![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Глава II. Теоретичні засади риторики 59
- •Глава III. Педагогічна риторика ............................. 165
- •Глава IV. Формування духовної культури особистості на порозі XXI ст. . 210
- •Частина II. Хрестоматія
- •II. Діамант 264
- •VI. Ізмарагд 424
- •VII. Афористичний золотослів 447
- •VIII. Хвалоспів 491
- •IX. Золотий гомін 551
- •Післямова 561
- •Література 562
- •Вступне слово автора, Або похвала слову
- •Передмова
- •Глава і
- •Історія риторики і красномовства
- •1.1. Історичні традиції. Герої й боги красномовства
- •1.3. Народний золотослів
- •Глава II
- •2.1. Статус сучасної риторики та її зв'язки з іншими науками
- •2.2. Специфіка публічного мовлення у риторичному аспекті
- •2.3. Закони риторики
- •Сильні Слабкі Неістинні
- •2.4. Основні жанри (роди й види) ораторського мистецтва
- •Похвала народові1
- •2.5.2. Похвала речам
- •2.5.1. Похвала особам
- •2.5.3.2. Євхаристична промова — промова при складанні подяки
- •2.5.3.3. Промова при привітанні гостей
- •2.5.3.4. Промова при прощанні
- •2.5.3.5. Похоронна промова
- •Глава III педагогічна риторика.
- •3.2. Формування риторичної культури особистості в школі нового типу
- •3,3. Формування риторичної культури особистості в умовах вищої освіти
- •Глава IV
- •4.1. Проблеми духовності людини
- •4.4. Іоанн Златоуст — світильник гомілетичного мистецтва
- •4.5. Формування духовної культури особистості
- •III. Добротословіє
- •Коли треба говорити і коли мовчати2
- •Про стриманість язика?
- •Исповедание веры1
- •(Месяца июля, 24) (фрагмент)
- •Поучение1
- •Притча про людську душу й тіло1
- •(Фрагмент)
- •Опис людського тіла1
- •Слово про користь книг1
- •(Фрагмент)
- •Похвала Олені1
- •(Фрагменти)
- •Риторика2
- •(Фрагменти)
- •(Фрагменти)
- •Про Демосфена і Цицерона1
- •Діалог «Горгій»1
- •Каллікл, Сократ, Херефонт, Горгій, Пол
- •Що смертним є і безсмертним.
- •V. Маргарит
- •Стародавні українські риторики
- •Сказання про сім вільних мудрощів
- •(Фрагменти)
- •(1620 P., автор невідомий, фрагменти)
- •«Про винайдення справ»
- •(Фрагменти)
- •«Про прикрашання слова»
- •(Фрагменти)
- •«Наречение»
- •(Російський оригінал)
- •Києво-Печерський патерик1
- •(Фрагменти)
- •«Слово 38»
- •(Уривок)
- •Феофан прокопович
- •Про риторичне мистецтво1
- •(Фрагменти)
- •Порядок розділів книжки
- •Про похвалу красномовству і, передусім, про його переваги
- •Про корисність красномовства
- •VI. Ізмарагд
- •Коротке керівництво до красномовства (1748 р.)1
- •(Фрагменти)
- •Правила вищого красномовства2
- •(Фрагменти)
- •Про вигляд оратора
- •Про обличчя
- •Про голос
- •Про вимову
- •Про рухи
- •Коротка риторика1
- •(Фрагменти)
- •Хороша новина1
- •(Фрагменти)
- •Про якості оратора1
- •Сила й краса красномовства
- •Про ораторське слово.
- •Гармонія думки й слова, етосу й пафосу.
