидіння, який відповідає анатомічній формі спини;

• диференція парти дорівнює 1/7 - 1/8 росту учня;

• висота сидіння дорівнює довжині гомілки зі стопою + 2-3см (підошва взуття);

• глибина сидіння становить 2/3, або 3/4 довжини стегна учня.

3. Маркировка парт – це нанесення на бокову поверхню каркасу номера парти, кольору, або букви для визначення ростової групи дітей, які можуть сидіти за даною партою (столом) не порушуючи фізіологічного розвитку (формування правильної постави). Ці позначки визначаються шляхом вимірювання висоти сидіння і заднього краю кришки стола (парти) над підлогою. Отримані дані підставляються до формул, або до відповідних таблиць. Після відповідних розрахунків можна знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.

Формула для визначення номера парти за ГОСТ 1964р. О.Ф. Лістова:

№ парти =;

Де h₁ – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).

№ парти =;

Де h₂ – висота сидіння лавки над підлогою (см).

* Ділення проводити до цілого числа.

Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1964р.

Зріст дітей (см)	№ парти	h1 висота заднього краю кришки стола парти (см).	h2 висота сидіння лавки (см).
110-119 120-129 130-139 140-149 150-159 160-169 170-179	6 7 8 9 10 11 12	52 57 62 67 72 77 79	32 35 38 41 44 47 47

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см. 62:5 – 4 = 8; 36:3 – 4 = 8.

Для визначення номера стола і стільця за ГОСТ 1971р. користуються формулою

М.М. Карташова:

№ парти =;

Де h₁ – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).

№ стільця =;

Де h₂ – висота сидіння стільця над підлогою (см).

* Ділення проводити до цілого числа.

Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1971р.

Зріст дітей (см)	№ парти, стола, стільця	Кольорове маркування	h1 висота заднього краю кришки стола парти (см).	h2 висота сидіння парти, стільця (см).
До 130 130-145 145-160 160-175 175 та більше	А Б В Г Д	Жовте Червоне Блакитне Зелене Біле	54 60 66 72 78	32 36 40 44 48

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см.

62:5 – 10 = 2, тобто група “Б”; 36:3 – 10 = 2, тобто група “Б”.

4. Намалювати в зошиті схему класної дошки з зазначенням конструктивних особливостей. Дати гігієнічну характеристику отриманим даним вимірювання. Порівняти їх з гігієнічними вимогами. Обстеження класної дошки включає визначення наступних показників:

• розміри (довжина, висота);

• характеристика поверхні (рівна, опукла, наявність дефектів, слизкість, та т.і.);

• наявність жолоба для крейди;

• наявність освітлення та його характеристика;

• висота нижнього краю від підлоги.

Основними гігієнічними вимогами до дошки є:

• поверхня рівна, без дефектів та опуклостей;

• поверхня матова (без віддзеркалення промінів);

• колір поверхні коричневий, темно-зелений, а в лабораторіях та в майстернях – чорний;

• дошка розташована посередині передньої стіни;

• відстань нижнього краю до підлоги в молодших класах – 65-70 см, в середніх – 80-85см, в старших – 95см;

• дошка складається з трьох відділів;

• загальна довжина – 3-3,5 м;

• висота – 1,0 – 1,2 м;

• над дошкою прикріплений софіт;

• по всій довжині нижнього краю дошки розміщений жолобок для збирання пилу крейди;

• наявність лоточка для ганчірки та шматочків крейди з правого нижнього краю;

• ганчірка повинна добре вимита, вогка, представлена шматком паралону розміром 20157 см;

• крейда повинна бути білого або жовтого кольору, шматочками циліндричної форми завдовжки по 5 см;

• крейда повинна бути без сторонніх включень (шматочки деревини, скла, камінці тощо), суха, помірно твердою, зберігається в скляному посуду.

5. В обговоренні проводять детальний аналіз отриманих даних, зазначають відповідність гігієнічним вимогам та можливі негативні наслідки для здоров’я дитини в разі їх порушення.

