Задача №1

В дрібносерійному виробництві проведено сім спостережень за роботою екскаватора. Хронометраж безперервний. Поточний час вказано в таблиці.

Хронометражна карта.

Назва елементів операцій (прийомів)	Номери спостережень
	1	2	3	4	5	6	7
	Поточний час, хвилин
1. Черпання	5	14	23	33	40	49	57
2. Виведення ковша з вибою та поворот стріли екскаватора до місця розвантаження	7	18	25	35	43	51	58
3. Встановлення ковша над місцем розвантаження та розвантаження ковша	10	20	29	37	45	54	59
4. Поворот стріли	12	22	31	38	47	56	60

Побудувати хроноряди, визначити оперативний час (Т_оп) і штучний час (Т_шт), якщо норматив часу на відпочинок, особисті потреби і обслуговування робочого місця (К) дорівнює 10 %.

Задача №2

Розрахувати комплексну норму виробітку в будівництві для бригади, яка складається з шости чоловік і виконує роботи з монтажу сталевої конструкції масою 5 тон протягом робочої зміни (8 годин), якщо відомі індивідуальні норми окремих процесів, людино-годин:

• механізована доставка деталей до місця роботи – 4,2

• різання швелера – 1,7

• свердління отворів – 2,5

• складання панелі – 0,5

• електрозварювання з’єднань – 0,4

Задача №3

На підставі даних про трудомісткість різних видів управлінських робіт, визначити норми керованості, а також питому вагу робочих в загальній чисельності цехового персоналу.

Реальний фонд робочого часу 1800 годин, загальна чисельність ППР цеха 950 чоловік.

Вихідні дані наведені в таблиці

№ п/п	Посади	Обсяг робіт, годин	№ п/п	Посади	Обсяг робіт, годин
1	Начальник цеха	1895	7	Бухгалтер розрахункового відділу	3760
2	Начальник дільниць	3600	8	Бухгалтер матеріального відділу	1810
3	Старші майстри	9800	9	Секретар	1840
4	Майстри	48000	10	Комірник	1900
5	Економісти	3700	11	Робітники відділу постачання	7100
6	Нормувальники	14600

4.5. Управління витратами

1.Сутність проблеми управління витратами полягає у:

а) у точному визначенні величини собівартості продукції;

б)у виявленні того, як вона утворилась;

в)процес управління витратами повинен бути направлений на формування собівартості у попередньому і поточному режимах та оперативному втручанні в діяльність підприємства;

г)правильною є відповідь б) і в);

д)правильною є відповідь а) і в).

2.Під об’єктами калькулювання слід розуміти:

а) продукт виробництва конкретного підприємства чи організації, їх підрозділів;

б) облік виробничих витрат;

в) інформація, зібрана в системі виробничого обліку;

г) сукупність витрат, яка згрупована у певному розрізі,необхідному для розв’язання завдань управління собівартістю.

3.Основою складання планової калькуляції на підприємстві є:

а) наказ керівника підприємства;

б) проектні показники за даними конструкторсько-технологічної документації;

в) технічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, стандарти та ТУ, встановлені для цієї продукції.

4.Поточні норми затрат це:

а) норми, які уособлюють мінімальні затрати для діяльності в ідеальних умовах виробництва;

б) норми, які відображають можливі з точки зору їх досягнення затрати на короткий відрізок часу і забезпечують заплановану ефективність виробництва;

в) це постійні норми, які залишаються незмінними протягом тривалого періоду.

5.Розрахунково-аналітичний метод нормування :

а) передбачає розробку норм виходячи з дослідів, досліджень і замірів, які проводяться у виробничих і лабораторних умовах;

б) ґрунтується на розробці норм виходячи з аналізу даних статистичної, бухгалтерської звітності;

в) зводиться до по елементних розрахунків норм на основі проектно-конструкторської, технологічної та іншої виробничої документації.

6.Прогнозування собівартості це:

а) обчислення планування на перспективу;

б) встановлення залежності собівартості виробу від його параметрів;

в) експертна оцінка впливу основних параметрів виробу на його собівартість.

7. Апарат управління не має вплив на такі витрати:

а) матеріальні;

б) трудові;

в) знос основних засобів.

8. Такий метод, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації відноситься до:

а)методу зменшення залишкової вартості;

б)методу прямолінійного списання вартості фондів;

в)виробничому;

г)кумулятивному.

