Праця, осіб
Рис. 12. Кейнсіанська модель трактування впливу зміни зарплати на зайнятість.
Наприклад, роботодавці вирішили знизити зарплату з \У до V/, щоб зменшити витрати виробництва. При цьому вони, керуючись класичною теорією зайнятості, сподіваються, що зайнятість залишиться па попередньому рівні або через короткий проміжок пасу відновиться на тому самому рівні.
Проте для найманої праці, як вважають кейнсіанці, заробітна плата негнучка. Зниження зарплати з І до V призводить до того, що частина робітників звільняється (відрізок ПО) і стає вимушено незайнятою. Вимушено в тому розумінні, що їхню зарплату знизили, а вимоги до праці залишаються такими самими. Відрізок ПО відображає вимушену незайнятість, підкреслюючи, що існують кваліфіковані робітники, які хочуть працювати за даної зарплати, та не можуть знайти роботи.
Досвід показує, що з різних причин зарплата і ставки змінюються, щоб відбити нестачу чи надлишок робочої сили на ринках лише після тривалого проміжку часу.
Отже, оскільки ставки зарплати негнучкі, то тим самим безперервно породжується безробіття. Безробіття в ринковій економіці не тимчасове, а стійке явище.
3) Безробіття, його економічні і соціальні наслідки
Ринок праці як один із підвидів ринкової системи врівноважує попит на робочі місця з їхньою пропозицією.
Проте в дійсності, як правило, співвідношення попиту і пропозиції робочої сили щоразу проявляє їхню кількісну і якісну невідповідність:
-
частина економічно активного населення виявляє попит на робочі місця і не знаходить відповідної пропозиції;
-
залишаються незайнятими робочі місця, що характеризуються особливими вимогами до кваліфікації, економічного і соціального статусу власників робочої сили. З цих диспропорцій в умовах сучасного ринку кількісно
переважає перша - проблема працевлаштування бажаючих працювати, або проблема безробіття.
Безробіття - соціально-економічне явище, пов'язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.
В Україні згідно із Законом «Про зайнятість» безробітними визначені громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу і здатні приступити до праці.
Рівень безробіття визначається процентним відношенням числа офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності економічно активного населення.
Р, = х 100 %,
де Ро рівень безробіття, Б - чисельність безробітних; Не,а, -чисельність економічно активного населення.
Можна виділити такі види безробіття.
Добровільне безробіття - виникає через те. що робітники не хочуть працювати за запропоновану їм зарплату, а згодні працювати на умовах вищої оплати. У деяких випадках люди не хочуть працювати зовсім, ніж виконувати низькооплачувану і неквалїфіковану роботу. Ця позиція зростає з підвищенням сукупного добробуту та освіченості нації.
Вимушене безробіття породжується негнучкою ціною праці за наявності фіксованої заробітної плати. Якщо оплата праці дуже висока з позиції ринкової рівноваги і вона не знижується, то пропозиція праці надлишкова і лише частина робітників отримає місце, а інші стають вимушеними безробітними.
Фрикційне безробіття. Якщо людині пропонується свобода вибору роду діяльності, а також місця роботи, то деякі робітники певний час перебувають у становищі непрацюючих. Одні добровільно змінюють місце роботи, Інші шукають роботу через звільнення, треті - тимчасово втрачають сезонну роботу. Фрикційне безробіття також пов'язане Із зміною етапів життя (навчання, робота, народження та догляд за дитиною для жінок, пенсія). Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним. Через те, що людина має право вибору професій та пошуку кращої роботи, фрикційне безробіття часто розглядається як добровільне.
Структурне безробіття. Фрикційне безробіття поступово переходить в категорію. яку називають структурним безробіттям. Воно виникає через невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили внаслідок змін попиту на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці, а також існуючими територіальними диспропорціями в попиті та пропозиції робочої сили.
Різниця
між фрикційним і структурним безробіттям
дуже непевна.
Значна відмінність полягає в тому, що
у «фрикційних» безробітних
є навички, які вони можуть одразу продати,
а «структурні»
безробітні, для того щоб отримати роботу,
повинні 
змінити
кваліфікацію або місце проживання.
Структурне безробіття
має більш довготерміновий характер і
тому породжує серйозніші
проблеми.
Циклічне безробіття. Під циклічним розуміють безробіття, зумовлене загальним спадом виробництва, тобто проходженням економіки тих фаз економічного циклу, які характеризуються скороченням витрат та обсягів виробництва. У разі, коли сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає.
Безробіття є серйозною соціально-економічною проблемою, оскільки породжує цілий ряд негативних наслідків:
економічних:
-
недовиробництво ВВП. Американським дослідником Артуром Оукеном було доведено існування взаємозв'язку між рівнем безробіття і падінням обсягу ВВП. За А. Оукеном, збільшення фактичного безробіття на 1% призводить до скорочення реального ВВП на 3% (у пізніших дослідженнях - 2%).
-
потребує коштів на утримання безробітних; соціальних:
-
зниження життєвого рівня;
-
декваліфікація робочої сили;
-
зростання показників «соціальної патології»: збільшується число психічних захворювань, злочинності, самогубств і вбивств.