Програма курсу “історІя україни” вступ

Історія як наука. Місце курсу історії України в системі гуманітарних наук, його предмет і завдання. Історія України в контексті європейської та загальносвітової історії, у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

Періодизація історії України. Джерела її вивчення, їх класифікація та характеристика.

Розділ 1 Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України

Початок людського життя на території України. Періодизація історії первісного суспільства та її характеристика. Матріархально-патріархальні родоплемінні відносини та їх особливості. Духовне життя первісного суспільства.

Привласнюючі й відтворюючі форми господарської діяльності первісних людей: збиральництво, рибальство, скотарство, землеробство та ремісництво.

Доба трипільської культури. Найдавніші племінні союзи. Кіммерійці. Таври. Скіфи. Сармати. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Приазов’я. Боспорське царство. Античні міста-держави.

Історичні джерела про східних слов’ян. Гіпотези та теорії їхнього походження. Ранні слов’яни. Їхня матеріальна та духовна культура, господарство та суспільний лад, відносини із сусідами.

Давні слов’яни в V–VII століттях. Їхня суспільна та державна організація. Стосунки з кочовиками та Візантією. “Велике переселення народів” і його вплив на етнічну диференціацію східних слов’ян. Державні утворення неслов’янських народів на території сучасної України.

Розділ 2 Українські землі в добу раннього середньовіччя. Київська Русь (VII–XIII ст.)

Історичні джерела про етнокультурну спільність південної групи східнослов’янських племен. Етнонім “Русь”, його походження, етносоціальний зміст та географічне поширення.

Східні слов’яни на території України у VIII–IX ст., їхні взаємовідносини з норманами, угро-фінськими племенами, Хазарським каганатом, Візантією.

Утворення й основні етапи розвитку ранньофеодальної імперії східних слов’ян із центром у Києві. Різні теорії походження Київської держави та їх оцінка в сучасній історіографії.

Перші київські князі. Боротьба за консолідацію держави. Адміністративна реформа Володимира Святославовича і завершення формування Київської держави. Утвердження християнства на Русі. Його історичне значення.

Розквіт Київської Русі. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого та його наступників. Соціально-економічні та правові відносини в державі. “Руська правда”. Міжкнязівські усобиці та народні рухи. Володимир Мономах. Боротьба за зміцнення держави. Місце Київської Русі в середньовічній Європі. Її роль в історичних долях східно­слов’янських народів.

Культура Київської Русі. Перші згадки про писемність у східних слов’ян. Церковнослов’янська мова та східно­слов’янські мовні діалекти. Поширення писемності на Русі. Освіта. Наукові знання. Визначні культурно-освітні діячі Київської держави.

Поширення книг. “Остромирове Євангеліє”, “Ізборник Святослава”, “Києво-Печерський патерик” та інші.

Літописання. “Повість врем’яних літ”. Київський літопис. Література. “Слово про закон і благодать” Іларіона. “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Ідея єдності Русі. “Слово о полку Ігоревім”.

Народний епос. Архітектура. Живопис. Фрески. Мозаїка. Художнє ремесло. Музика та видовища.

Містобудування. Роль міста в економічному і політичному житті держави та військово-оборонній справі. Найголовніші міста Русі.

Початок занепаду Київської держави. Причина її розпаду. Становлення і соціально-економічний розвиток самостійних князівств середнього Подніпров’я: Київського, Переяслав­ського та Чернігівсько-Сіверського. Формування української народності. Перші згадки, географічне поширення топоніма та етноніма “Україна”. Утвердження української символіки.

Причини піднесення Південно-Західних земель. Галицьке князівство та Волинь. Роман Мстиславович. Утворення Галицько-Волинської держави. Її внутрішня і зовнішня політика. Перше монголо-татарське вторгнення на руські землі. Боротьба Галицько-Волинської держави з лицарями-хресто­носцями, угорськими й польськими феодалами.

Навала орд Батия. Героїчна оборона Києва. Утворення Золотої Орди. Руські князівства під монголо-татарським ярмом. Вторгнення війська Бурундая в Галицько-Волинську Русь. Галицько-Волинське королівство – одна з форм національної держави, правонаступник Київської Русі. Українські королі – наступники Данила Галицького. Культура в Галицько-Волинській державі.