Креатин і креатинін

Креатин і його похідна – креатинін по діагностичних цінностях не поступається сечовині. В організмі існують два джерела креатину: екзогенний  –  креатин харчових продуктів (м'ясо, печінка) і ендогенний  –  креатин, що утворюється в організмі в процесі синтезу. Креатин  –  метилгуанідинуксусная кислота, що синтезується з аргініну, гліцерину і метіонину. Початковий етап синтезу протікає в нирках, закінчується в печінці, звідки він з потоком крові, частково у складі еритроцитів поступає в тканини м'язів мозку. У м'язовій тканині, приєднуючи активовану фосфорну кислоту, він перетворюється в креатинфосфат, багатий макроергічними зв'язками, що є джерелом енергії, необхідної для скорочення м'язів. Креатин +АТФ = Креатинофосфат +АДФ

В нормі вміст креатину в цільній крові складає 220-300 мкмоль/л, в плазмі -76-114 мкмоль/л. В нормі креатину в сечі немає, при збільшенні його концентрації в сироватці крові понад 120 мкмоль/л – він з'являється в сечі.

Креатинін утворюється як кінцевий продукт метаболізму креатину. Концентрація креатиніна в сироватці крові здорових людей відносно постійна в результаті строгої залежності між його освітою і виділенням. Зміст креатиніна складає 65-106 мкмоль/л (в середньому 88 мкмоль/л у чоловіків і 70 - у жінок.) Його синтез знаходиться залежно від потреби організму в креатині і, на відміну від сечовини, мало залежить від кількості білків в їжі. Визначення добової екскреції креатиніну в сечі (4,4-17,7  ммоль/доб. або близько 2 г) використовують для контролю за повнотою збору сечі. Концентрація деяких речовин в сечі визначається в перерахунку на 1 г креатиніну. Він є ендогенним чинником нейрогуморального контролю за діяльністю центральної нервової системи. У хворих з маніакально-депресивним станом креатинін знайдений в підвищених кількостях. Швидкість виділення креатиніну стала (1-2 г або 9-17 ммоль за добу). Концентрацію креатиніну використовують як індикатор функції нирок в повсякденній клінічній практиці. Порушення креатин-креатинінового обміну спостерігається при захворюванні м'язів.

Механізм креатинурії (виділення креатину з сечею) полягає в порушенні перетворення креатину в креатинін. Креатинурія спостерігається при міопатіях, прогресивній м'язовій дистрофії, обширних опіках, періодичному паралічі, різкому виснаженні, м'язових перевантаженнях. При цих захворюваннях в сечі різко знижується зміст креатиніну. Креатин може з'являтися в сечі і при порушенні вуглеводного обміну, що викликає зменшення АТФ. Креатінурія може з'явитися при ураженні печінки, цукровому діабеті, гіпертирозах, інфекційних захворюваннях, охолоджуванні організму, в результаті порушення синтезу креатинфосфату.

Креатінін відноситься до безпорогових речовин, він фільтрується тільки клубочками, але не реабсорбується. Секреція креатиніну канальцями можлива тільки при високій концентрації його в крові. Придатність застосування креатиніну для оцінки клубочкової фільтрації обумовлена тим, що концентрація креатиніна в плазмі обернено пропорційна його кліренсу за постійних умов виділення і концентрації. Критично верхньою межею встановлена концентрація креатиніну 115  мкмоль/л.

Під кліренсом приймають ступінь очищення від якої-небудь речовини крові, що пройшла через нирки за 1 хвилину. Цю величину можна отримати, розділивши кількість речовини, що виділилася за 1 хвилину з сечею, на концентрацію тієї ж речовини в сироватці крові.

К = См ·V/Ск

де К  –  кліренс, мм/мін; V- об'єм сечі, виділеної за 1 хвилину, мл «хвилинний діурез»; См-концентрація досліджуваної речовини в сечі, мкмоль/л, Ск  –  концентрація речовини в сироватці крові, мкмоль/л. Об'єм клубочкової фільтрації по ендогенному креатиніну складає 80-120 мл/хв. Кліренс знижений в ранньому дитинстві (50-60мл/хв.) і у дорослих після 40 років. Знаючи величину кліренса, можна розрахувати максимальну реабсорбцію глюкози, максимальну секрецію канальців, нирковий кровотік, оцінити функцію клубочків. При гострому нефриті зниження клубочковой фільтрації, спостерігається часто, але воно короткочасне. Якщо ж вона нижче на 50 %, протягом 1,5 років можливий перехід гострого нефриту в хронічний.