
- •11 Клас
- •1. Причини, передумови, характер війни
- •Й.Сталін, й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і в.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Москва, 1939 р.
- •2. Періодизації Другої світової війни:
- •3. Початок війни. Напад на Польщу (операція «Вайс»)
- •Німецькі солдати ламають шлагбаум на польсько-німецькому кордоні (1 вересня 1939 р.)
- •Гітлер і Кейтель оглядають підірваний бронепоїзд. Польща, 1939 р.
- •Хлопчик на звалищі будинку. Варшава, 1940 р.
- •4. “Дивна війна”
- •«Лінія Мажино»
- •Один з фортів «Лінії Мажино» (сучасний вигляд)
- •А. Гітлер та ф. Паулюс біля карти воєнних дій. 1940 р.
- •6. Напад срср на Фінляндію («Зимова війна»)
- •Радянські кулеметники під Ленінградом перед війною з Фінляндією. 1939 р.
- •7. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції
- •Німецькі мотоциклісти на вулицях Копенгагена
- •У.Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії. 1943 р.
- •Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.
- •Шарль де Голь
- •8. Доля Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, держав Прибалтики
- •9. Зміцнення фашистського блоку. Відносини між срср та Німеччиною
- •10. Зміна політики сша
- •Винищувачі, одержані зі сша за програмою ленд-ліз. 1941 р.
- •11. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику
- •Німецький лінкор "Дойтчланд" (пізніше – "Лютцлов"). 1939 р.
- •12. Фашистська агресія в Північній Африці та на Балканах
- •Вступ німецьких танків да Лівії. 1941 р.
- •Тривалість воєнних компаній Німеччини проти країн Європи у 1939-1941 рр.
- •§ 3. Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр.
- •1. Підготовка Німеччини до нападу на срср. План «Барбаросса»
- •Зростання збройних сил срср у 1939-1941 рр.
- •2. Початок Великої Вітчизняної війни. Напад Німеччини та її союзників на срср
- •Гітлерівські мотоциклісти в лісах Рівенщини. 1941 р.
- •Гітлерівці переходять річку на західному кордоні срср. 1941 р.
- •Евакуація великих промислових підприємств
- •3. Битва за Москву
- •Співідношення сил у битві за Москву
- •4. Хід війни на радянсько-німецькому фронті навеснi і влітку 1942 р.
- •Десант моряків Чорноморського флоту, 1942 р.
- •Радянські танкісти перед наступом на Харків. 1942 р.
- •5. Створення антигітлерівської коаліції
- •Віхи формування Антигітлерівської коаліції
- •6. Напад Японії на Пірл-Харбор і початок війни на Тихому океані
- •Співідношення сил сторін на початок війни в Тихому океані
- •Адмірал Ямамото очолював напад на американську морську базу в Перл-Гарборі на Гавайських осровах. 1941 р.
- •7. Війна у Північній Африці та Середземномор`ї
- •Фельдмаршал Роммель
- •8. Корінний перелом на Тихоокеанському театрі бойових дій
- •Втрати срср і Німеччини на 10 липня 1941 р.
- •§ 4. Воєнні дії у другій половині 1942 – 1943 рр.
- •1. Сталінградська битва
- •Співвідношення сил у Сталінграді на вересень 1942 р.
- •Виробництво снарядів на одному з уральських заводів. 1942 р.
- •Співвідношення сил напередодні радянського контрнаступу
- •Хронологія Сталінградської битви
- •2. Курська битва
- •Історичне значення Курської битви:
- •3. Битва за Дніпро
- •Співідношення сил напередодні битви за Дніпро
- •4. Корінний перелом у бойових діях у Північній Африці. Капітуляція Італії
- •Дуайт Ейзенхауер, видатний воєначальник, генерал-майор армії сша в період Другої світової війни, згодом – президент сша
- •5. Тегеранська конференція
- •Тегеранська конференція (28 листопада – 1 грудня 1943 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Рузвельт, Черчілль і Сталін святкують день народження Черчілля в Тегерані. 1943 р.
- •§ 5. Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору
- •1. Нацистський «новий порядок» в Європі. Окупаційна політика Японії
- •Печі крематорію на території концтабору Освенцим
- •2. Голокост
- •3. Рух Опору
- •Йосип Броз Тіто (праворуч).1943 р.
- •С.Ковпак і с.Руднев серед партизанів у Брянському лісі. 1942 р.
- •Рух Опору в Європі
- •4. Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та сша
- •Динаміка виробництва літаків і танків в срср
- •Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)
- •Динаміка виробництва літаків і танків у сша
- •1. Наступальні операції радянських військ, визволення території срср. Перенесення бойових дій у Східній Європі
- •26 Березня 1944 р. З’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону срср.
- •Загальне співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті на літо 1944 р.
- •2. Відкриття Другого фронту. Визволення Франції
- •Друга Вільна Французька бронетанкова дивізія проходить повз Тріумфальну Арку під час визволенння Парижа. 1944 р.
- •3. Визволення країн Східної Європи
- •Укладення перемир`я з союзниками Німеччини
- •Визвольна місія Радянської армії в Європі
- •4. Наступ німецьких військ в Арденах
- •6. Бойові дії на тихокеанському театрі бойових дій
- •§7. Завершення і підсумки Другої світової війни
- •1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини
- •Співідношення сил на початку Берлінської операції
- •Зустріч на р.Ельбі радянських, американських та англійських військових.