- •Переваги живого слова
- •Похвала богам
- •Гімн «До Афродіти»1
- •Похвала богам
- •Гімн «До Афродіти»1
- •Гімн «Музам»1
- •Похвала Богу2
- •(Фрагменти)3
- •Про народження Христа1
- •Слово про закон і благодать2
- •Вступне слово, похвала Богу
- •Похвала Премудрості
- •(Фрагмент похвали Богу)1
- •Молитва до Бога
- •Похвала особам
- •Сократ про природу людини1
- •(Фрагменти)
- •Похвала Златоустові1
- •Із книги «Вірші. Приповісті посполиті»
- •Про зайців
- •Про людей православних,
- •Що військову службу справляють,
- •А саме — про козаків
- •Про женців
- •Похвала мусі
- •(Фрагменти)1
- •Похвала речам
- •«Похвала Батьківщині»1
- •(Фрагменти)
- •Золота троянда1
- •(Фрагменти)
- •Про похвалу красномовству і, передусім, про його переваги1
- •Похвала Дніпру
- •Вірш із філософського курсу г. Кониського, прочитаного ним
- •Латинською мовою 1743 р. У Києво-Могилянській академії.
- •Переклав за рукописом в. П. Маслюк
- •Похвала філософії1
- •Похвала глупоті1
- •Глупота говорить
- •Глава і
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VI
- •Промови при одруженні
- •Дякування по шлюбі
- •(Фрагмент)1
- •(Фрагменти)1
- •Євхаристичні промови
- •Передмова до читача (присвята) до книги «Зерцало богословія»
- •(Фрагменти)1
- •Тренос,
- •Розділ і,
- •В якому міститься плач, або нарікання церкви святої східної на злочинних синів
- •Перша оздоба східної церкви
-
— вміти таким чином дати оцінку, щоб не принизити іншого, щоб у суб'єкта з'явилося бажання працювати далі, удосконалювати себе і свій продукт мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності.
-
Отже, системно-аналітичний закон становить собою дієвий інструмент розвитку в людини таких якостей, як самокритичність і відкритість мислення (здатність сумніватися: дії повинні бути відкритими до сприйняття інших Точок зору), мовне чуття (уміння відбирати найбільш стислі, влучні слова, звороти), шанобливість, тактовність і коректність у ставленні до інших людей.
-
У підсумку відзначимо, що хоча системно-аналітичний закон завершує риторичну формулу, однак він не робить її замкненою, застиглою завдяки тому, що сам по собі символізує вічний процес удосконалення всього існуючого на землі.
-
2.4. Основні жанри (роди й види) ораторського мистецтва
-
ІСТИННО ІфАСНОМОВНИМ Є ТОЙ,
-
ХТО ЗВИЧАЙНІ ПРЕДМЕТИ ВИрАЖАЄ ПрОСТО,
-
ВЕЛИКІ - ЗВЕЛИЧЕНО, А СЕрЕДНІ - ПОМІрНО.
-
Цицерон
-
Роди й види ораторського мистецтва сучасності розрізняються на основі ораторського монологу й ораторського діалогу1 (немонологічні «колективні» форми мовлення).
-
Розглянемо основні форми ораторського монологу, які виділяють більшість сучасних дослідників: соціально-політичне красномовство, парламентське красномовство, академічне, соціально-побутове, судове, лекційно-пропагандистське, дипломатичне, військове, торговельне (рекламне), церковно-богословське красномовство.
-
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ КРАСНОМОВСТВО є одним із найдавніших родів красномовства, яке уславило імена Цицерона, Демосфена й інших видатних ораторів античності та пізніших часів. Демократизація суспільного життя стимулює ораторську творчість громадян на зборах, мітингах, сесіях Верховної Ради, сесіях Рад народних депутатів, у клубі, на польовому стані, на радіо, телебаченні тощо. Духовно-інтелектуальна енергія людей передається завдяки активізації публічного переконуючого слова, яке під тиском соціально-економічної кризи, політичних катаклізмів стає все більш гострим, соціально вагомим, необхідним в умовах відстоювання певних позицій, власних поглядів.