9. До витрат періоду відносяться ________________ які і є постійними стосовно до обсягу продукції, що випускається:

а) адміністративні;

б) змінні;

в) витрати на збут.

10. До складу виробничої собівартості конкретних видів продукції не включаються :

а) матеріальні витрати;

б) заробітна плата основних виробничих робочих;

в) витрати на збут.

11. До інших операційних витрат належать:

а) нестачі й втрати від псування цінностей;

б) матеріальні витрати;

в) витрати на сплату відсотків банкам за фінансові кредити;

12. До фінансових витрат відносяться:

а) витрати на сплату відсотків за фінансову оренду;

б) витрати від знецінення запасів;

в) витрати на ремонт тари.

13. До витрат непродуктивного характеру відносяться:

а) витрати на презентацію продукції; б) витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів;

в) витрати на технологічне паливо;

г) правильна відповідь відсутня.

14. Система контролю витрат на підприємстві носить:

а) постійний характер;

б) циклічний характер;

в) правильна відповідь а),б);

г) правильна відповідь відсутня.

15. Фактор витрат це:

а) діяльність яка впливає на витрати;

б) процес обчислення поведінки витрат;

в) математичний опис взаємозв’язку витрат та їх фактора.

16. Системний аналіз функцій діяльності задля визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатами діяльності це:

а) метод аналізу облікових даних;

б) метод вищої-нижчої точки;

в) технологічний аналіз;

г) усе перелічене правильно.

17. Ефективність управління витратами вимірюється:

а) величиною прибутку, отриманого від реалізації продукції;

б) наявністю власного капіталу;

в) наявністю оборотних коштів;

г) правильна відповідь відсутня.

18. Метод, який передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності відноситься до:

а) горизонтального аналізу;

б) метод вищої-нижчої точки;

в) технологічний аналіз;

г) правильна відповідь відсутня.

19. Суб’єктами управління витратами виступають:

а) інвестори;

б) керівники і спеціалісти підприємства і виробничих підрозділів;

в) контролюючі органи;

г) всі відповіді правильні.

20. Витрати визнаються витратами певного періоду:

а) при фактичному підрахунку витрат цього періоду;

б) при зменшенні активів ;

в) одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

г) правильна відповідь відсутня.

21. Система контролю й аналізу складається з :

а) горизонтального аналізу;

б) вертикального аналізу;

в) трендового аналізу;

г) всі відповіді правильні.

22. Контроль динаміки витрат дає змогу:

а) виявити тенденції в управлінні формуванням собівартості;

б) виявити відхилення від минулого періоду або кошторисів за звітний рік;

в) простежити поведінку затрат в цілому по підприємству;

г) правильна відповідь відсутня.

23. Метод аналізу вартості продуктів (робіт) означає:

а) пошук шляхів зниження витрат шляхом перевірки можливостей заміни частини продукту;

б) порівняння за ряд звітних періодів вартості продукту;

в) вибір продуктів за ознакою валового прибутку.

24. Суть управління витратами полягає у:

а) зниженні рівня витрат і на цій основі підвищення ефективності господарювання;

б) вдосконаленні структури витрат;

в) організації достовірного бухгалтерського обліку;

г) організації економічного аналізу собівартості.

25. Одна з основних функцій апарату управління в частині управління витратами є:

а) формування інформації про діяльність підприємства Організації);

б) формування інформації про фінансовий стан;

в) забезпечення інформацією щодо стану дебіторсько – кредиторської заборгованості;

г) здійснення усіх перелічених дій.

26.Яка з наведених нижче функцій безпосередньо відноситься до управління витратами:

а) контроль;

б) планування;

в) облік;

г) усі функції рівноцінні.

27. В умовах ринкової економіки роль і значення управління витратами:

а) зростає;

б) спадає;

в)залежить від умов діяльності підприємства;

г) залишається незмінною.

28. Управління витратами базується на дисциплінах:

а) плануванні діяльності підприємств і організацій;

б) управлінському обліку;

в) калькулюванні собівартості продукції;

г) усіх перелічених дисциплінах.

29. Спожиті ресурси підприємства у процесі кругообігу господарських засобів з точки зору їх мінімізації щодо управління витратами є:

а) предметом курсу;

б) методом курсу;

в) складовою частиною змісту дисципліни;

г) всі відповіді неправильні.

