3.1.3.4. Пластинчасті насоси

Насос складається з ротору 1 (рис. 47), який розташований ексцентрично в корпусі 2. В роторі є радіальні прорізи, в яких вільно сковзають пластини 3. При обертанні ротору пластини під дією відцентрової сили щільно притискаються до внутрішньої поверхні корпусу. При цьому серпоподібний робочий простір 4 поділяється на камери всмоктування й нагнітання. Об’єм камери всмоктування при русі пластини від всмоктувального патрубку збільшується, в результаті чого в цій камері створюється розрідження і рідина всмоктується в корпус насосу через патрубок. Після проходження пластиною точки а об’єм камери зменшується, і рідина потрапляє з насосу в нагнітальний патрубок 6.

Рис. 47. Пластинчастий насос:

1 – ротор; 2 – корпус; 3 – пластина; 4 – робочий простір; 5, 6 – нагнітальний і всмоктувальний патрубки.

Продуктивність пластинчастого насосу визначається за формулою:

(3.47)

де b – ширина ротору; e – ексцентриситет насосу; n – число обертів валу; D – діаметр колодязя (розточки) в корпусі статору; z – число пластин; S – товщина пластин; _v – об’ємний к.к.д.

Подача рідини роторними насосами, у тому числі й пластин­частими, дуже рівномірна, її можна регулювати зміною кількості обертів валу (ротору). Теоретична подача роторних насосів, як і всіх об’ємних насосів, не залежить від створюваного ним напору. У дійсності виникають незначні зниже­ння подачі при підвищенні напору внаслідок протікання рідини крізь зазори усередині насосу.

3.1.3.5. Роторно – поршневі насоси

Подача одноциліндрових поршневих насосів, як було сказано раніше характеризуються нерівномірністю. Для більш рівномірної подачі рідини використовують багатоциліндрові поршневі насоси, циліндри яких розташовані в одному блоці. Витискування рідини в багатоциліндрових машинах відбувається послідовно кількома поршнями.

Багатоциліндрові поршневі насоси мають назву роторно-поршневі. В залежності від способу приведення поршнів до руху розрізняють обертові і з нерухомим блоком роторно-поршневі насоси. Циліндри в блоці можуть бути розташовані радіально або аксіально по відношенню до осі блока. Якщо циліндри в блоці розташовані радіально, то такі насоси мають назву роторно-поршневі, при аксіальному розташуванні циліндрів в блоці насоси називають аксіально-поршневі (рис. 47).

Характерною особливістю роторно-поршневих насоси є те, що в них відсутні всмоктувальні і нагнітальні клапани, тому ці насоси можна використовувати при великих числах обертів.

Рис. 47. Аксіально-поршневий насос.

Роторно-аксіально-поршневий насос  гідравлічна машина, в якій робочі камери обертаються відносно осі ротора, а осі поршнів або плунжерів паралельні осі обертання або становлять з нею кут менше 45°. Насоси з аксіальним або близьким до аксіального розташуванням циліндрів є найбільш розповсюдженими в гідравлічних системах (гідро­приводах). По числу різновидів конструктивного виконання вони в багато разів перевершують інші типи гідромашин.

Вони мають найкращі з усіх типів гідромашин компоновочні й вагові характеристики, відрізняються компактністю, високим к.к.д., порівняно малою інерційністю, придатні для роботи при високих частотах обертання і тиску, а також прості за конструкцією.

Найбільше розповсюджені параметри аксіально-поршневих насосів: кількість циліндрів 7–9; діаметри циліндрів від 10 до 50 мм; робочі об’єми машин від 5 до 1000 см³; максимальний кут між осями циліндрового блока и похилої шайби дорівнює 20°; частота обертання насосів середньої потужності складає 1000  2000 об./хв. Насоси з аксіальним розташуванням цилінд­рів застосовуються при тисках 2135 МПа і рідше при - більш високих тисках.

Насоси цих типів мають високий об’ємний к.к.д., який при опти­мальних режимах роботи складає значений 0,970,98.

Теоретична продуктивність аксіально – поршневих гідромашин розраховується за рівнянням

(3.48)

де q і n – робочий об’єм і частота обертання валу насосу;

h, f і z – максимальний хід, площа поршня і число обертів.