- •Прапор Перемоги над Рейхстаґом. 30 квітня 1945 р.
- •В.Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію. Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.
- •Зруйнований будинок в Празі після бомбардування. 1945 р.
- •Ґеорґій Жуков (1896-1974) – Машал Радянського Союзу
- •2. Кримська (Ялтинська) та Потсдамська конференії та їх рішення.
- •На Кримської конференції: в.Черчилль, ф.-д.Рузвельт, й.Сталін. Ялта, 1945 р.
- •Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.) за участі у.Черчілля, й.Сталіна, ф.Рузвельта
- •Ґаррі Трумен
- •Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) й.Сталін, г.Трумен, який став президентом сша після смерті ф.Рузвельта, у.Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр к.Еттлі)
- •3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі
- •Ядерний вибух
- •Нагасакі після вибуху американської атомної бомби
- •Співідношення сил срср і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу (серпень 1945 р.)
- •Підписання Акта про капітуляцію Японії. 1945 р.
- •4. Результати Другої світової війни.
- •§ 8. Світ після Другої світової війни
- •1. Створення Організації об`єднаних Націй (оон)
- •2. Нюрнберзький та токійський судові процеси
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •5. Заповніть таблицю: Мирні договори з союзниками Німеччини.
Історичне значення Курської битви:
розгромлено кращі дивізії гітлерівців; |
стратегічна ініціатива остаточно перейшла до радянської армії, почався загальний наступ радянських військ по всьому фронту; |
завершився корінний перелом у другій світовій війні; |
були закладені передумови до висадки англо-американських військ і розпаду німецького блоку. |
3. Битва за Дніпро
Розвиваючи наступ, радянські війська до кінця вересня 1943 р. вийшли до Дніпра. Тут німецьке командування створило так званий ”Східний вал”. Німецьке командування намагалося використати повноводну ріку з високим правим берегом як природне укріплення. Населення зганялось з 300-кілометрової смуги вздовж Дніпра. Значна частина міст – Дніпропетровськ, Кременчук, Полтава – була розорена й спалена. На Дніпрові кручі гітлерівці стягли групу армій “Центр” у складі 62 дивізій. Наприкінці вересня 1943 р. Радянська армія контролювала 700 кілометрів лівого берега Дніпра.
Співідношення сил напередодні битви за Дніпро
|
Солдати |
Танки |
Гармати |
Літаки |
Радянські війська |
2633 тис. чол. |
2400 |
51200 |
2850 |
Німецькі війська |
1240 тис. чол. |
2100 |
12600 |
2100 |
Перевага радянських військ була незначною. У планах осінніх операцій 1943 р. першочерговим завданням було захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, закріплення там і розгортання наступальних операцій на Правобережжі. Битва за Дніпро розгорнулась від Лоєва до Запоріжжя.
Радянські війська за допомогою партизанів наприкінці вересня 1943 р. в дуже складних умовах форсували Дніпро й створили плацдарми на північ та південь від Києва, загалом 23. Основний прорив передбачалось здійснити з Букринського плацдарму, проте всі спроби виявилися марними, ворог завзято оборонявся.
Увесь жовтень радянське командування вело підготовку до штурму Дніпра. Прагнучи піднести бойовий дух військ, які з виходом в Україну поповнювалися здебільшого за рахунок місцевих жителів, Ставка перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти відповідно в Перший, Другий, Третій і Четвертий Українські фронти.
Після невдалих спроб під Букрином (загинуло 250 тис. радянських солдатів) головні сили радянських військ непомітно для ворога були зосереджені на Лютізькому плацдармі (150 тис. чол., 1500 гармат і мінометів, близько 800 танків).
У перші дні листопада почалися вирішальні бої за Київ. Сталін віддав наказ узяти Київ до річниці Жовтневої революції. Цей наказ було виконано. 6 листопада 1943 р. було визволено столицю України – Київ. За успішне форсування Дніпра 2438 радянським бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, близько 10 тисяч одержали бойові ордени.
Штурм Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто не виправданими жертвами. Десятки і десятки тисяч новобранців, так званих “піджаків” – неозброєних, ненавчених юнаків, наспіх мобілізованих у придніпровських областях України, були жертвами штурму. Їх тіла вкривали плацдарми на Правобережжі. Пояснювалося це тим, що в ставленні вищого радянського керівництва і військового командування відчувалася недовіра до визволених від нацистів жителів України. Вона нерідко переростала в мстивість, прагнення примусити жителів республіки “спокутувати кров’ю” своє перебування в окупації. Це був один з виявів жорстокості війни, яка помножувалася на жорстокість і несправедливість тоталітарного режиму, що керував воєнними діями.
В результаті героїчного форсування Дніпра, ціною значних втрат (за різними оцінками від 417 тис. до 1 млн чол.), радянські війська 14 жовтня звільнили Запоріжжя, 25 жовтня — Дніпропетровськ, 6 листопада — Київ.
Таким чином, пізньої осені 1943 р. радянські війська вийшли на правий берег Дніпра, закріпилися там, відбили контрнаступ німецьких військ в районі Житомира і підготували умови для подальшого наступу і визволення території СРСР.