39. Поняття, підстави і види звільнення від покарання та його відбування.

Ст.74 “Звільнення від покарання та його відбування”:

1. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі ЗУ про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК.

2. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

3. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 КК [правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення].

4. Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

5. Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК [звільнення від КВ у зв’язку із закінченням строків давності].

Види звільнення від покарання:

1. Умовне:

а) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75-79);

б) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст.81);

в) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.83);

2. Безумовне:

а) звільнення від покарання на умовах ч.4 ст.74 і ст.49 КК;

б) звільнення у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст.80);

в) заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (ст.82);

г) звільнення від покарання за хворобою (ст.84).

Особливим видом звільнення від покарання є звільнення від ефекту зворотної дії закону у часі.

40. Поняття судимості та її правові наслідки.

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.

Правові наслідки судимості:

а) рецидивом злочинів як найбільш небезпечним видом множинності визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст.34);

б) злочин може бути визнаний повторним, якщо судимість за перший злочин не було погашено або знято (ч.4 ст.32);

в) повторність злочину та рецидив є обставинами, які обтяжують покарання (п.1 ч.1 ст.67);

г) судимість, як правило, виключає застосування до особи, яка вчинила новий злочин, пільгових інститутів КП, наприклад, звільнення від КВ (ст.45-47);

д) у багатьох статтях Особливої частини КК судимість передбачається як кваліфікуюча або особливо кваліфікуюча ознака.