6. В заключенні констатують: чи відповідає обладнання гігієнічним вимогам.

7. В рекомендаціях пропонують шляхи та засоби подолання невідповідностей.

Контрольні питання:

1. Які конструктивні особливості пари Ф.Ф. Ерісмана забезпечують нормальний фізіологічний розвиток опорно-рухового апарату дитини? Їх санітарно-гігієнічні норми.

2. Які санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення шкільних меблів в приміщенні класу? Їх санітарно-гігієнічне значення.

3. Якими критеріями характеризується правильна постава?

4. Які гігієнічні вимоги пред’являють до класної дошки?

5. Які гігієнічні вимоги пред’являють до крейди та ганчірки?

Практична підготовка:

1.Накресліть три види дистанції сидіння парти.

2.Зарисуйте та запишіть основні критерії правильної посадки учнів за партою.

Практична робота №4

Тема: Гігієнічна оцінка розкладу занять в різних класах.

Мета: Засвоїти методику гігієнічної оцінки шкільного розкладу, навчитися складати його відповідно до гігієнічних вимог.

Обладнання: Розклад занять середніх або старших класів, бальна шкала складності предметів, таблиця тижневої і добової динаміки працездатності.

Розклад уроків є одним з основних елементів шкільного режиму. Правильно складений розклад відсовує розумове стомлення на кінець робочого дня і навчального тижня, попереджає появу перевтоми.

До розкладу уроків пред'являється ряд гігієнічних вимог. Однією з основних є строга регламентація кількості уроків протягом учбового дня і навчального тижня залежно від віку учнів. Протягом учбового дня у молодших школярів повинне бути не більше 4 год. занять, у школярів 5—7 класів не більше 5 год. і у старших школярів допускається на тиждень по 6 год. занять. Тижневе навантаження учнів приведене в учбовому плані.

Іншою основною гігієнічною вимогою до складання розкладу уроків є облік динаміки розумової працездатності школярів протягом учбового дня і учбового тижня.

Протягом учбового дня розумова працездатність школярів збільшується від першого до другого-третього уроку (період впрацювання і оптимум працездатності). З третього уроку у молодших школярів і з четвертого у старших працездатність починає знижуватися. Якщо вводиться п'ятий урок у молодших школярів, а шостий у середніх, то на них працездатність знижується на 50% в порівнянні з першим уроком. Аналогічна динаміка розумової працездатності спостерігається і протягом навчального тижня. Якщо прийняти нормальну працездатність за 100%, то у понеділок вона дорівнює 98% (період впрацювання), у вівторок (106%), в середу (109%) - спостерігається найбільша працездатність (оптимум), у четвер працездатність починає знижуватися (96%), у п'ятницю вона ще менше (95%) і у суботу найнижча (94%).

Відповідно до динаміки розумової працездатності необхідно важкі уроки (математика, фізика, хімія, іноземна та російська мова) ставити другим або третім уроком. Уроки праці, фізичної культури, допризовної військової підготовки, музики, образотворчого мистецтва треба ставити у молодших школярів третім уроком, а у старших школярів четвертим. У понеділок і суботу розклад повинен бути полегшено за рахунок зменшення кількості годин і включення в нього легших уроків. Заборонено здвоювати уроки. Як виняток дозволено проводити здвоєні уроки праці. Проте і їх корисніше проводити двічі в тиждень по 1 ч. Необхідно стежити, щоб в який-небудь день не скопилися уроки, що вимагають багато часу для виконання домашніх завдань.

Для виконання роботи необхідні: діючий розклад якого-небудь класу і учбовий план на поточний навчальний рік (з навчальним планом можна ознайомитися у завідувача учбовою частиною школи).

Хід роботи. Перепишіть діючий навчальний план, розклад уроків будь-якого класу і дайте гігієнічну оцінку кожному дню тижня і всьому тижневому розкладу уроків в цілому, виходячи з тих вимог, які викладені вище. Потім складіть для цього класу такий розклад уроків, який відповідав би всім гігієнічним вимогам.