30.Кінцева мета управління витратами полягає у:

а) зниженні виробничої собівартості продукції;

б) не допущенні непродуктивних витрат і втрат;

в) мінімізації усіх здійснених витрат;

г) підвищенні ефективності виробництва.

31. Системний підхід до управління витратами відноситься до:

а) завдань управління витратами;

б) принципів управління витратами;

в) мети управління витратами;

г) функцій управління витратами.

32. Така функція управління витратами як розробка (прийняття) рішення включає:

а) прогнозування і планування;

б) організацію і регулювання;

в) активізацію і стимулювання;

г) усі перелічені елементи управлінського циклу.

33. Порівняння фактичних затрат із запланованими, вияв відхилень і прийняття оперативних заходів щодо їх ліквідації властиві функції(ям) управління витратами:

а) організації б) координації і регулювання затрат;

в) активізації і стимулюванню

г) обліку.

34. Вказати, що із наведеного нижче не відноситься до принципів управління витратами:

а) недопущення зайвих витрат;

б) широке впровадження ефективних методів зниження витрат;

в) підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства у зниженні затрат;

г) зіставлення доходів і витрат для визначення маржинального доходу.

35. Управління витратами в процесі свого дослідження як наука:

а) використовує лише власну термінологію і свою методику;

б) користується термінологією і методами інших дисциплін;

в) поєднує власну методику та методи і термінологію інших дисциплін;

г) використовує одну з наведених вище методик залежно від поставленої мети.

36. Такі елементи управлінського циклу як організація, координація і стимулювання щодо управління витратами властиві стадії:

а) розробки (прийняття) рішення;

б) реалізації рішення;

в) контролю за виконанням рішення;

г) усім переліченим стадіям.

37. Системний підхід до управління витратами знаходить свій вираз у тому, що:

а) ефективність управління витратами оцінюють за ефективністю найбільш слабкої ланки всієї системи;

б) в управлінні витратами використовують знання суміжних економічних дисциплін;

в) управління витратами розглядають як комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності господарювання;

г) правильна відповідь відсутня.

38. Методологічні засади формування інформації про витрати підприємств наведені у:

а) методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг);

б) Положенні(стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»;

в) Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

г) всіх перелічених нормативних актах.

39. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються згідно зі стандартом 16 «Витрати»:

а) підприємством самостійно;

б) Міністерством економіки України;

в) Кабінетом Міністрів України;

г) Верховною Радою України.

40. Групування витрат за економічними елементами властиве для:

а) інвестиційної діяльності;

б) операційної діяльності;

в) фінансової діяльності;

г) будь-якого виду діяльності.

41. Витрати звітного періоду згідно зі стандартом бухгалтерського обліку 16 «Витрати» - це:

а) зменшення активів;

б) збільшення зобов’язань;

в) зменшення активів або збільшення зобов’язань, що ведуть до зменшення власного капіталу підприємства;

г) сума усіх здійснених витрат (матеріальних, трудових, фінансових).

42. Витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, називаються:

а) можливими;

б) дійсними;

в) релевантними;

г) змінними.

43. Витрати на виробництво додаткової одиниці продукції називаються:

а) диференціальними

б) не релевантними;

в) маржинальними;

г) виробничими.

44. Релевантні та нерелевантні витрати є різновидами класифікаційної ознаки витрат:

а) з метою оцінки запасів та визначення фінансового результату;

б) з метою прийняття управлінських рішень;

в) з метою контролю виконання;

г) залежно від способу віднесення на собівартість.

45. За ступенем однорідності витрати поділяються на:

а) прямі і непрямі;

б) поточні і одноразові;

в) постійні і змінні;

г) елементні (одноелементні) і комплексні.

46. Вигода,яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає від альтернативного рішення, - це:

а) можливі витрати;

б) дійсні витрати;

в) релевантні витрати;

г) маржинальні витрати.

47. Витрати на ремонт тари відносяться до витрат:

а) операційних;

б) на збут;

в) адміністративних;

г) інших операційних.

48. Вичерпні витрати – це витрати:

а) які принесуть користь у майбутньому;

б) які принесуть доходи у звітному періоді;

в) операційної, фінансової та інвестиційної діяльності;

г) іншої операційної діяльності.

49. Витрати періоду – це витрати:

а) що не включаються до собівартості продукції та запасів;

б) виробничі;

в) прямі;

г) інші прямі.

