1. Гострий бронхіт. Визначення. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Догляд за пацієнтами.

Гострий бронхіт – це гостре запалення слизової оболонки бронхів.

Етіологія: інфекція (віруси, бактерії, вірусно-бактеріальні асоціації) екзогенні токсико-хімічні фактори, переохолодження.

Патогенез: ураження стінки бронхів – місцеве запалення слизової оболонки бронхів – порушення бар’єрної функції бронхів – приєднання або активація бактеріальної флори – прогресування розвитку запалення.

Клініка: гострий початок, синдром інтоксикації (загальна слабкість, головний біль, швидка втомлюваність, зниження працездатності, в’ялість, температура 37-38С). Кашель – спочатку сухий потім вологий з виділенням харкотиння (слизисте, слизисто-гнійне, гнійне – бактеріальна інфекція).

Пальпація – голосове тремтіння не змінене.

Перкусія – ясний легеневий звук.

Аускультація – жорстке дихання (подовжений видих), незначна к-ть сухих хрипів, під кінець захворювання – м/б середньо пухирчасті вологі хрипи.

Діагностика: клініка, фізикальні методи обстеження.

ДМО: ЗАК (помірні лейкоцитоз та підвищення ШОЕ або без змін), Ро ОГП (м/б посилення легеневого малюнку за рахунок бронхіального компоненту), спірометрія.

Ускладнення: хронічний бронхіт, пневмонія, бронхіоліт (в запальний процес включаються всі бронхи).

Лікування: амбулаторне, у разі вираженого синдрому інтоксикації – стаціонарне. Режим на період вираженої інтоксикації – ліжковий. Харчування – збільшене питво (розріджує харкотиння, сприяє виведенню токсинів), збільшене вживання овочів та фруктів.

Етіотропне лікування – при гнійному або слизисто-гнійному харкотинні антибіотики на 5 днів (макропен, офлоксацин, ципрофлоксацин, амоксицилін).

Патогенетичне – муколітики та відхаркуючі (АЦЦ, амброксол, бромгексин, мукалтин, лазолван, корінь алтея, трава термопсису, мати-й-мачуха).

Симптоматичне – жарознижуючі та НПЗ (найз, імет, нурофен, ибупрофен).

Гірчичники та інгаляції при вологому кашлі.

Прогноз сприятливий, одужання через 10-14 днів.

2. Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія. Клінічні форми. Клінічна картина нападу бронхіальної астми, невідкладна допомога, лікування в між приступний період. Догляд за пацієнтами.

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів при якому спостерігається гіперреактивність бронхів (обструкція, спазм), обумовлена специфічними імунологічними або неспецифічними механізмами, які проявляються рецидивуючими приступами ядухи та задишки.

Етіологія: побутові, тваринні, рослинні, хімічні, професійні, харчові, медикаментозні а/г, сезонність.

Фактори, що сприяють розвитку: атопія (схильність до ал. реакцій), спадковість.

Фактори, що викликають загострення: ГРВІ, фізичні навантаження, метеорологічні фактори.

Фактори, що збільшують розвиток БА: паління, ГРВІ, дитячий вік, забруднене повітря.

Патогенез: імунологічна стадія – синтез IgE на специфічні алергени (сенсибілізація), біохімічна стадія – а/г + а/т, активуються БАР (серотонін, ацетилхолін, гістаміну, брадикінін), патофізіологічна стадія – під дією БАР починається гіперреактивність бронхів.

Клініка нападу БА: Передвісники – свербіж у носі, закладеність, почервоніння та свербіж очей, кашель.

Напад ядухи виникає раптово. Експіраторна задишка, сухий кашель. Вимушене положення – сидить нахилившись вперед, спираючись руками в коліна, якщо немає можливості сісти, нахиляється вперед і опора для рук. Дихання шумне свистяче, чутне на відстані. Розвивається емфізема.

Шкіра бліда, може бути ціаноз (ДН), грудна клітка циліндричної форми, м/б діжкоподібна (емфізема). Помітне набухання шийних вен, в диханні приймають участь м`язи верхнього плечового поясу, частота дихання в межах норми, в тяжкому випадку – тахіпноє, тахікардія, підвищення АТ.

Пальпація – зниження голосового тремтіння з обох сторін. Перкусія – коробковий звук, збільшення верхніх та нижніх меж легень. Аускультація – сухі високо тональні свистячі хрипи.

Напад триває від кількох хвилин до кількох годин і навіть 24 год (важке загострення – астматичний статус).

Закінчується відходженням невеликої кількості скловидного густого харкотиння (при дослідженні – еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана).

ЗАК – еозинофілія, помірний лейкоцитоз та ШОЕ. Шкірні алергічні проби (з метою виявлення алергену). Спірометрія. Ро ОГП – ознаки емфіземи легень.

Пікфлоуметрія – вимірювання пікової швидкості видиху (ПШВ).

Невідкладна допомога: заспокоїти пацієнта, допомогти прийняти вимушене положення, розстібнути одяг, що стискує, забезпечити доступ повітря. Зробити 1-2 вдихи інгалятора, яким звичайно користується пацієнт (разова доза 100 мкг).

Адреналін 0,18% 0,3-0,5 мл п/ш,

Еуфилин 2,4% 10 мл (1:1) в/в повільно,

Дексаметазон 4 мг або Преднізолон 30 мг в/в,

Корглікон 0,06% 0,5-0,75 мл з 20 мл фіз. р-ну в/в повільно,

Но-шпа або Папаверин 2% 2 мл в/м або в/в, або Платифілін 0,2% п/ш,

Супрастин 2% 2 мл або Димедрол 1% 1мл в/в або в/м.

Лікування: елімінація, спелеотерапія, апітерапія. ГКС (преднізолон, дексаметазон), НПЗ (ібупрофен). Бронхолітики, β2-АМ (ізадрин, сальбутамол, фенотерол, орцеприналіну сульфат), теофілін.