
- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра фізичної та неорганічної хімії
- •Конспект лекцій
- •Лекція № 1. Вступ
- •Предмет вивчення клінічної біохімії. Розділи дисципліни
- •Розділи сучасної біохімії
- •Аналітичні параметри
- •Контроль якості біохімічних досліджень
- •Матеріали заводського виробництва:
- •Контроль на відтворювання ділиться на 4 етапи:
- •3S похибки
- •Лекція 2. Фізико-хімічні методи аналізу, які застосовують в медицині
- •Оптичні методи аналізу
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лекція № 3. Обмін речовин. Обмін білків
- •Властивості білків
- •Розміри білкових молекул
- •Класифікація білків
- •Прості білки
- •Складні білки
- •Структура білків
- •Біологічна роль білків
- •Травлення білків в шлунково-кишковому тракті (шкт)
- •Небілкові азотисті компоненти крові
- •Характеристика сечовини як азотистої небілкової речовини
- •Клінічне значення визначення сечовини. Показник u.R.- urea ratio.
- •Креатин і креатинін
- •Характеристика індикану, як небілкової азотистої речовини
- •Поліпептиди і амінокислоти
- •Лекція 4. Білки плазми крові. Методи дослідження білків План
- •Загальна характеристика методів дослідження білків. Традиційні методи виділення й очищення білків
- •Лекція 5. Ферменти. Обмін вуглеводів
- •2. Клінічна ферментологія.
- •Характеристика ферментів як біологічних каталізаторів
- •Властивості й будова ферментів
- •Механізм ферментативного каталізу
- •Класифікація ферментів
- •Метаболізм ферментів
- •Одиниці позначення активності ферментів
- •Клінічна ферментологія
- •Основні напрямки клінічної ферментології
- •Обмін вуглеводів
- •Лекція 6. Обмін вуглеводів та ліпідів
- •Патологія обміну вуглеводів
- •Тести толерантності до глюкози (ттг)
- •Лекція 7. Водно-солевий обмін
- •Обмін води й мінеральних речовин у нормі й патології
- •Мінеральний обмін
- •Лекція 8. Вітаміни. Біологічне окиснення. Сеча
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Сутність біологічного окислювання.
- •Фізико-хімічні властивості сечі
- •Хімічне дослідження
- •Патологічні процеси
- •Лекція 9. Рідини внутрішнього середовища організму. Гормони. Обмін речовин у нервовій тканині
- •Обмін речовин у нервовій тканині
- •Література
Контроль якості біохімічних досліджень
Контроль якості включає систему заходів, спрямованих на підвищення збіжності, відтворювання, правильності й точності виконання методу. Цей контроль передбачає виявлення й усунення випадкових і систематичних помилок аналізу. В арсеналі засобів лабораторного контролю існують контрольні матеріали й різні методи статистичної обробки результатів аналізу. Вони дозволяють визначити якісний рівень роботи клініко діагностичної лабораторії (КДЛ). Як контрольні матеріали застосовують матеріали, як виготовлені в лабораторії, так і заводського виробництва.
Як матеріали власного виробництва застосовують еталонні розчини строго певної концентрації, а також злита сироватка із залишків крові, що залишилася в лабораторії. Еталонні розчини готовлять із фіксаналів – хімічних реактивів у скляних запаяних ампулах. У колби на один літр із однією міткою (точний аналітичний посуд) кількісно переносять уміст ампули, промивають дистильованою водою й доводять обсяг до мітки.
Матеріали заводського виробництва:
1. "Сероконт-В" – суха ліофілізована кінська сироватка, використається для контролю відтворювання біохімічних досліджень;
2. "Сероконт-П - еквін" – суха ліофілізована кінська сироватка з атестованим змістом компонентів, зазначених у прикладеному до сироватки паспорті, використається для контролю правильності біохімічних досліджень;
3. "Сероконт-П" – суха ліофілізована людська сироватка з атестованим змістом компонентів, переважно, ліпідного спектра, застосовується для контролю правильності біохімічних досліджень;
4. "Патосероконт-П-еквін" – суха ліофілізована кінська сироватка з атестованим патологічним змістом компонентів, використається для контролю правильності біохімічних досліджень.
