7. Вогнищева пневмонія.

Вогнищева пневмонія – запальний процес в легенях в межах сегмента, часточки або ацинуса.

Етіологія: бактерії – гр+ (пневмококи, стафілококи), гр- (гемофільна паличка, кишкова паличка), анаеробні, фузобактерії; атипові збудники (мікоплазми, хламідії, легіонери); віруси (грип, парагрип); гриби (кандида).

Сприяючі чинники: переохолодження, ГРВІ, аспірація, гіповентиляція легень, застій крові у малому колі кровообігу.

Патогенез: бронхогенний, лімфогенний, гематогенний, аерогенний.

Клініка: симптоми інтоксикації не виражені, температура 38-39С, кашель з виділенням харкотиння, задишка.

При огляді: без змін, м/б ціаноз губ, відставання ураженої ділянки в акті дихання (тільки при зливній пневмонії).

Аускультація: послаблене дихання, дрябнопухирчасті хрипи.

Ускладнення: плеврит, абсцедування, ДН, гостра судинна недостатність (колапс), гостра серцева недостатність.

Діагностика: Ро ОГП (вогнище запалення затемнене, в залежності від стадії розвитку пневмонії, буде посилення легеневого малюнку, а потім затемнення різної інтенсивності).

ЗАК: виражений лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, підвищене ШОЕ.

Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження харкотиння.

Лікування: м/б амбулаторним та стаціонарним (важкий перебіг пневмонії, похилий вік, наявність ускладнень, важкі супутні захворювання). Ліжковий режим. Дієта з достатньою кількістю рідини, білків, вітамінів (лужні мінеральні води, молоко з додаванням соди). Дихальна гімнастика.

Антибіотики (цефтриаксон, цефотоксин).

Відхаркувальні (АЦЦ, доктор мом, мукалтин)

Жаропонижаючі (НПЗ: імет, найз, ібупрофен, диклофенак).

Бронхолітики (у разі задишки).

Дезінтоксикаційні (фіз. р-н, реосорбілакт).

В період одужання – фізіотерапія.

Прогноз сприятливий.

8. Абсцедуюча пневмонія.

Абсцес легень – це гостре запальне захворювання основною ознакою якого є утворення вогнища гнійного розплавлення легеневої тканини.

Частіше всього є ускладненням інших захворювань.

Етіологія: інфекція, яка потрапляє гематогенним, лімфогенним, бронхогенним шляхами.

Сприяючі чинники: пневмонія, бронхоектатична хвороба, потрапляння інородних тіл в бронхи, травми грудної клітки з ушкодженням легень, зниження імунітету (цукровий діабет).

Клініка захворювання поділяється на два періоди: 1. до прориву гнійника; 2. після прориву гнійника.

Прорив відбувається у бронх – виділяється назовні; в плевральну порожнину (гнійний плеврит); одномоментний прорив в бронх і в плевральну порожнину (піопневмоторакс).

До прориву гнійника: з’являються та наростають симптоми інтоксикації, температура має гектичний характер (різниця між вранішньою та вечірньою – 3С), виснаження організму, схуднення, сухий кашель, біль в грудній клітці, задишка.

Об’єктивно: шкіра бліда (інтоксикація), гіперемійована (при підвищенні температури), тахіпное, тахікардія, АТ знижується при зниженні температури (м/б колапс).

Дані перкусії, аускультації будуть залежати від розміри гнійника та глибині розташування його в легеневій тканині.

Прорив гнійника: поява харкотиння в момент прориву (повним ротом). По мірі відходження вмісту гнійника, кількість харкотиння зменшується. Зменшуються та зникають симптоми інтоксикації. Самопочуття пацієнта кращає. Харкотиння пацієнта має неприємний запах і при відстоюванні розділяється на 3 шари (гнійний, слизистий та серозний). Кількість виділеного харкотиння залежить від розміру гнійника.

Дані перкусії та аускультації будуть залежати від об’єму гнійника, кількості вмісту.

ДМО. Рентгенографія (1 період: вогнищева тінь з нечіткими контурами, пізніше контури стають більш чіткими; 2 період: порожнину з чітким рівнем рідини), ЗАК (лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, підвищення ШОЕ), у 2 період – аналіз харкотиння: зруйновані лейкоцити, бактерії, еластичні волокна).

Ускладнення: легенева кровотеча, гнійний плеврит, піопневмоторакс.

Лікування: консервативне і оперативне (якщо прорив гнійника не відбувається протягом 3 міс.) у пульмонологічному відділенні.

Постільний режим, дієта без обмежень. АБ широкого спектру дії (2 АБ) парентерально (в\в, в/м). Якщо позитивна динаміка відсутня, АБ змінюють. З метою профілактики колапсу – сульфокамфокаїн, кордіамін). Симптоматичне лікування: відхаркуючи, дезінтоксикаціїні.