Контроль якості біохімічних досліджень

Контроль якості включає систему заходів, спрямованих на підвищення збіжності, відтворювання, правильності й точності виконання методу. Цей контроль передбачає виявлення й усунення випадкових і систематичних помилок аналізу. В арсеналі засобів лабораторного контролю існують контрольні матеріали й різні методи статистичної обробки результатів аналізу. Вони дозволяють визначити якісний рівень роботи клініко діагностичної лабораторії (КДЛ). Як контрольні матеріали застосовують матеріали, як виготовлені в лабораторії, так і заводського виробництва.

Як матеріали власного виробництва застосовують еталонні розчини строго певної концентрації, а також злита сироватка із залишків крові, що залишилася в лабораторії. Еталонні розчини готовлять із фіксаналів – хімічних реактивів у скляних запаяних ампулах. У колби на один літр із однією міткою (точний аналітичний посуд) кількісно переносять уміст ампули, промивають дистильованою водою й доводять обсяг до мітки.

Матеріали заводського виробництва:

1. "Сероконт-В" – суха ліофілізована кінська сироватка, використається для контролю відтворювання біохімічних досліджень;

2. "Сероконт-П - еквін" – суха ліофілізована кінська сироватка з атестованим змістом компонентів, зазначених у прикладеному до сироватки паспорті, використається для контролю правильності біохімічних досліджень;

3. "Сероконт-П" – суха ліофілізована людська сироватка з атестованим змістом компонентів, переважно, ліпідного спектра, застосовується для контролю правильності біохімічних досліджень;

4. "Патосероконт-П-еквін" – суха ліофілізована кінська сироватка з атестованим патологічним змістом компонентів, використається для контролю правильності біохімічних досліджень.

Крім перерахованих вище матеріалів у лабораторії використаються інші контрольні матеріали імпортного виробництва. Перед уживанням суху контрольну сироватку варто розчинити дистильованою водою в обсязі, зазначеному на етикетках. Звичайно в 3 мл дистильованої води розчиняють сироватку протягом 30-40 хвилин при кімнатній температурі. Перемішують обережно, щоб не було піни, збовтувати не можна; зберігають у морозильній камері. Обсяг контрольного матеріалу для аналізу береться той же, що й матеріал від хворого. Сироватки з атестованим змістом компонентів можна застосовувати як еталонні розчини.

Контроль якості підрозділяється на внутрішньо лабораторний і міжлабораторний.

Внутрішньолабораторний контроль вирішує завдання підвищення якісного рівня роботи КДЛ за рахунок поліпшення збіжності, відтворювання й правильності виконуваних аналізів. Попереджає випадкові помилки аналізів.

І. Внутрішньолабораторний контроль на відтворювання здійснюється статистичним методом контрольних карт. Для його проведення використається контрольна сироватка " Сероконт-В", сироватка повинна бути однієї серії. Основні вимоги контролю – систематичність проведення й виконання його в реальних умовах роботи КДЛ, паралельно з діагностичними пробами.

Контроль на відтворювання ділиться на 4 етапи:

1) Підготовчий. Складається в зборі даних для статистичної обробки. Щодня, паралельно із пробами матеріалу від хворих, досліджується проба з контрольною сироваткою. По кожному тесті, узятому на контроль, набирають не менш 20-25 результатів.

2)Статистична обробка результатів аналізу. Розраховують наступні параметри:

а) Середнє арифметична величина: ; де – середнє арифметична величина, - сума всіх набраних результатів, n - кількість узятих для розрахунку результатів.

б) Середнє квадратичне відхилення: ;

в) Коефіцієнт варіації: .

Для більшості біохімічних реакцій V. не повинен перевищувати 5 %, тільки для аналізу ферментів V допускається до 10 %. Межі таких значень забезпечують роботу з погрішністю не вище 1/8 припустимої межі помилки (величина, при якій не страждає діагностична значимість тесту). Якщо V не перевищує припустиму величину, можна переходити до третього етапу - побудові контрольної карти. Якщо V вище, те необхідно з вибірки виключити сумнівні результати за допомогою критерію Т: .

Якщо Т>2,62, то результат виключається, і всі розрахунки необхідно повторити заново до одержання прийнятних значень V. Якщо V< 5 %, то переходимо до третього етапу.

3) Побудова контрольної карти. Розраховують контрольні межі ±1S, +2S, ±3S. Допустимо, = 3 ммоль/л, S = 0,2, V = 5 %. Побудова виконують на спеціальних бланках або міліметровому папері. По осі абсцис відкладають дату досліджень, а по осі ординат - значення концентрації.

Дата визначення

ммоль/л

3,6 +3S

3,4 + 2S

3,2 +1S

3,0

2,8 -1S

2,6 -2S

2,4 -3S

1/02 2/02 3/02 4/02 5/02

Рис. 1 Контрольна карта

4) Робота з контрольною картою. Тому що контрольна сироватка досліджується паралельно з партією діагностичних проб для хворих і перебуває в таких же умовах аналізу, що й матеріал від хворих, те контрольна карта з позначеними на ній результатами аналізу контрольної сироватки, відбиває можливі погрішності в роботі й дозволяє вчасно вжити заходів до їхнього усунення. Про помилки сигналізують так називані "попереджувальні" й "контрольні" критерії. "Попереджувальні критерії" свідчать про неблагополуччя в роботі й погрозі появи грубих помилок.

