15

Білет №8

1. Особливості формування моделі і розвитку національної економіки України.

Модель національної економіки формується на основі економічної системи, як форми організації суспільного господарства та враховує власні специфічні особливості кожної економіки на певному етапі. Основними елементами моделі виступають продуктивні сили, господарський механізм, соціально економічні відносини, техніко-економічні відносини. Всі економічні системи класифікують за наступними ознаками:

1. За типом власності на засоби виробництва. Класифікація відповідає формаційному підходу.

2. За структурою господарського механізму: ринкова економіка, неринкова економіка.

3. За ступенем індустріально-економічного розвитку: до індустріальні, індустріальні, постіндустріальні.

4. За рівнем розвитку соціально-економічних відносин та способом управління економічною діяльністю.

- чисту ринкову економіку;

- командну економіку (державний соціалізм);

- змішана економіка;

- традиційна економіка.

Традиційна економіка характеризується переважанням приватної власності, низьким рівнем розвитку, залежним характером соціально-економічного розвитку, переважанням сировинної складової і обмеженим технологічними процесом. В таких економіках низька продуктивність праці, за рахунок використання застарілих засобів виробництва, значний державний борг. Сучасні змішані економіки поєднують ринкові методи регулювання на мікро рівні та переважно державне та корпоративне управління на макрорівні.

Національну економіку представляє сукупність всіх галузей господарських комплексів, регіонів країни та історично-сформована в межах певної території система суспільного відтворення.

Ефективність функціонування цих складових можна оцінити через аналіз загальноекономічних пропорцій розвитку. Ці пропорції визначають співвідношення між сукупним попитом і пропозицією, між матеріальною і нематеріальною сферами. Крім загальноекономічних розрізняють галузеві, міжгалузеві територіальні та зовнішньоекономічні пропорції. Для оцінки пропорцій відтворення аналізують чотири групи показників:

1. Показники обсягу національного виробництва його структури і динаміки.

2. Показники рівня зайнятості і безробіття;

3. Показники рівня цін та інфляції;

4. Показники розвитку зовнішньої торгівлі.

Основною групою є перша. Суспільний продукт є узагальнюючим показником діяльності суб’єктів національного господарства, або це вся маса вироблених матеріальних і духовних благ виробленими за певний період. Відповідно до діючої системи національних рахунків цей показник відповідає ВВП і ВНД. Для оцінки другої групи розраховують рівень зайнятості безробіття та коефіцієнт участі у робочій силі. Він розраховується як співвідношення робочої сили до дорослого населення. Для оцінки третьої групи визначають показники рівня і темпу інфляції, а для аналізу четвертої групи аналізують платіжний баланс, його структуру, сальдо.

Для більш глибокого аналізу використовують показники та індекси які характеризують системні зрушення в національній економіці до них відносять:

1. Індекс людського розвитку;

2. Індекс вартості життя;

3. Індекс промислових конкурентоспроможних компаній;

4. Індекс технологічно розвитку;

5. Індекс людського капіталу;

6. Індекс інноваційних можливостей

Крім цих індексів існують комплексні показники (індекси) які розраховуються визнаними міжнародними структурами. Низькі значення основних індексів для національної економіки свідчать про екстенсивний характер економічного зростання та неефективну стратегію економічного розвитку.

Для оцінки загальноекономічних пропорцій розвитку використовують макро показники і такий узагальнюючий показник як національне багатство.

Національне багатство – це сукупність всіх вироблених суспільством матеріальних і духовних благ за весь період його існування. Національне багатство визначає початкові потенційні можливості національної економіки у подальшому розвитку. У структурі національного багатства виділяють такі складові: матеріальне багатство, нематеріальне багатство, природне багатство. Зниження показника національного багатства свідчить про порушення макроекономічних пропорцій і кризові явища в економіці.