- •Тема 1.
- •Суть, призначення та умови застосування тй та мс
- •Основні типи соціально-економічних задач, які розв'язуються методами тй та мс.
- •Стохастичний експеримент
- •Випадкові події та операції над ними.
- •Ймовірності в дискретних просторах елементарних подій.
- •Частотне та класичне означення ймовірності.
- •Елементи комбінаторики.
- •Геометричне означення ймовірності
- •Аксіоми теорії ймовірностей.
- •Тема 3. Умовні ймовірності. Формула повної ймовірності, формула Байєса. Незалежні події.
- •Тема 2 Геометричне означення ймовірності. Аксіоми теорії ймовірностей.
- •Тема 4. Дискретні випадкові величини. Основні числові характеристики.
- •Тема 6. Неперервні випадкові величини (нвв)
- •Тема 7.
- •2. Функції від випадкових величин.
- •Тема 8.
- •Тема 9. Закон великих чисел. Центральна гранична теорема.
- •Центральна гранична теорема.
- •Тема 10. Елементи описової статистики. Емпірична функція розподілу. Гістограма.
- •Елементи описової статистики.
- •Емпірична функція розподілу. Гістограма.
- •Тема 11. Статистичне оцінювання параметрів. Вибіркове середнє та дисперсія.
- •Вибіркове середнє квадратичне відхилення:
- •Вибіркова мода:
- •Вибіркова медіана:
- •Незміщенність
- •Ефективність
- •Тема 12. Методи моментів і максимальної правдоподібності. Надійні інтервали.
- •Тема 13. Перевірка статистичних гіпотез
- •Тема 14.
- •Тема 15.
- •16.Коефіцієнт кореляції рангів
-
Ймовірності в дискретних просторах елементарних подій.
Простір Ω елементарних подій називається дискретним, якщо множина Ω скінченна або зліченна.
Нехай простір елементарних подій Ω = {w1, .., wn, …} дискретний. Кожній елементарній події wі можна поставити у відповідність невід'ємне число рі.
0≤рі≤1 Σ pі=1
Р(А)= Σ рі, де Р(А) назив. ймовірність події А
Властивості:
-
0≤Р(А)≤1
-
P(Ω) = Σ pі =1
-
А, В А∩В=ø
Р(АUВ) = Σ рі = Σ рі+ Σ рі=Р(А)+Р(А)
-
Частотне та класичне означення ймовірності.
Статистичне
(частотне) означення ймовірності: нехай
Ω - простір ЕП. Розглянемо
деякий стохастичний експеримент і подію
А, яка спостерігається на ньому. Повторимо
цей експеримент n
разів. Позначимо через
(А) число експерт, в яких відбулася подія
А. Частотою події А назив. відношення
. Частота може бути обчислена лише після
того, як проведена певна к-сть експериментів
Класичне означення
ймовірності: Нехай
Ω склад. з n
– елемнтарних, рівноможливих подій
р(ω)=
.
До
складу події А входить n
цих подій. Тоді ймовірність події А:
![]()
-
Елементи комбінаторики.
Основний принцип комбінаторики (правило множення). Нехай треба поcлідовно виконати k дій. Першу можна виконати n1 способами, другу — n2 способами, третю — n3 способами і т. д. Всі k дій може бути виконано n1 ... n2…nk способами.
Комбінації (сполуки) з n елементів по k. Нехай A — множина з n елементів. Довільна k-
елементна
підмножина множин з n
елементів
називається комбінацією
з
n
елементів
по k.
Порядок
елементів у підмножинах неістотний.
Число
k-елементних
підмножин множини з n
елементів
позначають
:
,де
n!=1*2..
n
0!=1,
→
= 1.
Перестановки. Множина з n елементів називається впорядкованою, якщо кожному елементу цієї множини поставлено у відповідність певне число (номер елемента) від 1 до n так, що різним елементам відповідають різні числа. Упорядковані множини вважаються різними, якщо вони відрізняються або своїми елементами, або порядком їх.
Різні впорядковані множини, які відрізняються тільки порядком елементів (можуть бути утворені з тієї самої множини), називаються перестановками цієї множини. Число перестановок множини з n елементів дорівнює :
Pn = n!
Розміщення з n елементів по k. Упорядковані k-елементні підмножини множини, що містить n елементів, називаються розміщенням з n елементів по k. Число розміщень з n елементів по k дорівнює:
![]()
Біном
Ньютона.
,
де
n
—
натуральне
число.
Якщо
a
=
b
=
1,
то
![]()
Величина
,
є
(k+1)-й
член в розкладенні бінома,
k
=
0,1,K,n.
Число
способів розбиття множини з n
елементів
на m
груп.
Нехай
,
,
…,
—
цілі
невід'ємні
числа,
причому
+
+
…+
=
n.
Число
способів,
якими
можна подати множину A
з
n
елементів
у вигляді суми n
множин,
що
містять відповідно k1,
k2,
…,
елементів,
дорівнює:
![]()
Перестановки з повтореннями. Число різних перестановок, які можна утворити з n елементів, серед яких є k1 елементів першого типу, k2 елементів другого типу, ...,km елементів m-го типу, дорівнює:
![]()
