- •Передмова
- •Тема 2. Особливості етапів розвитку української літературної мови
- •Тема 3. Характерні риси сучасної української літературної мови
- •Морфологічні особливості української мови
- •Синтаксичні особливості української мови
- •Вкусний, надежда, ногті, обезьяна, разний.
- •Правопис і його значення
- •Мовне питання у різних державах
- •Українське законодавство про мову
- •Тема 2. Види згортання інформації
- •Укладання тезового плану
- •1. Плани
- •1.1. Укладання планів.
- •1.1.2. Укладання питального й номінативного планів.
- •Конспект
- •Структура резюме
- •Етапи складання резюме
- •Стаття присвячена важливій (суттєвій, головній, актуальній, основній) проблемі, питанню, темі...; висуває гіпотезу, узагальнює відомості про ... .
- •У статті повідомляється, розповідається, розглядається.
- •Отже, можна сказати, що...
- •Анотація
- •Товарне виробництво
- •Властивості визначників
- •Збагачення корисних копалин
- •Центральний банк
- •Тема 2. Особливості писемного мовлення
- •Особливості писемного мовлення
- •Телефонна розмова
- •Системи алгебричних [алгебраїчних] рівнянь
- •Стилі мови. Характеристика наукового стилю. Поняття про офіційно-діловий стиль. Складання резюме наукового тексту. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Тема 2. Характеристика наукового стилю
- •Науковий стиль
- •Тема 3. Поняття про офіційно-діловий стиль
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Функція
- •Тема 1. Власне українська й іншомовна лексика
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Семантичні групи лексики
- •Зверніть увагу!
- •Тема 1. Науково-термінологічна та виробничо-професійна лексика
- •Тема 2. Стійкі словосполучення у науковому мовленні
- •Стійкі сполучення у науковому мовленні
- •Контрольні запитання:
- •Реферат
- •Орієнтовний текст реферату до курсового проекту
- •Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.
- •Реферат
- •Реферат
- •V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.
- •Утворення і правопис лексичних скорочень
- •Правопис складноскорочених слів
- •Тема 2. Графічні скорочення
- •Які типи графічних скорочень вживають фахівці ?
- •Які правила творення й оформлення графічних скорочень Ви знаєте ? Типи графічних скорочень
- •Тема 1. Документ як основний вид ділового мовлення. Вимоги до документа. Поняття про реквізити, композицію документа
- •Тема 2.: функціонування іменників у діловому і професійному спілкуванні
- •Особливості використання іменників у науковому і діловому текстах
- •Орфоепічна примітка
- •Зверніть увагу!
- •Вживання відносних прикметників.
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •Резюме у діловому стилі мови
- •Малов Ігор Павлович резюме
- •Квітня 2006 року
- •Резюме.
- •Марченко Наталка
- •Мороз Андрій Володимирович Мета : Отримати посаду інженера з умовою професійного
- •Правопис географічних назв
- •Узгодження в географічних назвах
- •Тема 2. Написання та відмінювання прізвищ і імен по батькові
- •Правопис і відмінювання українських прізвищ
- •Особливості написання російських прізвищ українською мовою
- •Правопис імен в українській мові
- •Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Автобіографія
- •Реквізити:
- •Назва виду документа.