50. Калькулювання – це:

а) документ, в якому проводиться збір затрат на виробництво;

б) комплексна система науково обґрунтованих розрахунків виробничих затрат;

в) метод бухгалтерського обліку;

г) прийом управління виробничими затратами.

51. Калькуляційна справа у своєму розвитку пройшла повних …… етапів:

а) Три.

б) Чотири.

в) П’ять.

г) Шість.

52. За призначенням і часом складання розрізняють калькуляції:

а) Попередні і наступні.

б) Загальні і госпрозрахункові.

в) Планові і фактичні.

г) Місячні і квартальні.

53. Калькуляція – це:

а) Документ, в якому зібрані у певній послідовності витрати на виробництво.

б) Спеціальна таблиця, яка містить певні розрахункові операції.

в) Процес розрахунку собівартості продукції.

г) Одне з вищенаведених тверджень.

54. Калькуляційна справа започаткувалась у:

а) XII столітті.

б) XV столітті.

в) XVII столітті.

г) XVIII столітті.

55. Роль і значення калькулювання в сучасних умовах господарювання:

а) Послаблюється.

б) Посилюється.

в) Залишається на тому ж рівні.

г) Жоден із наведених варіантів не підходить.

56. Нормативні калькуляції є різновидом калькуляцій:

а) Попередніх.

б) Наступних.

в) Звітних.

г) Повних.

57. Найбільш передовим і прогресивним серед вітчизняних методів обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції вважається:

а) Позамовний.

б) Попроцесний.

в) Попередільний.

г) Нормативний.

58. Номенклатура калькуляційних статей затрат на підприємствах у сучасних умовах:

а) Затверджується в законодавчому порядку єдиною для галузі промисловості (національної економіки).

б) Встановлюється підприємством самостійно.

в) Затверджується вищою організацією або іншим уповноваженим на це органом.

г) Встановлюється міністерством (відомством) для своїх підпорядкованих підприємств.

59. Відрахування на соціальні заходи у калькуляційних розрахунках складають:

а) 37,5% витрат на оплату праці.

б) 38% витрат на оплату праці.

в) 37% витрат на оплату праці.

г) 36,5% витрат на оплату праці.

д) Вірна відповідь відсутня.

60. До розрахунку попередній затрат необхідно приступати до стадій:

а) Проектування витрат.

б) Виготовлення дослідного зразка.

в) Серійного запуску у виробництво.

г) Будь-який з перелічених.

61. З метою розрахунку допустимих затрат на виробництво і реалізацію продукції необхідно знати:

а) Ринкову ціну і витрати конкурентів на випуск аналогічної продукції.

б) Рентабельність продукції і обсяг реалізації (продажів).

в) Допустимі затрати в частині прямих витрат.

г) Коефіцієнт рентабельності виробу є його ринкова ціна.

62. Метод оцінки подетальних виробничих затрат належить до групи методів розрахунку окремих елементів затрат:

а) Евристичних.

б) Математико-статистичних.

в) Системних.

г) Розрахунково-аналітичних.

63. На моделюванні залежності затратних і техніко-економічних показників на основі ітераційного наближення проектованих показників до нормативно-розрахункових, встановлених для типових або подібних продуктів (процесів), базуються такі методи розрахунку окремих елементів затрат:

а) Евристичні.

б) Математико-статистичні.

в) Системні.

г) Технічного нормування і розрахунково-аналітичні.

64. Життєвий цикл виробу (продукції) включає такі стадії:

а) Виробництво і реалізацію.

б) Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.

в) Експлуатацію і утилізацію.

г) Усі вищеперелічені.

65. Для розрахунку допустимих матеріальних затрат на виріб (продукцію) необхідно знати:

а) Норму витрачання і обліку ціни певного виду матеріалу.

б) Ціну придбання і кількість певного виду матеріалу.

в) Норму витрачання, ринкову ціну певного виду матеріалу.

г) Будь-що з перелічених варіантів відповідей.

66. Плановий обсяг затрат розраховують на підставі:

а) Обсягу виробництва.

б) Номенклатури і асортименту продукції.

в) Обсягу виробництва, номенклатури і асортименту продукції.

г) Ринкові ціни продукції.

67. Управління матеріальними витратами слід здійснювати:

а) На стадії їх заготівлі.

б) На стадії їх придбання.

в) На стадії їх використання.

г) На стадії їх заготівлі, придбання і використання.

