2. Нюрнберзький та токійський судові процеси

            За рішенням Потсдамської конференції утворювався Міжнародний військовий трибунал, який мав засудити воєнних злочинців і злочини, скоєні ними. З 20 листопада 1945 р. до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою головних німецьких воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки і веденні агресивних воєн проти миролюбних країн, у порушенні міжнародних договорів та угод, у здійсненні спланованих воєнних злочинів, що проводились з особливою жорстокістю, у злочинах проти людства (знищенні народів за расовими та національними ознаками). Герінгу, Ріббентропу, Кейтелю, Кальтенбруннеру, Розенбергу, Франко та іншим злочинцям (всього 12 чол.) було винесено смертний вирок, деяким (Гесс, Функ) – довічне ув’язнення. Трибунал оголосив злочинним керівний склад нацистської партії, СС, СД, гестапо. Вимога СРСР визнати злочинними організаціями гітлерівський уряд, верховне командування та генштаб не були підтримані. Представник Радянського Союзу заявив про незгоду з рішенням щодо виправдання Шахта та деяких інших німецьких діячів, які фінансували нацистську партію.

            Нюрнберзький процес – перший в історії міжнародний суд над групою осіб, які заволоділи державою і перетворили її на знаряддя страшних злочинів. Вперше в юридичній практиці були засуджені державні діячі, відповідальні за агресію і військові злочини, злочини проти людства і людяності. Це було початок процесу очищення Європи від фашизму (нацизму).

 

Цікаво знати

            У Німеччині у перші повоєнні роки відбулося 2 млн. процесів над воєнними і нацистськими злочинцями. Такий же процес охопив і всі країни Європи. Особливо Францію, Бельгію, Голландію, Норвегію, Югославію, Польщу. В Україні теж відбулись судові процеси над нацистами та їх посібниками, що здійснили злочини на території УРСР. Найбільший з них – Київський процес.

 

            Над головними японськими воєнними злочинцями з 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. у Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу проходив Токійський судовий процес (Такі ж процеси відбулися у Владивостоці та Хабаровську). За участь у підготовці та розв’язанні агресивної війни, за здійснення масового знищення мирного населення в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи найбільшим злочинцям було винесено смертний вирок, 16 – довічне ув’язнення. Серед страчених були колишні прем’єр-міністр Японії, військовий міністр, представники вищого генералітету.

            Вирішення питань подальшого післявоєнного мирного врегулювання дедалі більше ускладнювалось суперництвом між США і СРСР.

 

3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини

            Для підготування мирних угод з Німеччиною, Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією створено Раду міністрів закордонних справ. Для погодження питань, пов’язаних з мирними договорами, з 29 липня по 15 жовтня 1946 р. в Парижі відбулась мирна конференція за участю 21 держави. Під час проведення конференції нерідко виникали конфлікти між прихильниками СРСР та західних держав. Між Болгарією та Грецією, а також між Югославією та Італією загострилось територіальні протиріччя.

            Після завершення роботи конференції на засіданнях Ради міністрів закордонних справ найбільш гострі проблеми мирних договорів були вирішені шляхом взаємних поступок і компромісів. Відтак 10 лютого 1947 р. у Парижі було укладено мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією, а їхні умови передбачали переважно повернення до довоєнних кордонів, проведення демілітаризації, денацифікації, демократизації, декартелізації. Італія відмовлялась від всіх своїх колоній, знищувала військові укріплення на кордонах, обмежувала чисельність збройних сил.

            Місто Трієст з навколишньою територією перетворювалось на вільну територію Трієст.

            Італія сплачувала СРСР репарації в розмірі 100 млн. доларів. Фінляндія передавала СРСР на півночі область Петсамо (Печенга), а також – в оренду на 50 років військово-морську базу Порккала-Удд у Фінській затоці. Румунія, Фінляндія сплачували СРСР по 300 млн. доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина – 200 млн. доларів. Передбачалось виведення окупаційних військ з території цих держав, крім Угорщини та Румунії, де залишались радянські війська.

            Мирні договори з союзниками Німеччини після Другої світової війни суттєво відрізнялися тим, що вони не були принизливими для переможених держав, як це було після першої світової війни.

            Мирні договори з Німеччиною та Японією не були в 1951 р., а з Німеччиною питання остаточно було вирішено в 1990 р.

            Тимчасово в Німеччині, Австрії, Японії, Кореї вводились окупаційні зони. Мирний договір з Японією був підписаний на умовах країн-переможиць. Так, Німеччина, Австрія, міста Берлін і Відень були поділені на чотири окупаційні зони Англії, США, СРСР та Франції. Метою окупації Німеччини проголошувалось відродження єдиної країни, від якої ніколи б не було загрози війни, ліквідація небезпечних для збереження миру державних, політичних і воєнних структур. Проте, реалізувати цю мету у повоєнні роки не вдалось. "Холодна війна", що розпочалась, призвела до утворення у 1949 р. двох німецьких держав: Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) і Німецької Демократичної Республіки (НДР). Окупація Японії здійснювалась з метою створення таких політичних і економічних структур, що забезпечували б розвиток країни по демократичному шляху та перетворили б Японію в країну, з якої б теж не виходила загроза війни.

 

Підсумки

            Зміни, які відбулися в результаті Другої світової війни були настільки кардинальними, що світ вже не міг повернутися до довоєнного стану. Відбулась зміна світових лідерів. Сформувалися дві наддержави. Провідні країни світу були поставлені перед проблемою формування принципово нової системи міжнародних відносин, яка б забезпечувала принаймні врахування інтересів інших. Враховуючи негативний досвід врегулювання після Першої світової війни, лідери країн антигітлерівської коаліції вже не прагнули до приниження переможених держав і вирішення за рахунок їх власних проблем. Зміни кордонів у Європі були мінімальними. Для підтримання миру і безпеки у світі було створено ООН. Проте на процес становлення нового світового порядку наклало відбиток суперництво між двома наддержавами, яке переросло у “холодну війну”.

 

Запитання і завдання:

1.    Коли і з якою метою було створено ООН?

2.    Який механізм діяльності ООН? Що таке Рада Безпеки, які її функції?

3.    Які людські і матеріальні втрати у Другій світовій війні?

4.    З якою метою було проведено Нюрнберзький і Токійський судові процнеси? Які їх підсумки?