-
ПОЛІТИЧНА ПРОМОВА — один із найважливіших видів соціально-політичного красномовства, класичний жанр ораторського мистецтва, до того ж найдавніший. Дієвість політичних промов змушує політиків надзвичайно вдумливо ставитися не лише до їх змісту, а й до форми — мови, стилю, композиції усного або письмового політичного виступу (тексту). Політичні промови античних ораторів, зокрема Демосфена «Про вінок», «Філіппіки» Цицерона — неоціненна скарбниця досвіду публічних виступів, особливо в період зростання національної самосвідомості народу України, його духов-но-інтелектуального відродження.
-
1 Див.: Колотилова H. А. Діалог: логіко-філософський аналіз.— К., 1999; Зазуліна Л. В. Діалогізація дидактичного процесу в курсовій підготовці педагогічних кадрів.— К., 2000.
-
ПАРЛАМЕНТСЬКЕ КРАСНОМОВСТВО — різновид соціально-політичного роду ораторського мистецтва, в якому є чимало «секретів» публічного переконання аудиторії, зокрема оригінальність думок, ґрунтовні спостереження, яскраві описи, гумористичні сценки, щирі почуття тощо. Ці класичні постулати можуть не виконуватися, а цінність, дієвість парламентського красномовства девальвуватися від популістської маніпулятивної позиції парламентаря, що мало місце у парламентській діяльності ряду представників держав колишнього СРСР, а також СНД.
-
МІТИНГОВА ПРОМОВА має на меті з'ясувати, зробити зрозумілою якусь актуальну, значущу, хвилюючу громадську проблему, спонукати слухачів до певних дій. Вона перебуває на стику політичного й дипломатичного жанрів красномовства, відзначається посиленою експресивністю, виразністю, апелює до колективних емоцій, прагнень, часом виступає своєрідною прелюдією до мобілізації колективних зусиль для важливої та невідкладної мети1.
-
Теоретичне й практичне оволодіння всіма різновидами соціально-політичного красномовства як формами публічного виступу необхідне тим, хто займається активною освітньо-виховною, громадсько-політичною діяльністю.
-
АКАДЕМІЧНЕ КРАСНОМОВСТВО — один із найдавніших видів ораторського мистецтва, зокрема у риторичній традиції слов'ян. Просвітницька діяльність Ярослава Мудрого, князя Володимира та багатьох інших видатних діячів культури закладала основи академічного (шкільного, вузівського) красномовства. Видатні науковці, зокрема Феофан Прокопович, Іоаникій Га-лятовський, Григорій Сковорода, М. В. Ломоносов, Петро Могила та інші були не лише творцями, а й пропагандистами наукових знань, які вони прагнули наблизити до найширших народних мас2.
-
Академічне красномовство поділяється на три види:
-
власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд, дискусія);
-
вузівське красномовство (лекція, цикл лекцій);
-
шкільне красномовство (шкільна лекція, розповідь, опис, бесіда тощо). Академічне красномовство, на думку багатьох дослідників, зокрема
-
А. Ю. Михневича, є фундаментом, базою лекційної пропаганди, яка набула особливої популярності, масовості у 60—80-ті роки XX ст., але у 90-ті роки переживає кризу, шукає нові форми й методи роботи з масовою аудиторією, позбувається догматизму, схоластичності, певної заідеологізованості.
-
1 Див.: Апресян Г. 3. Ораторское искусство.— М., 1969,
-
2 Пор.: Чихачев В. П. Лекторское красноречие русских ученых XIX века.— М., 1987.
-
Питання вузівського та шкільного красномовства вчителя досліджували багато вчених, вони відзначали могутній етико-естетичний, пізнавально-виховний потенціал живого слова вчителя, що було спрямоване не лише до розуму, а перш за все до серця вихованців. Педагогічна та риторична спадщина А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, Івана Огієнка, Григорія Ващенка, С. П. Іванової, Є. О. Ножина, Ю. В. Рождественського та інших справила значний вплив на формування академічного красномовства вчителя, вихователя, лектора в нових демократичних умовах.
