Лекція 8. Вітаміни. Біологічне окиснення. Сеча

План

1. Загальна характеристика вітамінів, класифікація, вплив на організм. Авітамінози.

2. Біологічне окиснення.

3. Загальна характеристика сечі.

Вітаміни – це низькомолекулярні біологічні активні речовини, що забезпечують нормальний плин біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вони є необхідною складовою їжі і діють на обмін речовин у дуже малих кількостях. Добова потреба у вітамінах виміряється в міліграмах, мікрограмах. Деякі вітаміни можуть узагалі не синтезуватися в організмі чи синтезуватися в недостатніх кількостях і повинні надходити ззовні (добова потреба холіну - 1 г/доб, добова потреба в поліненасичених вищих жирних кислотах 1 г/доб). Вітаміни містяться в продуктах рослинного і тваринного походження, тому важливо знати зміст вітамінів у продукті. З харчових продуктів вітаміни виділяють використовуючи полярні і неполярні розчинники. Для кількісного визначення використовують флюорометричні, спектрометричні, титрометричні, фотоколориметричні методи. Для поділу вітамінів використовуються хроматографічні методи. Усі вітаміни різноманітні по хімічній будівлі, і властивостям. І їх розділяють на 2 групи по розчинності:

водорозчинні вітаміни - С, група В, РР, Р і ін.

жиророзчинні - А, Д, Е, К.

Вітаміни називають латинськими буквами (А, В, С, D) чи хімічною назвою по авітамінозу, який властивий даному вітаміну. Провітаміни - речовини, що за певних умов переходять у вітаміни (каротин, наприклад, переходить у вітамін А, 7-дегідрохолестерин переходить у вітамін Д3). При недостачі вітамінів розвивається гіповітаміноз, а при відсутності їх розвивається авітаміноз. При надлишку вітамінів розвивається гіпервітаміноз. Розрізняють первинні (екзогенні) і вторинні (ендогенні) авітамінози. Причиною перших у більшості випадків є недостатнє надходження до організму вітамінів з продуктами харчування, а також незбалансованість раціону людини і тварин. Причиною ендогенних авітамінозів є порушення обміну речовин при різних захворюваннях, внаслідок чого навіть при достатньому надходженні в організм вітаміни не засвоюються. Найчастіше причиною авітамінозів є несприятлива дія одночасно кількох факторів як ендогенного, гак і екзогенного характеру.

Причини авітамінозів:

1. При дефіциті вітамінів у їжі

2. При порушенні процесу усмоктування вітамінів у кров, при захворюванні кишечника.

3. При порушенні механізмів, що лежать в основі дії вітаміну на клітину (при вагітності).

4. При ряді професійних захворювань – у водіїв, робітників гарячих цехів і ін., коли потрібно більше вітамінів, чим у звичайних умовах.

Вітаміни нестійкі проти дії зовнішніх факторів – високої температури, йонізуючого випромінювання, рН середовища, дії кислот і лугів, що слід враховувати при зберіганні і переробці плодів та овочів. Бурхливий розвиток вітамінології поставив перед вченими ряд важливих проблематичних завдань, від вирішення яких в значній мірі залежить розкриття таємниць складних систем живої клітини. Біологічна роль вітамінів – вплив на функції ферментів. Велика частина вітамінів у виді коферментів чи кофакторів входить до складу ферментів.

Вітамін В₁ (тіамін). Кристалічний препарат у виді безбарвних голок, добре розчинний у воді, крижаній оцтовій кислоті, етиловому спирті. Стійкий у кислому середовищі при температурі 140 градусів. Кислі розчини вітаміну В₁ можна стерилізувати. При варінні їжі вітамін може руйнуватися (чи при перебуванні в лужному середовищі) або вимиватися у воду. Під дією окисників В₁ переходить у тіохром, що легко визначити по інтенсивній синій флюоресценції. Реакція покладена в основу кількісного визначення вітаміну В₁. стійкий до ультрафіолетових променів. У природі розповсюджений широко. Більше всього в рослинних продуктах. Особливо багато в сухих харчових і пивних дріжджах, у неочищеному рисі, борошні, горосі. У тваринних продуктах - у печінці, нирках, серці, головному мозку.

Вітамін В₂, рибофлавін добре розчинний у воді. Жовтокристалічне забарвлення. Руйнується при опроміненні ультрафіолетовими променями. Водяні розчини володіють жовто-зеленим флюоресцуючим забарвленням, що може використовуватися для кількісного визначення вітаміну в тих чи інших продуктах. Молекула рибофлавіну має окислювально-відновні властивості, приєднуючи 2 атоми водню, відновлюється в безбарвну лейкосполуку. Широко розповсюджений у природі. У тваринних продуктах - печінка, нирки, серце, молочні продукти. У рослинних продуктах - пивні дріжджі. Добова потреба 2-4 мг.

Гіпо й авітаміноз вітаміну В₂:

1. Анемія – зниження кількості гемоглобіну й еритроцитів на одиницю маси крові.

2. Неврологічні розлади (м'язова слабість, пекучі болі в ногах, атаксія - порушення ходи, сповільнення руху, неможливість швидко зробити рух).

3. Зупинка росту волосся, а внаслідок цього випадання волосся.

4. Васкуоляризація (проростання грубих судин у роговицю спричиняє її помутніння в зменшення гостроти зору) і запалення роговиці - кератит, катаракти (помутніння кришталика, не можна забувати що в лікуванні будь-якої катаракти необхідно вводити в організм вітаміни групи В і особливо В₂, тому що вони поліпшують процеси метаболізму в кришталику і перешкоджають подальшому розвитку захворювання).

5. Запалення слизистої оболонки ротової порожнини, губ, ясен.

6. Дегенерація мієлинової оболонки периферичних нервів, що супроводжується паралічем нижніх кінцівок.