Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра фізичної та неорганічної хімії

Рег. №____________

Конспект лекцій

з дисципліни КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ

для студентів ІІІ курсу

спеціальності 7.090804 "Фізична та біомедична

електроніка"

факультету кібернетики

Херсон – 2008 

Конспект лекцій з дисципліни Клінічна біохімія для студентів ІІІ курсу спеціальності 7.090804 "Фізична та біомедична електроніка" факультету кібернетики

Укладач: Безпальченко В.М., кількість сторінок 92.

Затверджено

на засіданні кафедри

фізичної та неорганічної хімії

протокол № 10 від 11.03.2008 р.

Зав. кафедри д.т.н., проф. Міщенко Г.В.

____________________

Відповідальний за випуск Міщенко Г.В.

Лекція № 1. Вступ

План

1. Предмет вивчення клінічної біохімії. Розділи дисципліни.

2. Організація роботи клініко-діагностичної лабораторії. Етапи формування діагнозу.

3. Поняття "норма". Фактори біологічної варіації.

4. Клінічна аналітика. Контроль якості біохімічних досліджень: внутрішньолабораторний і міжлабораторний. Метод Юдена.

5. Уніфікація клінічних досліджень.

Предмет вивчення клінічної біохімії. Розділи дисципліни

Біологічна хімія – наука про якісний склад, кількісний зміст і перетворення в життєвих процесах з'єднань, що утворять живу матерію. Як самостійна наукова дисципліна, біохімія оформилася в другій половині XІ в., коли в ряді університетів були створені кафедри біохімії, написані підручники, почали видаватися наукові журнали, і курс біохімії став обов'язковою складовою частиною навчальних планів при підготовці біологів і медиків. Причинами для виділення біохімії в окрему науку були значні успіхи, досягнуті органічною хімією у вивченні численних природних сполук і фізіологією в області дослідження процесів, що протікають у тваринних і рослинних організмах (тому на зорі виникнення біохімію називали фізіологічною хімією). Крім того, розвиток біохімії найтіснішим образом пов'язаний з потребами практики – медицини, сільського господарства й промисловості.

Особливо бурхливий процес розвитку біохімії характерний для останніх десятиліть. Цьому сприяло в першу чергу прогресуюче застосування в біохімічних дослідженнях нових фізико-хімічних методів. Виняткову роль у розширенні можливостей наукового пошуку в біохімії зіграло впровадження в практику біохімічних робіт рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії, газової, рідинної, гелевої і капілярної хроматографії, методу мічених атомів, інфрачервоної й ультрафіолетової спектрофотометрії, флуоресцентного й полярографічного аналізу, електрофореза, методу молекулярних сит, мас-спектрометрії, поділу речовин у гравітаційному полі, ультрацентріфугування, електронного парамагнітного резонансу, ядерного магнітного резонансу й ін.

Введення нових методичних прийомів щораз піднімало біохімічну науку на більше високий ступінь пізнання закономірностей життєдіяльності організмів, відкривало нові рівні дослідження живого. Своєрідною рисою останнього періоду в розвитку біохімії є широке застосування швидкісних методів аналізу в по'єднанні з автоматичним контролем. Це значною мірою полегшує й прискорює виконання наукових програм. У цей час повністю автоматизовано кількісне визначення ряду сполук: амінокислот у білкових гідролізатах, моно- і дисахаридів у біологічних рідинах (кров, сеча й ін.); визначення первинної структури пептидів, білків і нуклеїнових кислот; проведення досліджень по кінетиці ферментативного каталізу й при серійних визначеннях ензіматичної активності; елементарний аналіз природних з'єднань; синтез пептидів, олигонуклеотидів і білків; процедури хроматографічного й гельфільтраційного фракціонування природних сполук; денсітометрировання хроматограм, електрофореграм й авторадиограм с виходом на комп'ютерні системи; проведення робіт із установлення рівня включення радіоактивних попередників у ті або інші з'єднання метаболического фонду. У нашій країні створені рідинні й газові хроматографи, мас-спектрометри високого класу, використовуються ЕОМ для керування автоматизованими системами аналізу й обробки одержуваної інформації.