-
СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ КРАСНОМОВСТВО1 охоплює соціально значущі побутові ситуації. Сюди відносять ювілейну, похвальну промову, надмогильну, усну побутову оповідь, тост (застільна промова), анекдот тощо. Соціально-побутове красномовство має яскраво виражені національні традиції, виступає частиною національної духовної культури народу, його лого-сфери, живить розвиток усіх інших видів красномовства.
-
Спеціалісти відзначають велику роль побутового красномовства у розвиткові ораторських здібностей мовця, зокрема вчителя-вихователя, який повинен діяти адекватно ситуації, переконливо, впливово, у найрізноманітніших соціально-побутових ситуаціях виховувати комунікативну культуру своїх учнів, вихованців.
-
Неперевершеним розповідачем своїх усних гумористичних оповідань був український письменник Остап Вишня, блискучі «вечірні розмови» тривалий час вів із слухачами й читачами газет незабутній Максим Рильський. Особливою пошаною у всьому світі користуються майстри застільних промов (тостів) народів Закавказзя, Середньої Азії. Полонив серця вихованців усними побутовими оповідями-імпровізаціями, мудрими казками великий педагог В. О. Сухомлинський, який творив їх у Школі під Блакитним Небом, у Школі Радості.
-
СУДОВЕ КРАСНОМОВСТВО почало активно розвиватися в Росії із середини XIX ст. з появою суду як елемента демократизації суспільного життя, коли слово правозахисника ставало інструментом у відстоюванні закону.
-
Імена знаменитих судових ораторів, людей найвищої професійної кваліфікації, високого морального обов'язку, демократів за переконанням, стали відомими у політичній, науковій, громадській сферах — А. Ф. Коні, О. І. Урусов, П. С. Пороховщиков, П. О. Александров, Н. П. Карабчевський та бага-то інших.
-
Нижче ми детально розглянемо похвальне красномовство, яке Арістотель визначив як епі-дейктичне красномовство поряд із судовим і дорадчим.
-
У теорії російського судового красномовства вищим достоїнством вва жається простота, ясність викладу, що досягається нелегко. Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети, відсутністю штучної розпливча- тості, манірності, доступністю у сприйнятті, вмінням доцільно використову вати художню літературу, засоби естетичного впливу на слухачів, правиль ний тон промовця тощо. • "
-
Високою є відповідальність судового промовця перед долею, а іноді і самим життям людини, тому він повинен приділяти величезну увагу підвищенню свого професіоналізму, зокрема рівню ораторської культури.
-
Судове красномовство поділяється на такі види:
-
звинувачувальна (прокурорська) промова;
-
захисна (адвокатська) промова;
-
самозахисна промова;
-
промова громадського звинувачувача;
-
промова громадського захисника;
-
судова промова1.
-
Судові оратори нагромадили величезний досвід високопрофесійного використання красномовства в ім'я закону, правди, справедливості, демократії, гуманізму. Видатний судовий діяч А. Ф. Коні писав: «Слово — один з най-величніших видів зброї людини. Безсиле саме собою, воно стає могутнім та невідворотним, коли сказане уміло, щиро й вчасно»2.
-
Учитель-вихователь у своїй освітньо-виховній роботі часто використовує елементи всіх видів судового красномовства, приділяючи значну увагу процесу набуття знань, умінь, навичок своїх вихованців у всіх видах красномовства, зокрема у самозахисній промові, що може згодитися їм у подальшій роботі, навчанні, відстоюванні власних позицій.
-
ЛЕКЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКЕ КРАСНОМОВСТВО активно розвивалося у ЗО—80-ті роки XX ст., але у 90-ті роки у зв'язку із глибокими соціально-політичними зрушеннями переживає певний кризовий період.
-
Цей рід ораторського мистецтва включає три основні види:
-
науково-теоретичні лекції;
-
науково-популярні лекції (лекція-концерт, кінолекція, лекція-екскурсія);
-
науково-методичні лекції.
-
1 Див.: Гурвич С. Сі, Погорілко В. Ф., Герман М. А. Основи риторики.— К., 1988; Молда ван В. В. Судова риторика.— К., 1996.
-
2 Кони А. Ф. На жизненном пути.— М., 1957.— С. 103.