- •4. Підпис автора
- •Тема 1. Особливості використання числівників
- •Розрізнення слів з кількісним значенням
- •Кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками
- •Відмінювання числівників один
- •Відмінювання числівників два, три, чотири
- •Відмінювання числівників п’ять, сім, одинадцять
- •Відмінювання числівників двадцять, вісімдесят
- •Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто
- •Відмінювання числівників двісті, триста, сімсот
- •Відмінювання складених числівників
- •Дробові числівники
- •Особливості відмінювання дробових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Збірні числівники
- •Збірні числівники поєднуються:
- •Відмінювання числівників обоє, обидва, обидві
- •Порядкові числівники
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Тема 2. Функціонування числівників у писемній формі наукового чи ділового тексту
- •Особливості оформлення числівників у писемній формі ділового стилю
- •Доверенность
- •Пояснювальна записка
- •Начальник оц (підпис) к.В. Карачун
- •Службова записка
- •Завкафедри (підпис) т.К. Іванова
- •Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •Складні випадки керування. Складання листа-замовлення. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Запитання до тексту
- •Прийменник у наукових і ділових текстах. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Прийменник
- •Вибір прийменника у науковому і діловому тексті
- •Текст №1
- •Текст №2
- •Текст №3
- •Про деякі правила ділового спілкування
- •Реферат
- •Розділ хvіі етикет усного та писемного спілкування фахівців. Складання офіційних листів. Аналіз перекладених фахових текстів
- •Тема 2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи
- •Державна мовна політика України та право національних меншин на освіту
Автобіографія
Це життєпис, документ щодо особового складу, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.
Автобіографія, як правило, пишеться власноруч на чистому аокуші паперу. Іноді підприємство чи установа, яка приймає особу на роботу або начання, укладає спеціальний бланк.
Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомостей – у хронологічному порядку. Кожне наступне повідомлення починається с нового абзацу.
Реквізити:
-
Назва виду документа.
-
Текст, в якому зазначається:
-
прізвище, ім’я, по батькові;
-
дата народження;
-
місце народження;
-
відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, де здобувалася освіта);
-
відомості про трудову діяльність (стисло і послідовно подаються назви місць роботи і посад);
-
відомості про громадську роботу;
-
короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).
Дата написання документа.
4. Підпис автора
ЗАВДАННЯ 2. Складіть автобіографію. Прокоментуйте правопис власних назв.
Розділ ХІ
ЧИСЛІВНИК У НАУКОВОМУ І ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ ФАХІВЦІВ.
СКЛАДАННЯ РОЗПИСКИ.
АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ
Тема 1. Особливості використання числівників
ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте подані нижче матеріали, складіть тезовий план.
Числівник - це частина мови, що означає число, певну кількість предметів, їх порядок при лічбі і відповідають на запитання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
Кількісні числівники
Кількісні числівники означають число або кількість предметів при лічбі і відповідають на питання скільки?: два, сімнадцять, тридцять, сімдесят один, мільйон.
До них належать
-
власне кількісні: 3 (три), 10 (десять), 100 (сто) ;
-
дробові (дві третіх);
-
збірні (семеро, двадцятеро);
-
неозначено-кількісні (кілька, декілька, кількасот, безліч, багато, мало).
Кількісні числівники за морфологічними ознаками відрізняються від іменників і прикметників тим, що не мають роду і числа, а змінюються тільки за відмінками ( за винятком один, два, тисяча, мільйон, мільярд).
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на запитання котрий?: перший клас, сімнадцята голина, двадцять перше століття, мільйонний житель.
Порядкові числівники пов’язуються з іменниками зв’язком узгодження і змінюються за родами, числами і відмінками як приметники.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складні.
Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської назви чисел першого десятка (один – десять), числівники сорок, сто, тисяча; збірні числівники: двоє-десятеро; неозначено-кількісні: багато, кілька, декілька; запозичені з французької мови мільйон, мільярд.
Складними є числівники, які в одному слові об’єднують два корені. Це назви чисел другого десятка (11-19), назви десятків (20-90, крім сорока); назви сотень (200-900); збірні (одинадцятеро – дванадцятеро); дробові (півтора, півтораста); неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).
Складеними є числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто тридцять п’ять.
Оскільки числівники вже новоствореними словами не поповнюють, то нові числові означення – і малі, і велики – передаються складеними числівниками та словами типу безліч, багато, сила, маса, безкінечність тощо.
Тобто крім кількісних числівників поняття кількості в українській мові можуть позначати окремі іменники (двійка, пара, п’ятірка, десяток, сотня, копа, чверть, раз), прислівник (багато, мало, чимало), а також прикметники (подвійний, половинний, стоденний).