- •Практичне застосування і економічна ефективність раціонального розміщення продуктивних сил.
- •Методи оцінки ефективності галузевого розміщення виробництва
- •3. Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району
- •Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки
- •1. Методи аналізу продуктивних сил.
- •Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району (характеристика господарства).
- •1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- •3.Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району.
- •1.Природні ресурси …їхні… види і стисла характеристика.
- •2.Електроенергетика.
- •3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного
- •1. Природно-ресурсний потенціал території ,його структура і продуктивність.
- •Чорна металургія
- •3.Характеристика розміщення продуктивних сил Столичного економічного району.
- •1.Використання та охорона природних ресурсів.
- •2.Кольорова металургія.
- •3.Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси).
- •Особливості розміщення корисних копалин України.
- •Хімічна промисловість
- •.Північно-Східний економічний район ( населення і трудові ресурси)
- •1. Ресурси рудних корисних копалин.
- •2. Будівничий комплекс
- •3. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району. (господарства)
- •1.Ресурси паливних корисних копалин.
- •2.Загальна характеристика машинно-будівельного комплексу.
- •3. Чорноморський економічний район ( природні ресурси).
- •1.Характеристика водних ресурсів.
- •2.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.
- •1.Принципи і чинники розміщення продуктивних сил.
- •2.Сутність та принципи сталого еколого-економічного розвитку України.
- •3.Причорноморський економічний район (населення,трудові ресурси)
- •1.Кліматичні ресурси
- •2.Завдаання державної регіональної політики в економічній сфері, соціальні та економічній.
- •3.Характеристика Карпатського економічного району.
- •1.Земельні ресурси.
- •2.Екологічне обґрунтування розміщення продуктивних сил.
- •3. Розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району (характеристика господарства).
- •1. Біологічні ресурси
- •2.Загальна характеристика агро-промислового комплексу.
- •3. Карпатський економічний район.
- •1. Характеристика трудових ресурсів.
- •2 .Рослинництво.
- •3. Подільський економічний район ( природні ресурси).
- •1.Міграції населення, їх види і значення для економіки України
- •2.Тваринництво.
- •3.Північно-Східний економічний район (природні ресурси).
- •1.Зовнішньоекономічна діяльність України.
- •2.Загальна характеристика транспортних комунікацій.
- •3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- •1.Основні напрями і принципи реалізації політики регіонального розвитку в Україні.
- •2.Загальна характеристика господарства України
- •3.Донецький економічний район ( природні ресурси)
- •1.Основні принципи формування економічних районів.
- •2.Лісопромисловий комплекс
- •3.Центральний економічний район.
- •1.Форми зовнішнього економічної діяльності.
- •2.Завдання регіонального природокористування. Основні зони екологічної кризи в Україні.
- •3.Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району.
- •1.Економіка України в системі міжнародних відносин
- •2.Показники оцінки регіонально-територіальних екологічних проблем.
- •3.Північно- Східний економічний район.
- •1.Економічні взязки України з іншими державами.
- •2.Економічний механізм регулювання ризику в екологічній безпеці.
- •3.Центральний економічний район.
- •1.Основні напрямки ефективної зовнішньоекономічної політики України.
- •2.Значення територіальної організації господарства.
- •3.Подільський економічний район(характеристика господарства)
- •1.Основні форми територіальної організації господарства України.
- •2.Територіально-регіональні екологічні проблеми.Та їхня оцінка.
- •3.Північно-Східний економічний район.
- •Значення аналізу сучасного розміщення продуктивних сил в умовах переходу до ринкової економіки.
- •2.Принципи використання і роль природних ресурсів у суспільному розвитку.
- •3.Придніпровський економічний район.
- •1.Принципии і чинники розміщення продуктивних сил.
- •2.Екологічний моніторинг і якість природного середовища
- •3.Донецький економічний район.
- •1.Структура, ефективність роботи і ресурси паливно-енергетичного комплексу
- •2. Чорна металургія . Стан,проблеми та перспективи розвитку.
- •3.Донецький економічний район.
- •Методи аналізу розміщення продуктивних сил.
- •.Державна регіональна економічна політика.
- •3.Столичний економічний район.
- •1. Природно- ресурсний потенціал території, його структура і продуктивність.
- •2. Напрями державної регіональної економічної політики .
- •3 .Придніпровський економічний район. (характеристика господарства району )
2.Тваринництво.
