
- •Г.А.Чумаков, к.В.Луняка, с.В.Кривенко
- •Гідравліка і гідропневмопривод
- •Курс лекцій
- •Навчальний посібник
- •Херсон - 2006
- •Гідростатика
- •1.1. Основні фізичні властивості рідин
- •1.1.1. Густина й питома вага
- •1.1.2. Здатність до стиску та температурне розширення рідин
- •1.1.3. Тиск
- •1.2. Основний закон гідростатики
- •1.2.1. Диференціальні рівняння статики Ейлера
- •1.2.2. Основне рівняння гідростатики
- •1.2.5.Тиск рідини на стінку
- •1.2.5.1. Тиск рідини на плоску стінку
- •1.2.5.2. Тиск рідини на криволінійну циліндричну стінку
- •2. Гідродинаміка
- •2.1. Основні характеристики руху рідини
- •2.1.1. Швидкість і витрата
- •2.1.2. Сталий і несталий рух
- •2.1.3. Моделі руху рідини
- •2.1.4. Гідравлічний радіус і еквівалентний діаметр
- •2.1.5. Режими руху рідини
- •2.2. Рівняння нерозривності (суцільності) потоку
- •2.3. Диференціальне рівняння Нав’є – Стокса
- •2.4. Диференціальні рівняння руху Ейлера
- •2.5. Рівняння Бернуллі
- •2.5.1. Виведення рівняння
- •2.5.2. Деякі практичні використання рівняння Бернуллі Принцип виміру швидкості і витрати рідини
- •2.6. Рівномірний рух рідини
- •2.7. Ламінарний рух рідини
- •2.7.1. Розподіл швидкості по горизонтальному перерізу труби
- •2.7.2. Середня швидкість при ламінарному русі
- •2.7.3. Втрати напору при русі рідини
- •2.8. Турбулентний рух
- •2.9. Втрати напору при русі рідини
- •2.10. Витікання рідини через отвори та насадки
- •2.11. Гідравлічний розрахунок сифонів
- •2.12. Гідравлічний удар
- •2.13. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •2.13.1. Розрахунок простого трубопроводу
- •2.13.2. Розрахунок складного трубопроводу
- •2.13.3. Техніко-економічний розрахунок трубопроводів
- •3. Гідравлічні машини
- •3.1.2. Динамічні насоси
- •3.1.2.1.1. Відцентрові насоси
- •Основне рівняння відцентрових машин Ейлера
- •Продуктивність насосу
- •Закони пропорційності
- •Характеристики відцентрових насосів
- •Коефіцієнт швидкохідності
- •Осьовий тиск та його врівноважування
- •Робота насосів на мережу
- •Спільна робота насосів
- •3.1.2.1.2. Осьові (пропелерні) насоси
- •3.1.2.2.1. Вихрові насоси
- •3.1.2.2.2. Струминні насоси
- •3.1.3.1. Поршневі насоси
- •Нерівномірність подачі
- •3.1.3.2. Шестеренні насоси
- •3.1.3.3. Гвинтові насоси
- •Продуктивність
- •3.1.3.4. Пластинчасті насоси
- •3.1.3.5. Роторно – поршневі насоси
- •3.1.3.6. Насоси з обертовими поршнями
- •3.2. Інші види гідравлічних машин
- •4. Гідродинамічні передачі
- •4.1. Загальні поняття
- •4.2. Гідромуфти і гідротрансформатори
- •4.2.1. Гідромуфти
- •4.2.2. Гідротрансформатори
- •5. Об’ємний гідравлічний привод і його елементи
- •5.1. Гідродвигуни
- •5.2. Гідроапаратура та інші елементи гідроприводу
- •5.2.1. Гідророзподільчі пристрої
- •Золотники є найбільш поширеними розподільчими пристроями. Це керовані елементи гідроапаратури, за допомогою яких здійснюється розподіл рідини, реверсування руху і перемикання трубопроводів.
- •5.2.2. Дросельні пристрої
- •5.2.3. Клапани
- •5.2.4. Гідроакумулятори
- •Література
2.8. Турбулентний рух
Закони турбулентного руху рідини досліджувалися вченими Прандтлем, Нікурадзе та ін. Встановлено, що при русі рідини біля твердих тіл на поверхні останніх утворюється тонка плівка рідини. Рух рідини в межах цієї плівки завжди ламінарний, незважаючи на те, що в основному потоці (у ядрі течії) рух має турбулентний характер. Товщина ламінарної плівки дуже мала і залежить від швидкості, в’язкості рідини та розмірів потоку. Товщину ламінарної плівки можна підрахувати за одним із рівнянь
(2.41)
або
(2.42)
При використанні рівняння (2.42) спочатку коефіцієнтом тертя задаються (в межах від 0,05 до 0,02) а потім його значення уточнюють.
Значення коефіцієнта тертя залежить від абсолютної шорсткості стінки, тобто середньої висоти виступів e і товщини ламінарної плівки δ (див. рис.22 а і б).
|
а б |
Рис.22. Висота виступів на стінках труби і товщина ламінарної плівки: а – гідравлічно гладка труба; б – “шорстка” труба |
Якщо δ>e, труба розглядається як “гідравлічно гладка” (рис. 22а). Якщо δ<e – труба вважається “шорсткою” (рис 22б). В останньому випадку за інших рівних умов коефіцієнт тертя λ, а отже, і втрата напору по довжині труби, буде значно більшими. При невеликих значеннях чисел Рейнольдса труби вважаються гладкими, при збільшенні швидкості (числа Рейнольдса) - стають шорсткими, внаслідок чого втрати напору по довжині значно зростають.
Коефіцієнт тертя “гідравлічно гладких” трубах в межах Re=15000÷100000 підраховується за рівнянням Бласіуса
(2.43)
Характеристиками
шорстких труб, як вже відмічалось, є
абсолютна геометрична шорсткість e
- висота виступів (мм) і відносна
шорсткість .
.
Для характеристики
шорсткості використовують також
величину
.
Для розрахунку коефіцієнту тертя в шорстких трубах використовують рівняння:
(2.44)
Для турбулентного руху і для будь-яких режимів користуються залежністю (рис. 23)
(2.45)
Рис. 23. До визначення коефіцієнту тертя
2.9. Втрати напору при русі рідини
Рух рідини у трубопроводі здійснюється за рахунок різниці рівнів рідин або за рахунок енергії, яка передається матеріальному потоку (рідина або газ) насосами або компресорними машинами. При русі рідини по трубопроводу частина енергії (напір) втрачається як на тертя, так і на місцеві опори. Втрату напору на тертя ми розглянули раніше.
Місцевими опорами називають ділянки трубопроводу, де вектор швидкості змінює свою величину або напрям (раптові розширення, звуження, повороти, крани і т. д.). Для розрахунку місцевих опорів використовують рівняння:
(2.46)
де м. – коефіцієнт місцевих опорів.
Коефіцієнти місцевих опорів розраховуються за рівняннями:
-
раптові розширення:
(2.47)
-
раптові звуження:
(2.48)
де S1, S2 - площі перерізів перед опором і після опору відповідно.
Загальні втрати напору по довжині трубопроводу:
(2.49)