- •1. Поняття кримінального права та його система.
- •3. Поняття та підстави кв
- •4. Форми реалізації кв
- •6. Тлумачення закону про кв
- •7. Чинність закону про кв у часі
- •8. Чинність закону про кв у просторі
- •11. Класифікація злочинів та їх правове значення.
- •13. Елементи і ознаки складу злочину.
- •15. Формальні, матеріальні та усічені склади злочинів
- •17. Поняття, значення та ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •18. Поняття, види та ознаки суб’єктів злочину.
- •20. Поняття, значення, та ознаки суб’єктивної сторони злочину.
- •21. Вина та її види.
- •23. Поняття і види стадій злочину.
- •28. Крайня необхідність та її ознаки.
- •29. Фізичний або психічний примус та їх ознаки.
- •30. Виконання наказу або розпорядження та його ознаки.
- •31. Діяння, пов’язане з ризиком та його ознаки.
- •32. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації та його ознаки.
- •33. Поняття і види звільнення від кв.
- •34. Поняття покарання та його мета.
- •35. Система та види покарань.
- •36. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •39. Поняття, підстави і види звільнення від покарання та його відбування.
- •41. Погашення та зняття судимості.
- •42. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
- •44. Види примусових заходів виховного характеру та особливості їх призначення.
- •46. Поняття та види замаху на злочин.
- •47. Добровільна відмова від злочину та її ознаки.
- •48. Поняття і ознаки співучасті.
- •49. Види співучасників.
- •50. Форми співучасті.
- •52. Поняття причетності до злочину та її види.
- •55. Сукупність злочинів та її види.
- •58. Шпигунство
- •60. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- •64. Залишення в небезпеці.
- •65. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •69. Крадіжка.
- •70. Грабіж.
- •71. Розбій.
- •72. Вимагання.
- •77. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •78. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, які керують транспортним засобом.
- •81. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •82. Розголошення державної таємниці.
- •83. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.
- •87. Службове підроблення.
15. Формальні, матеріальні та усічені склади злочинів
Див. відповідь на питання №14.
16. Поняття, значення та види об’єктів злочину.
Об’єкт злочину – це те, на що посягає особа, яка вчиняє злочинне діяння. Об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди.
Об'єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність,
Для правильного з'ясування сутності об'єкта злочину і «механізму» злочинного посягання на нього важливо визначити структуру суспільних відносин і взаємодію між різними елементами їх складових частин.
У філософській і правовій науці загальновизнано, що структурними елементами суспільних відносин є:
-
суб'єкти (носії) відносин;
-
предмет, з приводу якого існують відносини;
-
соціальний зв'язок (суспільно значуща діяльність) як зміст відносин.
Класифікація об’єктів злочину, її критерії і значення.
У науці кримінального права найпоширенішою є триступенева класифікація об'єктів «за вертикаллю» (загальний, родовий і безпосередній). Ця класифікація цілком відповідає потребам практики дуже логічна, бо вона ґрунтується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» і «окремого».
Загальним об’єктом злочину є уся сукупність суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону. Тобто – це система всіх об’єктів кримінально-правової охорони.
Під родовим (груповим) об'єктом розуміють окрему групу однорідних або тотожних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.
Видовий об’єкт – це частина родового об’єкта, яка об’єднує в межах останнього групу близьких між собою суспільних відносин. Видовий об’єкт співвідноситься із родовим як частина і ціле. (наприклад, злочини проти життя особи).
Найбільше значення як для правотворчої, так і для правозастосовної діяльності має безпосередній об’єкт злочину - це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини КК і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину.
Родовий і безпосередній об’єкти найчастіше співвідносяться як ціле та частина.
Отже, хоч на якому б рівні узагальнення ми не розглядали об'єкт злочину, ним завжди є суспільні відносини, що охороняються законом. Однак питання про те, які суспільні відносини можуть бути визнані об'єктом конкретного злочину, вирішується не наукою кримінальної права чи правозастосовною практикою, а тільки законодавцем шляхом прийняття або скасування того чи іншого закону, Завдання ж науки кримінального права і судової практики полягає в тому, щоб встановити ті суспільні відносини, які визначені законодавцем як безпосередній об'єкт злочину, і розкрити їх справжній зміст.
У теорії кримінального права існує класифікація безпосередніх об'єктів злочинів «по горизонталі». Безпосередній об’єкт злочину буває основним і додатковим, в свою чергу, безпосередній додатковий поділяється на два види – додатковий обов’язковим і додатковий факультативний.
Основним безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, які насамперед і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець, приймаючи закон про кримінальну відповідальність. Звідси випливає, що основний безпосередній об'єкт відображає й основний зміст того чи іншого злочину, його антисоціальну спрямованість. Він більшого мірою, ніж інші об'єкти, визначає ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину і тяжкість наслідків, що настали або могли настати.
Додатковим безпосереднім об'єктом є тільки ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди
Додатковий безпосередній об'єкт може бути двох видів: обов'язковий (необхідний) і необов'язковий (факультативний).
Додатковий обов'язковий об'єкт —це суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину завжди спричиняється шкода. Це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину. Цьому об'єкту, як і основному, завжди заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину. Так, у складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність, а додатковим — життя або здоров'я людини.
Додатковий факультативний об'єкт — це ті суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину в одному випадку заподіюється шкода, а в іншому – завдання шкоди цим відносинам не настає. Наприклад, здоров’я при вчиненні зґвалтування, відносини здоров’я чи власності при хуліганстві Встановлення того, що внаслідок певного злочинного посягання заподіяно шкоди також і факультативному об'єкту, за всіх інших рівних умов, є свідченням більшої суспільної небезпеки скоєного діяння і повинне враховуватися при визначенні міри .покарання винному.