Тваринництво. Другою важливою галуззю сільського господарства є багатогалузеве тваринництво. Від рівня його розвитку залежить наповнення ринку висококалорійними продуктами харчування — м'ясом, молочними продуктами, яйцями тощо. Тваринництво дає сировину для харчової і легкої промисловості (м'ясо, молоко, шкіра, вовна, віск, пух тощо), а також для виробництва низки лікувальних препаратів. Тваринництво має тісні зв'язки із землеробством, якому воно постачає органічні добрива. Розвиток і розміщення тваринництва визначається значною мірою наявністю кормової бази, тому що майже половина всіх витрат у цій галузі припадає на створення кормових раціонів тварин. Кормову базу формують польове кормовиробництво (вирощування кормових і зернофуражних культур), природні кормові угіддя (сіножаті і пасовища), а також відходи переробки сільськогосподарської продукції, відходи харчової промисловості і комбікормова промисловість.
Основою кормової бази є польове кормовиробництво. Під кормовими культурами в Україні зайнято 26—37 % усієї посівної площі. Це — посіви кукурудзи на силос і зелений корм, однорічні і багаторічні трави, кормові коренеплоди тощо. Другим важливим джерелом кормової бази є використання природних кормових угідь. їх площа в Україні становить 7,8 млн га. У структурі сільськогосподарських угідь висока питома вага сіножатей в Поліссі і Лісостепу, а пасовищ — у Степовій зоні. В Україні налагоджено виробництво комбікормів на комбікормових заводах, у кормоцехах, де використовуються різноманітні кормові домішки для підвищення якості кормів. Наявність кормової бази, її структура визначають спеціалізацію тваринництва. Так, райони розвинутого польового кормовиробництва спеціалізуються на молочному і молочно-м'ясному скотарстві, свинарстві, а наявність природних кормових угідь сприяє розвитку м'ясного і м'ясо-молочного скотарства, вівчарства.
До складу продуктивного тваринництва входять скотарство, свинарство, птахівництво і вівчарство. Менше значення мають конярство, бджільництво, ставкове рибництво, шовківництво тощо. Розрізняються і виробничі напрями залежно від того, для яких цілей використовуються тварини (молочне, м'ясо-молочне скотарство, сальне свинарство тощо). Провідною галуззю тваринництва в усіх природно-економічних зонах України є скотарство, яке має молочно-м'ясну і м'ясо-молочну спеціалізацію переважно в Поліссі і Лісостепу. За молочно-м'ясної спеціалізації частка корів у продуктивному стаді становить 40—50 %, а за м'ясо-молочного напряму — до 40 %. У Степовій зоні переважає м'ясний і м'ясо-молочний напрям (корів у стаді 35—40 %). У приміських АПК, що створюються навколо великих міст, промислових центрів Придніпров'я і Донбасу, рекреаційних районах для задоволення потреб міського населення в цільномолочній продукції — молочна спеціалізація скотарства, де частка корів у стаді становить 60—65 %. Тут і найвища удійність корів — З—4 тис. кг.
Найвища концентрація поголів'я великої рогатої худоби в правобережному Лісостепу і на заході Поліської зони. Основні породи корів в Україні — симентальська (Лісостеп, східне Полісся), лебединська (Чернігівська, Сумська, Харківська області), білоголова українська і чорно-ряба (Полісся і частково Лісостеп), сіра українська (Кіровоградська, Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, Луганська області), бура карпатська (Карпати), червона степова (Степ).
Свинарство — друга за значенням і кількістю продуктивної худоби галузь тваринництва. Свинарство розміщене в усіх природно-економічних зонах. Розміщення галузі визначається станом і характером кормової бази. Свинарство розвивається переважно в районах інтенсивного землеробства, в районах вирощування картоплі, цукрового буряку, фуражного зерна, а також у районах переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості, де для відгодівлі свиней використовують відходи відповідного виробництва. Найбільша концентрація поголів'я свиней у Поліссі і Лісостепу, особливо в Рівненській, Черкаській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій областях. У Поліській і Лісостеповій зонах галузь має м'ясо-сальний напрям, у Степу — сальний. У приміських АПК переважає м'ясний напрям. Основні породи свиней — велика біла, що найбільше поширена в Поліссі, Лісостепу і на півночі Степової зони; українська біла степова — у Степу, а також степова ряба, миргородська, довговуха біла та ін.
Серед галузей продуктивного тваринництва вирізняється птахівництво. Важливим чинником його розміщення є орієнтація на споживача. Тому найвища концентрація поголів'я птиці спостерігається в приміських АПК. Висока концентрація спостерігається також у Лісостепу і в Степу, де птахівництво орієнтується на виробництві зерна (концентрованих кормів). В Україні налічується близько 150 млн голів птиці, 90 % з яких становлять кури.
Вівчарство має допоміжне значення, за винятком спеціалізованих господарств та господарств у гірських місцевостях. Найбільша концентрація поголів'я овець і кіз у степових та передгірських районах. У степу воно має вовняний напрям, у Лісостепу і Поліссі — м'ясо-вовняний. На кінець 2000 р. в Україні налічувалося 1,8 млн голів овець і кіз проти 8,4 млн голів у 1991 р.