Крім перерахованих вище матеріалів у лабораторії використаються інші контрольні матеріали імпортного виробництва. Перед уживанням суху контрольну сироватку варто розчинити дистильованою водою в обсязі, зазначеному на етикетках. Звичайно в 3 мл дистильованої води розчиняють сироватку протягом 30-40 хвилин при кімнатній температурі. Перемішують обережно, щоб не було піни, збовтувати не можна; зберігають у морозильній камері. Обсяг контрольного матеріалу для аналізу береться той же, що й матеріал від хворого. Сироватки з атестованим змістом компонентів можна застосовувати як еталонні розчини.
Контроль якості підрозділяється на внутрішньо лабораторний і міжлабораторний.
Внутрішньолабораторний контроль вирішує завдання підвищення якісного рівня роботи КДЛ за рахунок поліпшення збіжності, відтворювання й правильності виконуваних аналізів. Попереджає випадкові помилки аналізів.
І. Внутрішньолабораторний контроль на відтворювання здійснюється статистичним методом контрольних карт. Для його проведення використається контрольна сироватка " Сероконт-В", сироватка повинна бути однієї серії. Основні вимоги контролю – систематичність проведення й виконання його в реальних умовах роботи КДЛ, паралельно з діагностичними пробами.
Контроль на відтворювання ділиться на 4 етапи:
1) Підготовчий. Складається в зборі даних для статистичної обробки. Щодня, паралельно із пробами матеріалу від хворих, досліджується проба з контрольною сироваткою. По кожному тесті, узятому на контроль, набирають не менш 20-25 результатів.
2)Статистична обробка результатів аналізу. Розраховують наступні параметри:
а) Середнє
арифметична величина:
;
де
– середнє арифметична величина,
-
сума всіх набраних результатів, n -
кількість узятих для розрахунку
результатів.
б) Середнє
квадратичне відхилення:
;
в)
Коефіцієнт варіації:
.
Для
більшості біохімічних реакцій V. не
повинен перевищувати 5 %, тільки для
аналізу ферментів V допускається до 10
%. Межі таких значень забезпечують роботу
з погрішністю не вище 1/8 припустимої
межі помилки (величина, при якій не
страждає діагностична значимість
тесту). Якщо V не перевищує припустиму
величину, можна переходити до третього
етапу - побудові контрольної карти. Якщо
V вище, те необхідно з вибірки виключити
сумнівні результати за допомогою
критерію Т: .
Якщо Т>2,62, то результат виключається, і всі розрахунки необхідно повторити заново до одержання прийнятних значень V. Якщо V< 5 %, то переходимо до третього етапу.
3)
Побудова контрольної карти.
Розраховують контрольні межі ±1S, +2S,
±3S. Допустимо,
= 3 ммоль/л, S = 0,2, V = 5 %. Побудова виконують
на спеціальних бланках або міліметровому
папері. По осі абсцис відкладають дату
досліджень, а по осі ординат - значення
концентрації.
Дата визначення
ммоль/л
3,6 +3S
3,4
+ 2S
3,2
+1S
3,0
2,8
-1S
2,6
-2S
2,4
-3S
1/02 2/02 3/02 4/02 5/02
Рис. 1 Контрольна карта
4) Робота з контрольною картою. Тому що контрольна сироватка досліджується паралельно з партією діагностичних проб для хворих і перебуває в таких же умовах аналізу, що й матеріал від хворих, те контрольна карта з позначеними на ній результатами аналізу контрольної сироватки, відбиває можливі погрішності в роботі й дозволяє вчасно вжити заходів до їхнього усунення. Про помилки сигналізують так називані "попереджувальні" й "контрольні" критерії. "Попереджувальні критерії" свідчать про неблагополуччя в роботі й погрозі появи грубих помилок.
Попереджувальні критерії:
1) 6 результатів підряд перебувають по одну сторону від лінії середнього арифметичного значення;
2) 6 результатів підряд виявляють тенденцію до одноманітного підвищення або зниження;
3) 3 результати підряд перебувають за межами середнього квадратичного відхилення (1S);
4) 1 результат перебуває за межами двох середного квадратичного відхилення (±2S).
