55. Буржуазная революція в Англии. Долгий парламент и его законодательство. Орудие управления 1653.

Безпосереднім поштовхом до початку англійської буржуазної рево-люції стало шотландське повстання 1637-1638рр., яке спалахнуло в ре-зультаті спроби англійського абсолютизму посилити контроль над Шо-тландією, яка зберігала повну автономію. Це повстання потягло за со-бою війну Шотландії з Англією. Перший етап революції. У квітні 1640 року Карл І з метою одержан-ня грошей для ведення війни змушений був скликати парламент, але останній не затвердив нових податків. Крім того парламент зажадав по-карати найбільш ненависних королівських чиновників, знищити надзви-чайні суди і припинити зловживання, вчинені королем і його урядом за роки без парламентського правління. Тоді Карл І 5 травня 1640р. розпустив цей парламент, який увійшов в історію під назвою Короткого. Почалася глибока політична криза, і до осені 1640 року становище короля стало критичним. Другий етап революції. Страта короля стала заключним, формально – юридичним завершенням встановлення в Англії республіки. Слідом за процесом Палата общин 19 березня 1649р. прийняла постанову про лік-відацію палати лордів – верхньої палати парламенту члени якої не під-тримали ідею суду над королем. Третій етап революції. В 1650р. Кромвель замінив Ферфакса на по-саді генерала армії, що ще більше зміцнило його позиції серед офіцерів. 20 квітня 1653р., спираючись на підтримку армії Олівер Кромвель розі-гнав так зване “охвістя” Довгого парламенту(усього 50 депутатів). Ця подія була початком встановлення військової диктатури.

4) індепендентская республіка (1649-1653). Вибори в парламент Довгий не дали сприятливого для короля складу парламенту. Щоб убезпечити себе від несподіваного розпузку, Довгий парламент прийняв два важливих акти: трирічний акт, який передбачав скликання парламенту кожні три року незалежно від волі короля, а також акт, згідно з яким даний парламент не може бути розпущений інакше, як за його власним рішенням. Всі прийняті Довгим парламентом документи обмежували коро ¬ Левські владу і сприяли твердженням конституційної монархіі. Парламент 1дек 1641г прийняв велику ремонстрацію в к-ої була викладена програма класів-союзників в революції. Палата затвердила ремонстрацію. Констітуціоний конфлікт не був дозволений і до осені 1642 переріс у збройний конфлікт.Гражданская війна. Д ва етапи: 1) коли військове керівництво перебувало в руках пресвітеріан і 2) коли це керівництво перейшло до Індепендент. В 1645 р. королівські війська зазнали поразки, а король втік до Шотландії, де і був виданий парламенту. Конфлікт між парламентом та армією. Боротьба між Індепендент і пресвітеріани загострилася навесні 1648 р. - спалахнула друга громадянська війна, розв'язана королем і пресвітеріанських парламентом. Індепендентская республіка. Після страти короля в 1649 р. парла ¬ мент оголосив Англію республікою. Вищим органом став Державний рада. Зобов'язана своїм встановленням народним масам, республіка, тим не менш, нічого для них не зробила. У цьому головна причина її слабкості, і це визначило її загибель. Протекторат Кромвеля. Влада Кромвеля все більш набувала характер особистої диктатури. Наприкінці 1653 була введена конституція, яка отримала назву "Знаряддя управління" і закріпила військову диктатуру Кромвеля. Згідно нової конституції, вища законодавча влада була зосереджена в руках лорда-протектора і парламенту. Вища виконавча влада вручалася лорду-протектору і Державномій раді. Конституція прямо оголошувала довічно лордом-протектором Кромвеля, таким чином закріпивши його особисте диктатуру. Місцеве управління було зосереджено в руках генералів кромвелевской армії. Отже, "Знаряддя управління" містило монархічні початку, хоча цей конституційний акт відбивав класові інтереси буржуазії, нового дворянства, зацікавлених у тому, щоб не допустити рес ¬ тавраціі монархії. "Знаряддя управління" закріпило режим єдиноособистої влади, за широтою повноважень відповідної монархічністю. З цього часу починається рух від республіки до монархії.