-
У кожному із цих видів красномовства наукові проблеми розглядалися у трьох видах аудиторій: спеціалістів, неспеціалістів, спеціалістів-лекторів (методистів).
-
Науково-популярні лекції містять у собі, крім логічно побудованого наукового змісту, елементи експресивно-емоційні, які «включають» психологічні канали сприйняття слухачів, сприяють формуванню переконання. Вони мають досить багато підвидів: крім зазначених, це і лекція-інформація, і лек-ція-репортаж, і лекція-спогад, лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-бесі-да тощо.
-
Педагогічна діяльність учителя, викладача вузу включає в себе безліч елементів лекційно-пропагандистського красномовства в усіх видах та підвидах, зокрема, вчитель може виступити і як оратор, і як полеміст, майстерно й доцільно використовуючи елементи науково-теоретичної, науково-популярної, науково-методичної лекцій з акцентом на науково-популярний напрям у молодших, середніх класах та науково-теоретичний — у старших; вузівський викладач на гуманітарних факультетах, зокрема на педагогічному, філософському, філологічному, журналістики, акцентує увагу студентів на методичних, технологічних засадах красномовства педагога, формуючи риторичну особистість майбутнього педагога — майстра усної переконуючої комунікації.
-
Учитель, викладач не повинні зловживати монологічними формами у своїй лекційно-пропагандистській практиці. Варто активно використовувати діалогічні й полілогічні форми комунікації, що стимулюють мисленнєво-мов-леннєву та комунікативну діяльність учнів, студентів.
-
Цикли лекцій створюються на основі єдності предмета, проблеми обговорення; вони є досить продуктивним шляхом у викладі ґрунтовних науково-теоретичних проблем, складних за змістом, широких за обсягом, або популярних, модних, які відповідають запитам даної аудиторії.
-
Лекція-інформація містить у собі повідомлення про невідомі слухачам факти, є найпоширенішим видом у лекційній діяльності вчителя, викладача вузу.
-
Лекція-інструктаж готує слухачів до виконання якоїсь роботи, відзначається методичною спрямованістю.
-
Лекція-показ — це розповідь про певні методи роботи із демонстрацією того, як необхідно цю роботу виконувати.
-
Лекція-бесіда має діалогічну спрямованість, тому що мовець включає в інтелектуальну співтворчість аудиторію, чим значно активізує її увагу, інтерес до обговорюваних проблем.
-
Аекція-репортаж є розповіддю про побачене під час екскурсії, подорожі по історико-культурних місцях рідної або зарубіжної країни, враження про зустріч з цікавою людиною тощо. Найчастіше використовується на заняттях у групах із журналістським профілем навчання.
-
Лекція-спогад присвячена подіям історії, учасником чи свідком яких був оратор. Вона відзначається значним ступенем інтимізації процесу спілкування, довірливістю, емоційністю, яскраво виявляє духовно-інтелектуальний світ мовця, систему його цінностей, запити, потреби, цілі.
-
Педагог-оратор мусить володіти особливостями всіх цих видів та підвидів лекційно-пропагандистського красномовства, відчуваючи запити аудиторії, формуючи своїм живим словом нові високі громадсько-політичні інтереси слухачів, їхню життєву позицію, акцентуючи увагу на лекції-бесіді, найдемо-кратичнішому підвиді лекційно-пропагандистського красномовства в умовах гуманізації та демократизації освіти.
-
ДИПЛОМАТИЧНЕ КРАСНОМОВСТВО — розвивається у державах, які проводять активну державотворчу політику, формують свій міжнародний авторитет тощо. Українське дипломатичне красномовство зазнало розквіту в різні періоди державного будівництва, зокрема за часів Богдана Хмельницького, Запорізької Січі, а також у період розбудови незалежної, суверенної України у 90-ті роки XX ст.
-
Дипломатичне красномовство включає в себе такі два основні види:
-
промова на міжнародній конференції;
-
промова в процесі дипломатичного акту.