3) Монополії та олігополії в умовах змішаної економіки

У сучасних умовах класичні монополії у прямому розумінні зустрічаються рідко. Проте швидко зростає роль олігополії в розвинутих країнах. Олігопольні галузі - автомобільна, виробництво сталі, алюмінію, нафтохімікатів, електро­устаткування, комп'ютерів, оптова торгівля та ін. Великі корпорації стрімко збільшують свої розміри, проникають в інші галузі, поглинають їх, об'єднуються як на національному, гак і міжнародному рівні. Саме тому, щоб не перевищувати максимально допустимі обсяги контролю за ринком нинішні монополії продовжують активно інтегруватися і завойовувати нові галузі економіки країн.

Організаційною формою фінансового капіталу як зазначалося в попередніх темах є фінансово-монополістичні (фінансово-промислові) групи, які представляють собою комплекс промислових, торгових, банківських, транспортних та інших компаній.

Фінансово-промислова група (ФИГ) створюється шляхом об'єднання промисловими підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності належних їм чи закріплених за ними майна, фінансових ресурсів, які передаються у власність чи управління. Створюються ФІІГ кількома способами: і) добровільне об'єднання капіталів окремих учасників і установ; 2) добровільна передача учасником створюваної ФПГ пакетів своїх акцій в управління банку чи іншому кредитно-фінансовому інституту; 3} придбання одним із учасників групи пакетів акцій Інших підприємств та організацій, які в результаті цього стають учасниками ФПГ. Таке придбання не завжди є добровільним і пов'язане із злиттям і поглинанням одних компаній іншими.

У структурі більшості ФПГ виділяють три основних складових: фінансово-економічну, індустріальну-промислову і торгово-комерційну. ФІН' займають вирішальні позиції в економіці, мають тісний зв'язок з державою, суттєво впливаючи па її внутрішню та зовнішню політику. Входження до ФПГ кредитно-фінансових інститутів сприяють, досягненню стратегічних вигод, пов'язаних у першу чергу з підвищенням мобільності розвитку і реалізацією технологічного потенціалу всієї групи. Швидкість технологічного оновлення виробництва, темпи нарощування випуску високорентабельної і конкурентоспроможної продукції багато в чому залежить від того, наскільки інвестиційні можливості корпорації переішіцують обсяги фінансування.

4) Наймана праця і революція у трудових відносинах. Еволюція і перспективи розвитку змішаної економіки

Історично початковою формою залучення трудящих до праці на капіталістичному підприємстві було наймання робочої сили через неорганізований і незахищений державою ринок праці. За таких умов капіталіст був провідною фігурою, диктував умови праці, тривалість робочого дня, рівень заробітної плати, Інтенсивність праці.

Долею робітників були нужденність і безумовно підлеглість капіталізму як за часів класичного, так і монополістичного капіталізму.

Революція у трудових відносинах розпочалася в 30-х рр. ХХст.. за ініціативою американського президента Ф. Рузвельта в процесі здійснення ним Нового курсу.

Складовими нового курсу були:

• права робітників на організацію профспілок і укладання колективних договорів;

• уведення мінімальної заробітної плати і допомоги по безробіттю;

• прийняття закону про соціальне страхування;

• право робітників на проведення страйків.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства між найманими робітниками і роботодавцями. Він дає законну основу робітникові для захисту своїх інтересів шляхом послаблення особистої диктатури власника, чи уповноваженої ним особи.

Наслідки колективного договору повинні бути такі. Якщо без дії колективного договору підприємець мас владу над найманим персоналом і це дає йому можливість знижувати зарплату нижче її конкурентного рівня, то колективний договір, якщо він не має Інших вимог, ніж досягнення «конкурентної заробітної плати», відновить об'єктивну рівновагу між попитом на працю і її пропозицією, що у зв'язку з усуненням монопсонії призведе одночасно як до зростання заробітної плати, так і до зростання зайнятості вимушено незайнятих робітників.

Значну роль у революції в трудових відносинах відіграло законодавство про право трудящих на організацію професійних спілок, які повинні захищати інтереси робітників як на окремому підприємстві, так і в суспільстві в цілому,

Організація трудящих у професійні спілки дає їм можливість нейтралізувати певним чином монополістичні тенденції корпорацій монополістичного чи олігопольного типу, тому що профспілка формує монополію на ринку праці. Внаслідок цього формується двостороння монополія -ринок, на якому єдиному продавцеві (монополії) протистоїть єдиний покупець (монополія).

Змішану економіку іноді ототожнюють з соціально* реформістською та соціально-орієнтованою ринковою економікою. Обидві концепції мають як спільні, так і відмінні характеристики. Однією п спільних характеристик є соціалізація ринкової економіки.

її необхідність визначається, по-перше негативними соціально-економічними наслідками розвитку вільної ринкової економіки (банкрутства, безробіття, кризи, бідність), і по-друге, зростанням ролі людського фактора в сучасному виробництві і суспільстві, необхідністю створення нормальних умов для відтворення робочої сили більш високої якості.

Говорячи про перспективи змішаної економіки слід відмітити, що в ній відбуваються як кількісні так і якісні зміни, що свідчать про еволюційний розвиток капіталістичної системи і перехід її в іншу, більш прогресивну.

Змішана економіка є перехідним етапом, перехідною економікою від переважно капіталістичної до некапіталістичної,