68. Що із наведеного нижче не є складовою частиною управління матеріальними витратами на стадії їх заготівлі?

а) Вибір раціональних постачальників.

б) Вибір методу (виду) оцінки виробничих запасів.

в) Поділ ресурсів на такі, що потребують складського зберігання і ті, що його не потребують.

г) Визначення переліку ресурсів, що необхідні для виробничої діяльності.

69. Управління матеріальними витратами на стадії їх фактичного використання включає:

а) Вибір виду оцінки виробничих засобів.

б) Контроль за дотриманням норм використання матеріальних ресурсів.

в) Раціональну організацію нормативного господарства.

г) Усе вищеперелічене.

70. «Останнє надходження – перший відпуск» - це суть методу оцінки виробничих запасів:

а) За середньозваженою собівартістю.

б) “FIFO”.

в) “LIFO”.

г) “NIFO”.

71. Ефективність управління трудовими витратами може забезпечити:

а) Ліквідація або недопущення втрат робочого часу з вини адміністрації.

б) Підвищення продуктивності праці.

в) Регулярний контроль за правильністю нарахування зарплати бригади та достовірним її розподілом між членами бригади.

г) Комплексне використання усіх перелічених дій.

72. Важливу роль у процесі управління трудовими витратами на сьогодні відіграє:

а) Моральне стимулювання.

б) Матеріальне стимулювання.

в) Будь-яке стимулювання.

г) Раціональна організація праці.

73. Дотримання чіткої постанови мети – це:

а) Один з принципів ефективності стимулюючої системи.

б) Одне з ключових правил, яких необхідно дотримуватися при побудові системи матеріального стимулювання.

в) Вираз, який не має жодного відношення до стимулювання працівників.

г) Один із складників управління трудовими витратами.

74. На ефективність управління витратами, пов’язаними з експлуатацією виробничого устаткування, машин і механізмів жодного впливу не має:

а) Приведення до оптимального складу існуючого верстатного (машинного парку).

б) Застосування раціональних транспортних схем перевезень вантажів машинами і механізмами.

в) Вибір раціональних постачальників виробничих запасів.

г) Забезпечення раціонального режиму роботи виробничого устаткування, машин і механізмів.

75. Вибір методу нарахування амортизації, як складової частини витрат підприємства:

а) Впливає на методику управління витратами

б) Впливає на методику управління витратами.

в) Впливає на величину амортизаційних відрахувань.

г) Не впливає на величину амортизаційних відрахувань.

76. Складання кошторису витрат є невід’ємним атрибутом управління:

а) Загальновиробничими витратами.

б) Адміністративними витратами.

в) Витратами на збут.

г) Усіма переліченими витратами.

77. Система матеріального заохочення працівників апарату управління за економію адміністративних витрат встановлюється, як правило, за наслідками діяльності:

а) Місячної.

б) Квартальної.

в) Піврічної.

г) Річної.

78. З метою вживання оперативних мір впливу на недопущення перевитрат коштів на збут продукції доцільно:

а) Забезпечити регулярне оперативне надання інформації працівникам апарату управління щодо витрат за статтями кошторису.

б) Своєчасно інформувати апарат управління про залишок невикористаного ліміту (згідно з кошторисом).

в) Здійснювати оперативний вияв відхилень фактичних значень витрат за окремими статтями від кошторисних, встановлювати їх причини та винуватців.

г) Проводити комплекс усіх перелічених заходів.

79. Розрізняють такі методи вітчизняного обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, як:

а) Позамовний, попроцесний, попередільний, нормативний.

б) Позамовний, нормативний, на основі діяльності, попроцесний.

в) На базі повної собівартості, на базі змінних витрат.

г) Нормативний, попередільний, на основі діяльності.

80. Характерною особливістю якого методу обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції є те, що собівартість одиниці продукції розраховується шляхом ділення виробничої собівартості за певний період на кількість продукції, випущеної за цей же період:

а) Позамовного.

б) Попроцесного.

в) Попередільного.

г) Нормативного.

81. Послідовний, паралельний і роздільний (відокремлений) варіанти характерні для …………….. методу обліку виробничих затрат:

а) Позамовного.

б) Попроцесного.

в) Попередільного.

г) Нормативного.

82. Попередільний метод обліку затрат на виробництво застосовується у виробництвах:

а) З комплексним використанням сировини.

б) Де продукція проходить послідовні виробничі процеси.

в) Будь-якому з наведених вище.