З появою "попереджувальних критеріїв" необхідно ретельно проаналізувати хід виконання аналізу: перевірити використовувані реактиви, калібровані графіки, стандартні розчини, роботу вимірювальних приладів. Якщо вжиті заходи виявилися неефективними, то на контрольній карті з'являться контрольні критерії. Контрольні критерії:
1) 8 результатів підряд перебувають по одну сторону від X;
2) 8 результатів підряд виявляють тенденцію до одноманітного підвищення або зниження;
3) 5 показань підряд перебувають за межами +1S;
4) 3 показання підряд перебувають за межами ±2S;
5) 1 результат перебуває за межами ±3S.
ІІ. Внутрішньо лабораторний контроль на правильність досліджень здійснюється в міру необхідності: 1) з появою попереджувальних або контрольних критеріїв на контрольній карті; 2) при впровадженні нових методів дослідження; 3) при використанні нових вимірювальних апаратур; нової партії реактивів; 4) для контролю за роботою лаборантів.
Для його проведення використають контрольні сироватки з атестованим змістом компонентів типу "Сероконт-п-еквин", "Патосероконт-П", "Сероконт-П". Якщо результат визначення укладається в припустимі межі коливань (X±2S) для даного компонента згідно з паспортними даними контрольної сироватки, то цей результат уважається правильним.
Міжлабораторний контроль проводиться не рідше одного разу у квартал під керівництвом обласного медичного центра одночасно у великій групі лабораторій шляхом дослідження тотожного біоматеріалу по певній програмі. Всі тести виконуються тільки уніфікованими методами, що дозволяє проводити порівняння результатів досліджень, виконаних у різних лабораторіях між собою. Контроль проводять в один день по строгій інструкції. Контрольний центр розробляє програму експерименту, у якій указується: дата контролю, характер контрольного матеріалу, перелік тестів, винесених на контроль; дата надання результатів експерименту. До спеціального протоколу заносять результати досліджень, назва методу, одиниці виміру. Завдання між лабораторного контролю: досягнення порівнянних результатів досліджень у клінічних лабораторіях; виявити погрішності в роботі кожної КДЛ; виявити помилки в контролі на відтворювання і правильність досліджень. Між лабораторній контроль ефективніше інших контролів, тому що виявляє не тільки випадкові, але й систематичні помилки, які неможливо виявити на рівні внутрішньо лабораторного контролю.
Після одержання інформації від кожної КДЛ обласний центр проводить їхню статистичну обробку. Результати групують по методу, тесту, характеру його виконання. У кожній групі розраховують X, S, V. Всі результати, що перебувають поза межами X+2S - виключаються, але їх ураховують при оцінці якості роботи окремої лабораторії. Статистичну обробку проводять заново. Для оцінки якості роботи окремо взятої лабораторії розраховують ряд додаткових параметрів: і (індекс середнє квадратичного відхилення) по кожному окремому тесті й - сума індексів середнє квадратичного відхилення по всіх тестах.
,
де X лаб -
результат даної лабораторії. Якщо і S
-> 0, тим якісніше результат:
0 < іS < l
результат
гарний
(2 бали); l
< іS < 2
результат
задовільний
(1 бал); іS
> 2
результат поганої
(0 балів). Після знаходження іS для кожного
тесту знаходять
iS.
Чим нижче
іS,
тим якісніше робота КДЛ. Після проведення
статистичної обробки результати
оформляються у відповідні таблиці й
розсилаються завідувачем лабораторіями.
У цих таблицях кожна лабораторія
закодована.
МЕТОД ЮДЕНА. Дозволяє проводити оцінку результатів між лабораторного контролю графічно, шляхом порівняння результатів кожної лабораторії, що бере участь, з результатами референтної лабораторії. У кожній лабораторії одночасно досліджуються два контрольних зразки. Результати відправляються в контрольний центр, де будують графіка Юдена.
Пари значень результатів контрольних досліджень, кожної лабораторії наносять у вигляді крапок на графік. Якщо крапки усередині окружності – результати придатні. Якщо крапки перебувають поблизу до прямій W – результат відмінний; лабораторія працює стабільно. Якщо крапки не потрапили в окружність і перебувають між дотичними S й t – є систематичні помилки (результати завищені або занижені для обох проб). Якщо крапки за межами дотичних S й t – випадкові помилки.
проба Б Систематичні