6. Адресація в мережах. Централізована та розподілена служби адрес. Доцільність використання. Особливості, недоліки.

При об’єднанні трьох та більше комп’ютерів важливим аспектом стає їх адресація.

До адресації вузлів та схеми її призначення висувається кілька вимог:

1. Адреса має бути унікальною у мережі любого масштабу.

2. Схема призначення адрес має бути легкою і не допускати дублювання.

3. Адреси у великих мережах мають бути ієрархічними для зручності та швидкості доставки інформації.

4. Адреса має бути зручною як для користування так і для адміністрування.

5. Адреса має бути компактною, щоб не перевантажувати пам’ять комунікативного обладнання.

Ці вимоги важко поєднати в одній схемі, тому на практиці часто використовують одночасно кілька схем адресації і комп’ютер може мати кілька адрес-імен.

Кожна з цих адрес використовується, коли вона у даному випадку є зручнішою. Існують допоміжні протоколи, які за адресою одного типу можуть визначити адреси інших типів.

Класифікація адрес:

• Унікальна адреса. Використовується для ідентифікації окремих вузлів.

• Групова адреса. Ідентифікує відразу кілька вузлів. Дані, яким призначено групову адресу доставляються до кожного вузла групи.

• Широкомовна адреса. Дані з широкомовною адресою скеровуються до всіх вузлів мережі.

• Адреса довільної розсилки. Використовується в новому протоколі IPv6. Вона задає групу адрес, але дані доставляються не до всіх вузлів, а тільки до певних з них.

7. Базові мережні топології. «Загальна шина», «Кільце», «Зірка». Особливості. Переваги. Недоліки. Топологія «Загальна шина»

Топологія «загальна шина» своєю структурою регламентує рівноправність всіх абонентів у доступі до мережі та ідентичність мережного устаткування комп'ютерів

В топології «загальна шина» реалізовано режим напівдуплексного обміну даними, тобто в обох напрямах, але по черзі. Якщо кілька комп'ютерів передаватимуть інформацію одночасно, вона буде спотворена в результаті накладання сигналів (конфлікту, колізії).

В топології «загальна шина» немає явно вираженого центрального абоненту, через який передається вся інформація, що збільшує її надійність. Додавання нових абонентів до «загальної шини» є досить простим і це можна зробити навіть під час роботи мережі. Для використання «загальної шини» потрібно мінімальну кількість кабелю у порівнянні з іншими топологіями.

Оскільки центрального абонента в такій топології не передбачено, то вирішення можливих конфліктів в даному випадку перекладається на мережне устаткування кожного окремого абонента. Тому мережне устаткування комп’ютерів при топології «загальна шина

Топологія «Зірка»

Топологія «зірка» — це топологія мережі з явно виділеним центральним елементом, до якого під’єднується решта абонентів. Обмін інформацією відбувається виключно через центральний пристрій, на який припадає більше навантаження, тому, він зазвичай використовується для виконання суто мережних функцій. Зрозуміло, що мережне устаткування центрального абонента повинно бути істотно складнішим, ніж устаткування периферійних абонентів. Жодні конфлікти у мережі з топологією «зірка» в принципі є неможливими, оскільки управління цілком централізоване.

Якщо говорити про стійкість «зірки» до відмов комп'ютерів, то вихід з ладу периферійного комп'ютера або його мережного устаткування жодним чином не відбивається на функціонуванні мережі, проте, будь-яка відмова центрального пристрою робить мережу цілком непрацездатною.

Обрив кабелю або коротке замикання в топології «зірка» порушує обмін лише з одним комп'ютером, решта комп'ютерів може нормально продовжувати роботу.

На відміну від «загальної шини», в «зірці» кожна лінія зв'язку з’єднує лише два абонента: центральний та один з периферійних. Проблема загасання сигналів в лінії зв'язку вирішується в «зірці» простіше, ніж в топології «загальна шина», оскільки кожен приймач завжди отримує сигнал одного рівня. Гранична довжина мережі з топологією «зірка» може бути вдвічі більшою, ніж в «загальній шині».

Серйозний недолік топології «зірка» полягає в жорсткому обмеженні кількості абонентів. Зазвичай, центральний абонент може обслуговувати не більше 16 – 32 периферійних абонентів.