4. Порядок виконання роботи.

   1. Ознайомитись з лабораторним робочим місцем та методичними вказівками.

   2. Виміряти параметри електричних елементів, які використовуються для проведення дослідження.

   3. З ібрати цеп по схемі на рис.1.

Рис. 1 Схема дослідження нерозгалуженого електричного кола.

На рис.1 прийняті наступні позначення:

Г – генератор напруги спеціальної форми, що задається;

Осц – осцилограф;

R_інд – індуційований опір;

R1, R2, R3 – опори – елементи контуру .

4. Для вибраних номіналів опорів R₁, R₂ та R₃ зняти осцилограми напруги, які задаються з генератора, струм кола та напруг на елементах кола (U_R1, U_R2 та U_R3). Осцилограма струму кола визначається як осцилограма напруги на індуційованому опорі R_інд (точка в) в масштабі М=1/R_інд. Осцилограми зняти для трьох типів напруг, що діють, які відрізняються формою та параметрами.

Для зняття осцилограми напруг елементів (U_R1, U_R2 та U_R3) необхідно замінити місцями елементи (R₁, R₂, R₃) з елементом R_інд. та підключившись до точки в.

5. Включити в схемі мал.1 замість елементів R₁, R₂, R₃ відповідно елементи ємності С₁, С₂, С₃. Провести дослідження струму та напруги ємності С_дос1 згідно п.3.3 та п.3.4. Повторити дослідження п.3.4.

6. Включити в схемі мал.1 замість елементів R₁, R₂, R₃ відповідно елементи індуктивності L₁, L₂, L₃. Повторити дослідження п.3.4.

7. Включити в схемі мал.1 замість R₁, R₂, R₃ відповідно елементи опору R та ємність С. Повторити дослідження п.3.4.

8. Включити в схемі мал.1 замість R₁, R₂, R₃ послідовно включені елементи опору R та індуктивність L. Повторити дослідження п.3.4.

9. Включити в схемі мал.1 замість R₁, R₂, R₃ послідовно включені елементи опору R₁, ємність С, індуктивність L. Повторити дослідження п.3.4.

10. З ібрати електричне коло по схемі на рис.2.

Рис. 2 Схема дослідження одноконтурного ел. кола.

Зняти осцилограми напруг елементів кола U_к для трьох варіантів дії, що задаються з генератора «Г».

11. При проведенні досліджень осцилограми знімати в масштабі, який забезпечує максимальну досяжну точність визначення амплітуди, періоду повторення, початкової фази, максимального відхилення, часу затримки відносно дії струмів, що задаються, та напруг .

12. Виміри проводити осцилографом в двоканальному чи одноканальному режимах із зовнішнім запуском згідно інструкції по експлуатації.

4. Обробка результатів досліджень.

   1. По знятим осцилограмам визначити співвідношення форми напруги та струму на досліджуваних пасивних двополюсниках електричного кола.

   2. Для всіх варіантів схем визначити співвідношення амплітуд, періодів повторення та зсуву в часі (фаз) напруг та струмів двополюсників. По результатам обробки побудувати векторні діаграми струмів, напруг, комплексних напруг, потенціальні діаграми.

   3. Для всіх варіантів схем дослідити величину суми миттєвих значень напруг елементів U_к та комплексних амплітуд напруг елементів у всіх контурах. Визначити вхідну комплексну напругу кола, що досліджується.

   4. Для всіх варіантів схем розрахунковим шляхом визначити форму та всі параметри напруг та струмів елементів кола, а також вхідний комплексний опір. Зрівняти результати розрахунків з експериментальними даними.

   5. По результатам виконання розділу 3 та розділу 4 зробити обґрунтовані висновки.

   6. Результати досліджень та обробки результатів досліджень оформити у вигляді звіту по лабораторній роботі. Звіт підлягає захисту у викладача.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

1. Попов В.П. Основы теории цепей: Учебник для вузов спец. «Радиотехника». – М.: Высш. шк., 1985. – 496 с., ил.

2. Атабеков Г.И. Основы теории цепей. Учебник для вузов. М., «Энергия», 1969. – 424 с., ил.

3. Зернов Н.В., Карпов В.Г. Теория радиотехнических цепей. – Л., «Энергия», 1972. – 816 с., ил.

4. В.С.Перхач Теоретична електротехніка: Лінійні кола: Підручник – К.: Вища шк., 1992. – 439 с.: іл.

5. Радіотехніка : Енциклопедичний навчальний довідник: Навчальний посібник (За ред. Ю.Л.Мазора, Є.А.Мачуського, В.І.Правди). – К.: Вища шк., 1999. - 838 с.:іл.