Зонально-регіональний огляд біосферних резерватів, заповідників і національних природних парків світу та України.

Біосферні резервати та національні парки Європи, Північної та Південної Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії.

Заповідники і НПП мішанолісової, лісостепової та степової зони України, Українських Карпат та Кримських гір.

Рекомендована література

1. Даниляк О.О. Порівняльний аналіз компетенції органів державного управління у сфері природно-заповідної справи Білорусі, Казахстану, Росії // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – С. 170-176.

2. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемчученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848 с.

3. Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

4. Заповідна справа в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. М.Д.Гродзинського, М.П.Стеценка. – Київ: 2003. – 306 с.

5. Ковальчук А.А. Заповідна справа: науково-довідкове видання (може використовуватися також як навчальний посібник). – Ужгород: підприємство „Ліра”, 2002. – 328 с.

6. Кукурудза М.М. Менеджмент національних парків. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім.І.Франка, 2000. – 123 с.

7. Подобайло А.В. Методика оголошення заказників, пам’яток природи та заповідних урочищ. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 28 с.

8. Приходько М.М., Приходько М.М. (молодший) Управління природними ресурсами і природоохоронною діяльністю. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2004. – 847 с.

9. Разработка планов управления (менеджмент-планов) для особо охраняемых природных территорий: Методические рекомендации. — М.: Изд-во Центра охраны дикой природы, 2006. — 28 с.

Допоміжна

1. Аріон О.В. Функціональне зонування в системі оптимізації об'єктів природно-заповідного фонду // Укр. геогр. журнал. – 1997. – № 4. – С.35-39.

2. Забелина Н.М. Национальные парки. – М.: Мысль, 1987. – 171 с.

3. Гетьман В.І. Стан і можливості розвитку екотуризму у межах природно-заповідних територій Карпат // Українські Карпати. Ландшафтно-рекреаційні ресурси. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2010. – С. 46-106.

4. Гетьман В.І. Структурно-функціональне управління заповідною справою // http://www.personal.in.ua/article.php?ida=275

5. Данилко С.В. Екологічні фонди у заповідній сфері України: статистичний аспект // http://www.rusnauka.com/18_NiIN_2007/Economics/22751.doc.htm

6. Коваленко О.Ю. Методичний підхід до економічної оцінки ресурсів природно-заповідних територій регіону // Наукові праці. Науково-методичний журнал МДГУ ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія «Економічні науки». – Миколаїв: 2008. – Том 99, Випуск 86. – С. 130-139.

7. Колонтай С.Н. Привлечение инвестиций в природоохранную деятельность биосферных заповедных территорий Украины. – Одесса: Одесский государственный экологический университет Министерства образования и науки Украины, 2005. – 183 с.

8. Мировая стратегия охраны природы. Охрана жизненно важных ресурсов. – МСОП, ЮНЕП, ВВФ. – 1980. – 60 с.

9. Региональная стратегия охраны окружающей среды и рационального использования природных ресурсов в странах-членах ЕЭС на период до 2000 года и далее. – ООН, Нью-Йорк, 1988. – 52 с.

10. Реймерс Н.Ф., Штильмарк Ф.Р. Особо охраняемые природные территории. – М.: Наука, 1978. – 296 с.

11. Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. – Львів: Світ, 1991. – 247 с.

12. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) / За ред. Ю.Р.Шеляга-Сосонко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.

13. Шевченко Л.М., Ющенко O.K. До 100-річчя заповідної справи в Україні // Укр. геогр. журнал. – 1997. – № 4. – С.35-39.

Яворський А.І. Динаміка управління природоохоронними територіями в залежності від екологічної ситуації регіону // Геополитика и экогеодинамика регионов. – 2008. – Вып.1-2. – С. 119- 122.

„Екологічний менеджмент”