Складносурядні речення

Кома не ставиться

1. спільне слово

¹невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять у

нічній прохолоді.

2. спільна частина

(головне речення)

(підрядне речення)

¹Я люблю, ²коли є в домі діти і ³коли вночі вони сміються.

3.

1

2

й

?! (спонукальне )

Чого світання так ясніє і ген сріблиться річка золота?

21

Тире

1.

1

Швидка зміна подій

1

Олеся закінчила школу — і враз

^{наслідок}

^{— і}

зрозуміла вона важливість того віку, віку дорослого життя.

2.

2

Протиставлення

2

^{— і}

В самотній келії впивай, читцю смертний, науку мудрих книг — і легкокрилий геній тебе навідає.

Завдання. Поставити розділові знаки між частинами складносурядних та складнопідрядних речень.

1. Здригнулася земля і запах м'яти над нею хвилями зашелестів.

2. Хто ви і чого вам треба?

3. Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало тисячами своїх гарячих іскорок.

4. Лише гул від копит степом котився та хліба шелестіли.

5. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам'яні гряди і назустріч плотам долинув могутній шум водоспадів.

6. Здавалося, розженися з плоту і ти сковзнеш по його поверхні аж до самого берега.

7. У небі озвалися жайворонки, бризнули живим сріблом з блакиті неначе радіючи з того що відгриміла гроза і заколосився ще буйніше зелений лан пшениці.

8. Так буває лише ранньої весни коли пробуджується степ і розімліла від сонця земля сповнюється чарами материнства.

9. Ми працю любимо що в творчість перейшла і музику палку що ніжно серце тисне.

10. То день сміявсь то дощик хлипав то вітер шастав і молода тоненька липа тремтіла з ляку за вікном бо не могла вона й не вміла ані сховатись ані втекти...

11. А

    22

    шкільний дзвоник тепер було чути навіть у далекому полі і щоразу він заносив у Богданове серце радість і острах.

ОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

,

,

(і)

(і)

+

+

,

.

,

,

,

,

,

,

,

,

1

Завдання. У реченнях знайти однорідні і неоднорідні означення, поставити, де потрібно, розділові знаки.

1. На зачерствілих потрісканих долонях земля простягнула людині щедрі чаші врожаю.

1. Степ дедалі втрачав свої барви свою весняну моложаву свіжість.

2. Нарешті прийшла зима, заметільна сніжна морозна і чарівна.

2. Саме такий генеральний директор сидів перед Твердохлібом у велетенському облитому, як і приймальня, світлим деревом кабінеті за широчезним столом...

3. Сірі широко розплющені очі дивилися на світ з упевненою довірливістю. У стомлених від безсоння голубих очах хлюпнула радість.

4. Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий золоточубий вересень.

5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси.

7