г) Правильна відповідь відсутня.

83. Серед усіх вітчизняних методів обліку затрат на виробництво лише ………… метод справедливо вважають методом управління витратами:

а) Позамовний.

б) Попроцесний.

в) Попередільний.

г) Нормативний.

84. Собівартості еквівалентної одиниці продукції використовується:

а) Для підвищення достовірності наслідків інвентаризації.

б) Для визначення достовірності залишків незавершеного виробництва.

в) Для визначення кількості одиниць готової продукції.

г) Правильна відповідь відсутня.

85. Система калькулювання на основі змінних витрат дозволяє визначити ……….. , який (а) широко застосовується для аналізу ефективності та прийняття управлінських рішень:

а) Прибуток.

б) Маржинальний дохід.

в) Обсяг продажів.

г) Собівартість реалізованої продукції.

86. Необхідну інформацію для прийняття поточних рішень щодо оптимізації виробничої програми, ціноутворення, розширення або скорочення виробництва певної продукції, надає система калькулювання:

а) На основі змінних витрат.

б) На основі повних витрат.

в) «Стандарт-кост».

г) «Директ-костинг».

87. В умовах функціонування системи «стандарт-кост» застосовуються такі нормативні витрати (нормативи):

а) Базові нормативні витрати.

б) Ідеальні нормативи.

в) Досягнуті в сучасний період нормативи

г) Усі вищеперелічені.

88. Обмеження собівартості продукції лише змінними витратами властиве для:

а) «стандарт-косту».

б) «Директ-костингу».

в) Нормативного методу.

г) Правильна відповідь відсутня.

89. Система своєчасного виробництва і управління вартістю відноситься до:

а) Усіх витрат.

б) Переважної більшості витрат.

в) Окремих видів витрат.

г) Матеріальних витрат.

90. До показників ефективності виробництва системи своєчасного виробництва не слід відносити:

а) Коефіцієнт прямого використання робочої сили.

б) Кількість скарг клієнтів.

в) Фондорентабельність.

г) Скупну постатейну продуктивність.

91. В управлінні виробничими затратами першочергового значення набуває контроль:

а) Внутрішньовідомий.

б) Позавідомчий.

в) Внутрішньогосподарський.

г) Громадський.

92. У практичній діяльності застосовуються контрольні системи:

а) Організаційні та функціональні.

б) Формальні та неформальні.

в) Одноступеневі та багатоступеневі.

г) Будь-які з вищеперелічених.

93. Вивчення поведінки витрат дозволяє:

а) Здійснити оцінку витрат.

б) Побудувати функцію витрат.

в) Здійснити оцінку витрат і побудувати їх функцію.

г) Провести комплексний аналіз діяльності.

94. Функцію витрат можна побудувати з допомогою:

А) Методу аналізу облікових даних.

Б) Методу вищої —нижчої точки.

В) Методу візуального пристосування.

Г) Будь-якого з перелічених методів.

95. У вивченні динаміки змін за ряд звітних періодів проявляється суть:

А) Горизонтального аналізу.

Б) Вертикального аналізу.

В) Трендового аналізу.

Г) Кожного з перелічених видів аналізу.

96. Система контролю й аналізу рівнів і динаміки витрат включає:

А) Горизонтальний аналіз.

Б) Вертикальний аналіз.

В) Трендовий аналіз.

Г) Усю вищеперелічену сукупність.

97. Мета налізу динаміки затрат зводиться до:

А) Вибору продукції (продуктів) для виробництва і реалізації.

Б) Вибору відповідного рівня використання виробничих потужностей.

В) Встановлення ціни на продукцію з метою забезпечення ефектив­ності виробництва.

Г) Усього вищепереліченого.

98. Ефективність виробництва визначається:

А) Чисельністю кваліфікованого персоналу.

Б) Валютою балансу.

В) Фінансовим результатом.

Г) Величиною складських запасів.

99. На величину прибутку суттєвий вплив має (мають):

А) Збільшення відпускних цін.

Б) Зниження рівня виробничих затрат.

В) Удосконалення структури продукції, яка випускається.

Г) Усе вищеперлічене.

100. Аналіз взаємозв’язку «витрати – обсяг – прибуток» та операційний базуються на класифікації витрат на:

А) Постійні і змінні.

Б) Регульовані і нерегульовані.

В) Одноразові і поточні.

Г) Основні і накладні.