Роль біологічно-активних речовин в життєдіяльності живих організмів. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для у побуті. План.

1. Ферменти: структура і функції.

2. Вітаміни та їх роль у функціонуванні живих організмів.

3. Гормони, як регулятори гомеостазу організму.

4. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів та для оцінки продуктів харчування за їх хімічним складом.

5. БАДи – біологічно активні добавки.

1. Ферменти (ензими ) – це білкові молекули, що є біологічними каталізаторами (присутні в усіх живих клітинах та сприяють перетворенню одних речовин – субстратів у інші - продукти). Найскладніші і різноманітні хімічні перетворення в живій клітині відбуваються під впливом особливих речовин – ферментів, які являються каталізаторами.

Каталізаторами називаються такі речовини, які регулюють швидкість хімічних реакцій, але самі при цьому не змінюються. Ферменти, як правило прискорюють в мільйони і навіть мільярди раз багаточисленні реакції в організмі. Ферменти не приносяться з навколишнього середовища, вони утворюються в самому організмі в процесі його життєдіяльності.

Ферменти є в крові, міжклітинній рідині, в клітинах; у залозах (в неактивній формі), у кишково-шлунковому тракті – активна форма.

За хімічним складом розрізняють прості Е – складаються тільки з АК і складні – АК + небілкова частинка ( вітаміни, Ме⁺).

Властивості ферментів:

• прискорюючи швидкість реакції, вони самі в цій реакції не витрачаються;

• є високоспецифічними – 1фермент каталізує 1 реакцію;

• присутність ферменту не впливає ні на субстрат . ні на продукти реакції;

• малими концентраціями проводиться великий обсяг пертворень;

• активність ферменту залежить від рН середовища, t, р, концентрації субстрату, тощо.

Механізм дії ферментів – гіпотеза «ключ до замка»:

Субстрат з’єднюється з активним центром ферменту – утворюється фермент-субстратний комплекс, внаслідок чого утворюються продукти реакції, що пізніше відокремлюються від активного центру ферменту.

Використання ферментів у промисловості:

• харчова промисловість (глюкозно-фруктозні сиропи)

• текстильна промисловість

• кондитерська промисловість

• мікробіологічне виробництво (напівсинтетичні пеніциліни, безлактозне молоко)

2. Вітаміни – БАР низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи. Приймають участь у процесах обміну як складові ферментів.

Відомо 50 різних вітамінів і вітаміноподібних сполук – необхідна складова повноцінного раціонального харчування (містяться у продуктах рослинного і тваринного походження), або синтезуються в організмі людини – віт. Д, К, В₆, В₁₂ ).

Гіповітаміноз – нестача окремих вітамінів в організмі.

Авітаміноз - повна відсутність вітамінів.

Гіпервітаміноз - надмірне надходження до організму вітамінів.

Усі стани є небезпечними для організму людини.

Класифікація вітамінів (за розчинністю)

Водорозчинні	Жиророзчинні
В (уся група), С, Н, РР	А, Д, Е, К

3. Гормони – органічні речовини, здатні регулювати процеси обміну речовин і перетворення Е, включаючись у цикли біохімічних реакцій (виробляють залози внутрішньої секреції людини, хребетних і безхребетних тварин).

Аналогічно діють нейрогормони (виробляються певними нервовими клітинами).

Класифікація гормонів за хімічною природою:

1. Білкової природи – інсулін, глюкагон, адреналін, норадреналін.

2. Ліпідної природи – статеві гормони (тестостерон ♂, естрадіол ♀).

Особливості дії гормонів:

• висока біологічна активність

• висока специфічність

• дистанційність

• відносно короткий час існування.

Під контролем гормонів відбуваються усі процеси індивідуального розвитку організму людини.

Фітогормони - регулюють життєві функції рослин і грибів (поділ і ріст клітин , диференціювання тканин, формування органів, розвиток бруньок, проростання насіння).

Алкалоїди – органічні сполуки переважно рослинного походження - більшість отруйні для людини і тварин, або є наркотиками (нікотин, морфін). Використовують у медицині (хіміл для лікування малярії).

Антибіотики – біологічно – активні молекули, які виробляють мікроорганізми:

Застосовують:

• медицина:

лікування хвороб, що спричиняються хворобливими бактеріями або грибами, або вірусами;

• харчова промисловість:

консервуючи засоби.

4. Застосування знань про хімічний склад живих організмів для безпечного використання засобів побутової хімії, біодобавок, медичних препаратів та для оцінки продуктів харчування за їх хімічним складом.

За ступенем небезпеки для людини хімічні речовини поділяють на 3 групи:

1. безпечні – мийні, підсинювальні, підкрохмалювальні засоби, більшість мінеральних добрив;

2. отруйні хімічні речовини – засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, хімічні засоби захисту рослин, деякі речовини для виведення плям та клейкі засоби, окремі види автокосметики;

3. пожежонебезпечні хімічні речовини – для виведення плям, полірувальні та клейкі засоби, препарати для догляду за шкірою, препарати в аерозольній упаковці.

Однією з найважливіших умов створення хімчної безпеки є основні правила техніки безпеки під час зберігання й застосування препаратів побутової хімії:

1. Усі препарати слід застосовувати лише за прямим призначенням, чітко дотримуючись інструкцій та рекомендацій щодо їх використання;

2. Застосовувати можна лише ті препарати, які були придбані в магазині та мають етикетку на упаковці;

3. Усі засоби побктової хімії, слід зберігати в недоступних для дітей місцях і обов’язково окремо від продуктів харчування;

4. Під час роботи з пожежонебезпечними засобами не можна запалюват газові горілки, сірники, не можна палити, користуватися електронагрівальними приладами;

5. Працюючи з препаратами, що містять кислоти, луги, тощо, слід одягати резинові рукавички, окуляри.

6. Не можна низько нахилятися над посудинами з хімічними речовинами, нюхати їх, сильно втягуючи повітря4

7. Працюючи з інсектецидами, слід використовувати захисні окуляри, респіратор та гумові рукавички.