6.22 Загострення відносин з Москвою Віленське перемир'я 24.10.1656 р.

Занепокоєна успіхами Швеції Москва пішла на зближення з Річчю Посполитою, яка висунула проект обрання московського царя Олексія Михайловича на польський престол після смерті Яна Казимира

У травні 1656р. цар оголосив Швеції війну, а в серпні розпочалися московсько-польські переговори у Вільно, на які українську делегацію на чолі з Романом Гапоненком допущено не було.

24 жовтня 1656 р. у Вільно між Москвою і Річчю Посполитою було підписано угоду про перемир 'я.

Після цієї зрадницької угоди військовий союз України з Москвою проти Польщі фактично втратив силу. У Чигирині відбулася Рада, де ко­зацька старшина і гетьман присяглися спільно боронити Україну. Раніше, гетьман Б.Хмельницький розраховував з допомогою Москви відвоювати всі українські землі і об'єднати їх в одну Українську державу. Московсь­кий уряд, навпаки, хотів підпорядкувати собі Україну і з її допомогою від­воювати для себе Білорусь і Литву.

6.23 Антипольська коаліція

Віленське перемир'я заставило гетьмана шукати нових союзників проти Польщі. Не розриваючи союзу з царем, Б.Хмельницький спрямовує свою енергію на створення антипольської коаліції без Москви і навіть усу-переч її інтересам. До складу союзного об'єднання, крім України, увійшли Швеція, Трансільванія (Семигород), Молдавія, Валахія, Бранденбург.

8 жовтня 1656 р. між Військом Запорозьким і Трансільванією укла­дено угоду про військовий союз проти Польщі. Коли у грудні 1656 р. роз­починається наступ трансільванського князя Юрія II Ракоці на Польщу, Б.Хмельницький посилає йому на допомогу козацькі полки очолені київ­ським полковником А.Ждановичем. Успішна діяльність корпусу Ждано-вича завершилася включенням до складу Гетьманщини Волині, Турово-Пінщини та Берестейщини. Це був найвищий злет Української держави, політичний тріумф її творця - гетьмана Б.Хмельницького. Та уже з літа 1657 р. ситуація почала змінюватися у гірший бік.

Через напад Данії на Швецію, шведський король залишив Юрія Ра­коці. Залишені напризволяще трансільвансько-українські війська мусили відступити з Польщі. Наслідком цього стала поразка та фактичний розпад антипольської коаліції.

6.24 Смерть Б.Хмельницького

27 липня 1657 р. після важкої хвороби Б .Хмельницький помер, г рез місяць був похований в Еллінській церкві власного хутора Суб поряд із могилою старшого сина Тимоша.

Постать Б.Хмельницького - чи не найяскравіша постать в українсь­кій історії. Адже діяльність видатного гетьмана — далекоглядного політи­ка, блискучого дипломата, великого полководця не тільки визначила по­дальшу долю України, а й різко вплинула на європейське політичне життя, змінила його розвиток. Смерть Б.Хмельницького зумовила наростання руйнівних процесів у державному житті й негативно позначилась на роз­витку державної ідеї.

Великий гетьман назавжди залишиться у пам'яті вдячного українсь­кого народу. Адже за його гетьманства українська земля вперше стала широко відомою у світі, а до його резиденції в Чигирині звертали погляди володарі багатьох країн. Досить сказати, що під Замковою горою постійно перебували 14 посольств іноземних держав. Маючи на постої багатотися­чне козацьке військо, Чигирин за кількістю населення удвічі перебільшу­вав тодішній Київ У місті сяяли золотом 27 куполів православних храмів і монастирів. Громадькість України підтримала ідею створення поблизу ре­зиденції Б.Хмельницького Саду соборності українських земель та єдності українського народу.