Реферат

Обсяг моєї пояснювальної записки містить 42 сторінок, у яку входять 4 таблиці. Під час виконання пояснювальної записки я звертався до 8 літературних джерел. Пояснювальна записка складається з таких розділів : 1.Основи програмування для MS DOS; 2.Блок-схема програми на Асемблері; 3.Текст програм та її опис на мові програмування Асемблер. Перший розділ поділяється на такі підрозділи : 1.1.Робота з файлами; 1.2.Ввід з клавіатури; 1.3.Вивід на екран засобами DOS; 1.4.Вивід на екран засобами BIOS.

Тема курсової роботи : „Розробка та реалізації програми з екранним інтерфейсом для порівняння двох текстових файлів”.

За мету в курсовій роботі ставиться, щоб закріпити і розширити знання одержані, при вивченні дисципліни „Системне програмування та операційні системи”.

Ціль роботи : розвинути навики і вміння ефективно застосувати ЕОМ для розв’язування прикладних задач.

Вступ

Курсова робота ставить ціль – ефективного застосування ЕОМ і мови програмування Асемблер для розробки та реалізації програми з екранним інтерфейсом для порівняння двох текстових файлів.

Виконання курсової роботи має за мету:

• поглибити теоретичні знання по засобах програмування;

• розширити знання одержані при вивченні дисциплін системне програмування та операційні системи;

• розвинути навики самостійної роботи з складання блок-схем алгоритмів і розробки та відлагодження програмного забезпечення.

Як відомо, програми, які написані на мові Асемблер відрізняються високою ефективністю, мінімальним об’ємом і максимальною швидкістю дій. Ця властивість зумовила широке використання мови Асемблер в тих випадках, коли швидкість роботи програми і використовувана нею пам’ять мають вирішальне значення. Деякі класи програм (наприклад, програми драйверів пристроїв, які відрізняються жорсткою структурою) вимагають для свого виконання обов’язкове використання мови Асемблер. З іншої сторони, оскільки сучасні системи програмування дозволяють об’єднувати в одну виконувану програму фрагменти написані на різних мовах, широко практикується установка комбінованих програм, в яких основна частина програми написана на мові високого рівня, а найбільш критичні ділянки – на мові Асемблер. Може використовуватись і оборотній метод, коли в програму на мові Асемблер вставляють фрагменти для виконання відносно важких логічних або математичних перетворювань, написаних на мові високого рівня. Такий метод застосовується при розробці драйверів. Процедури на мові Си, які включають текст драйвера полегшують програмування і відлагодження драйвера і прискорюють процес його розробки.

Однак, крім споживчих якостей, мова Асемблер має ще значну методичну цінність. Мова Асемблера надає унікальну можливість вивчення машини на „низькому рівні”, освоєння того, що і як вміє робити апаратура комп’ютера і що вносить в його роботу операційна система. Знайомство з внутрішніми можливостями комп’ютера надзвичайно корисно для програміста, який працює на мовах PASCAL або Си, так як дозволяє побачити за формалізмом у мовах високого рівня ті реальні процеси, які будуть протікати в системі для виконання прикладної програми і більш свідомо підійти до розробки структури програми і її конкретних алгоритмів.

Мова Асемблер, так як люба друга мова програмування, містить багато прикладних засобів, які дозволяють в ряді випадків прискорити і полегшити процес програмування і розширити можливості створюваних програм. Професійна робота на мові Асемблер надає детальне знайомство зі всіма цими засобами. Чим краще користувач володіє технікою програмування на мові Асемблер, тим більш ефективніші будуть його програми. Однак не менш важливим являється і друга сторона питання – освоєння особливостей використання мови для реалізації апаратних і програмних можливостей комп’ютера.