Попереджувальні критерії:

1) 6 результатів підряд перебувають по одну сторону від лінії середнього арифметичного значення;

2) 6 результатів підряд виявляють тенденцію до одноманітного підвищення або зниження;

3) 3 результати підряд перебувають за межами середнього квадратичного відхилення (1S);

4) 1 результат перебуває за межами двох середного квадратичного відхилення (±2S).

З появою "попереджувальних критеріїв" необхідно ретельно проаналізувати хід виконання аналізу: перевірити використовувані реактиви, калібровані графіки, стандартні розчини, роботу вимірювальних приладів. Якщо вжиті заходи виявилися неефективними, то на контрольній карті з'являться контрольні критерії. Контрольні критерії:

1) 8 результатів підряд перебувають по одну сторону від X;

2) 8 результатів підряд виявляють тенденцію до одноманітного підвищення або зниження;

3) 5 показань підряд перебувають за межами +1S;

4) 3 показання підряд перебувають за межами ±2S;

5) 1 результат перебуває за межами ±3S.

ІІ. Внутрішньо лабораторний контроль на правильність досліджень здійснюється в міру необхідності: 1) з появою попереджувальних або контрольних критеріїв на контрольній карті; 2) при впровадженні нових методів дослідження; 3) при використанні нових вимірювальних апаратур; нової партії реактивів; 4) для контролю за роботою лаборантів.

Для його проведення використають контрольні сироватки з атестованим змістом компонентів типу "Сероконт-п-еквин", "Патосероконт-П", "Сероконт-П". Якщо результат визначення укладається в припустимі межі коливань (X±2S) для даного компонента згідно з паспортними даними контрольної сироватки, то цей результат уважається правильним.

Міжлабораторний контроль проводиться не рідше одного разу у квартал під керівництвом обласного медичного центра одночасно у великій групі лабораторій шляхом дослідження тотожного біоматеріалу по певній програмі. Всі тести виконуються тільки уніфікованими методами, що дозволяє проводити порівняння результатів досліджень, виконаних у різних лабораторіях між собою. Контроль проводять в один день по строгій інструкції. Контрольний центр розробляє програму експерименту, у якій указується: дата контролю, характер контрольного матеріалу, перелік тестів, винесених на контроль; дата надання результатів експерименту. До спеціального протоколу заносять результати досліджень, назва методу, одиниці виміру. Завдання між лабораторного контролю: досягнення порівнянних результатів досліджень у клінічних лабораторіях; виявити погрішності в роботі кожної КДЛ; виявити помилки в контролі на відтворювання і правильність досліджень. Між лабораторній контроль ефективніше інших контролів, тому що виявляє не тільки випадкові, але й систематичні помилки, які неможливо виявити на рівні внутрішньо лабораторного контролю.

Після одержання інформації від кожної КДЛ обласний центр проводить їхню статистичну обробку. Результати групують по методу, тесту, характеру його виконання. У кожній групі розраховують X, S, V. Всі результати, що перебувають поза межами X+2S - виключаються, але їх ураховують при оцінці якості роботи окремої лабораторії. Статистичну обробку проводять заново. Для оцінки якості роботи окремо взятої лабораторії розраховують ряд додаткових параметрів: і (індекс середнє квадратичного відхилення) по кожному окремому тесті й - сума індексів середнє квадратичного відхилення по всіх тестах.

, де X лаб - результат даної лабораторії. Якщо і S -> 0, тим якісніше результат: 0 < іS < l результат гарний (2 бали); l < іS < 2 результат задовільний (1 бал); іS > 2 результат поганої (0 балів). Після знаходження іS для кожного тесту знаходять iS. Чим нижчеіS, тим якісніше робота КДЛ. Після проведення статистичної обробки результати оформляються у відповідні таблиці й розсилаються завідувачем лабораторіями. У цих таблицях кожна лабораторія закодована.

МЕТОД ЮДЕНА. Дозволяє проводити оцінку результатів між лабораторного контролю графічно, шляхом порівняння результатів кожної лабораторії, що бере участь, з результатами референтної лабораторії. У кожній лабораторії одночасно досліджуються два контрольних зразки. Результати відправляються в контрольний центр, де будують графіка Юдена.

Пари значень результатів контрольних досліджень, кожної лабораторії наносять у вигляді крапок на графік. Якщо крапки усередині окружності – результати придатні. Якщо крапки перебувають поблизу до прямій W – результат відмінний; лабораторія працює стабільно. Якщо крапки не потрапили в окружність і перебувають між дотичними S й t – є систематичні помилки (результати завищені або занижені для обох проб). Якщо крапки за межами дотичних S й t – випадкові помилки.

проба Б Систематичні