
- •1. Гострий бронхіт. Визначення. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Догляд за пацієнтами.
- •2. Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія. Клінічні форми. Клінічна картина нападу бронхіальної астми, невідкладна допомога, лікування в між приступний період. Догляд за пацієнтами.
- •3. Крупозна пневмонія. Визначення. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Перебіг. Ускладнення. Особливості догляду за пацієнтами.
- •4. Туберкульоз легень.
- •5. Рак легень.
- •6. Плеврити.
- •7. Вогнищева пневмонія.
- •8. Абсцедуюча пневмонія.
- •11. Іхс. Гострий інфаркт міокарда.
- •12. Іхс. Стенокардія.
- •13. Атеросклероз.
- •14. Іхс. Атипові форми інфаркту міокарда.
- •16. Хронічний гастрит.
- •18. Рак шлунка.
- •19. Цироз печінки.
- •20. Хронічний гепатит.
- •24. Сечокам’яна хвороба.
7. Вогнищева пневмонія.
Вогнищева пневмонія – запальний процес в легенях в межах сегмента, часточки або ацинуса.
Етіологія: бактерії – гр+ (пневмококи, стафілококи), гр- (гемофільна паличка, кишкова паличка), анаеробні, фузобактерії; атипові збудники (мікоплазми, хламідії, легіонери); віруси (грип, парагрип); гриби (кандида).
Сприяючі чинники: переохолодження, ГРВІ, аспірація, гіповентиляція легень, застій крові у малому колі кровообігу.
Патогенез: бронхогенний, лімфогенний, гематогенний, аерогенний.
Клініка: симптоми інтоксикації не виражені, температура 38-39С, кашель з виділенням харкотиння, задишка.
При огляді: без змін, м/б ціаноз губ, відставання ураженої ділянки в акті дихання (тільки при зливній пневмонії).
Аускультація: послаблене дихання, дрябнопухирчасті хрипи.
Ускладнення: плеврит, абсцедування, ДН, гостра судинна недостатність (колапс), гостра серцева недостатність.
Діагностика: Ро ОГП (вогнище запалення затемнене, в залежності від стадії розвитку пневмонії, буде посилення легеневого малюнку, а потім затемнення різної інтенсивності).
ЗАК: виражений лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, підвищене ШОЕ.
Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження харкотиння.
Лікування: м/б амбулаторним та стаціонарним (важкий перебіг пневмонії, похилий вік, наявність ускладнень, важкі супутні захворювання). Ліжковий режим. Дієта з достатньою кількістю рідини, білків, вітамінів (лужні мінеральні води, молоко з додаванням соди). Дихальна гімнастика.
Антибіотики (цефтриаксон, цефотоксин).
Відхаркувальні (АЦЦ, доктор мом, мукалтин)
Жаропонижаючі (НПЗ: імет, найз, ібупрофен, диклофенак).
Бронхолітики (у разі задишки).
Дезінтоксикаційні (фіз. р-н, реосорбілакт).
В період одужання – фізіотерапія.
Прогноз сприятливий.
8. Абсцедуюча пневмонія.
Абсцес легень – це гостре запальне захворювання основною ознакою якого є утворення вогнища гнійного розплавлення легеневої тканини.
Частіше всього є ускладненням інших захворювань.
Етіологія: інфекція, яка потрапляє гематогенним, лімфогенним, бронхогенним шляхами.
Сприяючі чинники: пневмонія, бронхоектатична хвороба, потрапляння інородних тіл в бронхи, травми грудної клітки з ушкодженням легень, зниження імунітету (цукровий діабет).
Клініка захворювання поділяється на два періоди: 1. до прориву гнійника; 2. після прориву гнійника.
Прорив відбувається у бронх – виділяється назовні; в плевральну порожнину (гнійний плеврит); одномоментний прорив в бронх і в плевральну порожнину (піопневмоторакс).
До прориву гнійника: з’являються та наростають симптоми інтоксикації, температура має гектичний характер (різниця між вранішньою та вечірньою – 3С), виснаження організму, схуднення, сухий кашель, біль в грудній клітці, задишка.
Об’єктивно: шкіра бліда (інтоксикація), гіперемійована (при підвищенні температури), тахіпное, тахікардія, АТ знижується при зниженні температури (м/б колапс).
Дані перкусії, аускультації будуть залежати від розміри гнійника та глибині розташування його в легеневій тканині.
Прорив гнійника: поява харкотиння в момент прориву (повним ротом). По мірі відходження вмісту гнійника, кількість харкотиння зменшується. Зменшуються та зникають симптоми інтоксикації. Самопочуття пацієнта кращає. Харкотиння пацієнта має неприємний запах і при відстоюванні розділяється на 3 шари (гнійний, слизистий та серозний). Кількість виділеного харкотиння залежить від розміру гнійника.
Дані перкусії та аускультації будуть залежати від об’єму гнійника, кількості вмісту.
ДМО. Рентгенографія (1 період: вогнищева тінь з нечіткими контурами, пізніше контури стають більш чіткими; 2 період: порожнину з чітким рівнем рідини), ЗАК (лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, підвищення ШОЕ), у 2 період – аналіз харкотиння: зруйновані лейкоцити, бактерії, еластичні волокна).
Ускладнення: легенева кровотеча, гнійний плеврит, піопневмоторакс.
Лікування: консервативне і оперативне (якщо прорив гнійника не відбувається протягом 3 міс.) у пульмонологічному відділенні.
Постільний режим, дієта без обмежень. АБ широкого спектру дії (2 АБ) парентерально (в\в, в/м). Якщо позитивна динаміка відсутня, АБ змінюють. З метою профілактики колапсу – сульфокамфокаїн, кордіамін). Симптоматичне лікування: відхаркуючи, дезінтоксикаціїні.