2. Міжкомп’ютерний зв’язок. Фізичний та логічний інтерфейс. Модулі «Клієнт» та «Сервер». Мережні сервіси. Особливості, принцип функціонування.

Інтерфейс – це певна логічна та фізична сутність між незалежними об’єктами, що взаємодіють між собою. Інтерфейс задає параметри та характеристики взаємодії об’єктів.

Фізичний інтерфейс (порт) – визначається набором електричних зв’язків та характеристиками сигналів. Зазвичай, це роз’єм з набором контактів, кожен з яких має певне призначення. Роз’єми різних пристроїв об’єднуються за допомогою кабелю, в якому кожен провідник під’єднується до певного контакту.

Логічний інтерфейс – набір інформаційних повідомлень певного формату, якими обмінюються два пристрої, а також набір правил обміну цими повідомленнями.

В комп’ютері стандартним інтерфейсом є USB та COM порти, що призначені для під’єднання до комп’ютера різноманітних периферійних пристроїв.

В периферійному пристрої інтерфейс зазвичай представлено контролером периферійного пристрою, який приймає команди та дані від комп’ютера і керує роботою периферійного пристрою. Назворот контролер повідомляє комп’ютер про здійснені операції та свій стан

Простий зв’язок між двома комп’ютерами

В найпростішому випадку взаємодія двох комп’ютерів може здійснюватися через COM чи USB порти, це так зване «нуль-модемне з’єднання»

Програма що працює на комп’ютері А не може безпосередньо доступитися до ресурсів комп’ютера В. Вона має просити (за допомогою повідомлень) відповідну програму, що працює на комп’ютері В. Повідомлення можуть містити як інформаційні дані (вміст певного файлу), так і команди на виконання певних дій

Модулі «Клієнт» та «Сервер»

Потреба у доступі до віддалених файлів та ресурсів може виникати у користувачів багатьох різноманітних застосувань:

• Текстових редакторів.

• Графічних редакторів.

• СУБД (Системи управління базами даних).

Очевидно, що функції з організації обміну нераціонально втілювати у склад кожного програмного застосування. Ефективніше цю задачу вирішує пара спеціалізованих модулів:

Клієнт – модуль, що призначений для формування повідомлень-запитів до віддаленого комп’ютера від різних типів програмних застосувань. В зворотному напрямку – прийом результатів та передача їх до відповідних програмних застосувань.

Сервер – модуль, який постійно очікує запити від клієнтів. Після отримання запиту, він виконується. Один сервер є спроможним виконувати запити відразу від кількох клієнтів (одночасно чи послідовно).

Важливою функцією клієнтської програми є здатність відрізняти запит до віддаленого ресурсу від запиту до локального ресурсу. Клієнтська програма сама розпізнає і перескеровує (Redirect) запит до віддаленого комп’ютера звільнюючи програмні застосування від таких завдань

Клієнт і сервер виконують системні функції по обслуговуванню запитів всіх програмних застосувань комп’ютера А на віддалений доступ до ресурсу комп’ютера В (принтеру, файлам, факсу). Для того, щоб програмні застосування комп’ютера В могли користуватися ресурсами комп’ютера А, схему доповнюють клієнтом для комп’ютера В і сервером для комп’ютера А.