2.Перевірка манометрів.

Для перевірки необхідно мати зразковий прилад з основною погрішністю, що у чотири рази менше припустимої погрішності приладу, що перевіряється. У якості зразкових можуть бути використані поршневі манометри типу МОП, МП-60, МП-600 і пружинні ОМН, ОМВ і В18Р.

Перевірку ведуть у наступному порядку. Установивши на поршневому манометрі два перевіряються манометра класу точності 1; 1,5 або 2,5 з однаковою межею виміру, за допомогою вантажів створюють тиск послідовно для п'яти рівномірно розташованих крапок шкали приладів. У момент зняття відліку з манометра, що перевіряється, поршень повинен бути занурений на 2/3 довжини в циліндр і наведений в обертовий рух від руки. Постукуючи пальцем по корпусі приладу, перевіряють зсув стрілки й повторюють відлік для визначення величини зсуву. Зсув стрілки вказує на наявність заїдань і зазорів у передавальному механізмі, воно не повинне перевищувати половини основної припустимої погрішності.

Положення поршня по висоті встановлюють обертанням маховика. Перевірку роблять при підвищенні й зниженні тиску, тобто при прямому й зворотньому ході, витримуючи тиск на верхній межі протягом 5 хв.

Вакуумметри перевіряють за показниками зразкових вакуумметрів на пресах з манжетним поршнем і більшим обсягом циліндрового простору або з вакуумним насосом. Перевірку манометричної й вакуумної частин шкали мановакууметрів проводять роздільно. Якщо граничне значення манометричної частини шкали 25 кгс/см², вакуумна частина не повіряється. За отриманими результатами перевірки підраховують величину основної погрішності й варіацію й дають висновок про придатність приладу.

У манометрів, що реєструють, перевіряють плавність ходу й співвісність пера з діаграмою переміщенням пера від нульової оцінки до максимуму діаграми й назад. Перевірку роблять у чотирьох ділянках діаграми, рівномірно розташованих через 90°. Лінія реєстрації може бути відхилена від дуги не більше ніж на 0,25 мм, а в середині — на 0,5 мм. Швидкість обертання діаграми перевіряють при установці пера на середину шкали.

Для перевірки манометрів, мановакууметрів і вакуумметрів, постачених пневматичними перетворювачами з уніфікованими вихідними сигналами без відлікових пристроїв, застосовують два зразкових прилади: для виміру тиску, що подається в прилад, для виміру вихідних сигналів. Якщо застосовувані зразкові прилади мають однакову точність, то основна припустима погрішність кожного з них повинна бути в п'ять разів менше погрішності приладу, що перевіряється, або ж повинне бути дотримане наступна умова:

де Д1 — відносна погрішність зразкового приладу при тиску, рівному верхній межі вимірів приладу, що перевіряється; 2 - відносна погрішність зразкового приладу, що вимірює величину вихідного сигналу при тиску 1 кгс/см²; 6 - основна припустима погрішність приладу, що перевіряється.

Перевірку варто робити при температурі навколишнього повітря 20 ± 5° С, витримавши прилад у неробочому стані не менш 2 годин. Прилад, що перевіряється, установлюють у робоче положення так, щоб він не піддавався дії вібрації й тряски.

Погрішність показань визначають при п'яти або шести значеннях вимірюваного тиску вхідних або вихідних сигналів, узятих рівномірно в діапазоні вимірів. Перевірку ведуть при прямому й зворотному ході. На верхній межі вимірів роблять витримку протягом 5 хв, наприкінці якого тиск підвищують на 5—10% від верхньої межі.

Перед перевіркою домагаються герметичності зібраної установки без приладу, що перевіряється, для чого протягом 5 хв витримують установку під тиском, рівним верхній межі приладу, що перевіряється. При цьому тиск в установці не повинен падати. Про герметичність приладу, що перевіряється, свідчить незмінний тиск протягом п'ятихвилинної витримки на верхній межі.

По зразковому манометрі на виході приладу, що перевіряється, установлюють тиск, рівний розрахунковому значенню вихідного сигналу для заданого номінального значення тиску Рн у приладі. По іншому зразковому манометрі вимірюють дійсний тиск Р та перевіряється прилад.

Нульове значення сигналу на виході при вимірюваному тиску в приладі, рівному атмосферному, повинне встановлюватися рівним 0,2 кгс/см² для манометрів і 1,0 кгс/см² — для вакуумметрів; для мановакууметрів. його визначають по формулі:

де 5об — нульове значення сигналу на виході; Р_и — верхня межа виміру надлишкового тиску; Рв — верхня межа вимірів вакуумметрического тиску.

Погрішність приладів обчислюють по формулах:

для манометрів:

для мановакууметрів:

для вакуумметрів:

де б — основна погрішність приладу, що перевіряється, у відсотках від верхньої межі вимірів для манометра й вакуумметра й. у відсотках від суми верхніх меж вимірів для мановакуумметра; Р_а — задане номінальне значення тиску; Р — дійсне значення тиску.

Для визначення погрішності вторинного приладу до нього паралельно підключають зразковий манометр і, створюючи вхідний тиск, установлюють стрілку на перевірочну відмітку, шкали. По зразковому манометру фіксують дійсне значення вхідного сигналу. Погрішність визначають по формулі:

Розділ 3. Ремонт, наладка, повірка та експлуатація

засобів вимірювання витрати та кількості

речовин.

Лекція №11