- •1.Еволюція політичної економії як науки. Основні школи і течії в політичній економії.
- •2.Сусп вир-во як основа і вихідний пункт життєдіяльності.
- •4.Ресурси вир-цтва та їх класифікація.
- •5.Продуктивні сили суспільства.
- •6.Виробничі в-ни сусп.Як форма існ.Прод.Сил.
- •7.Ефективність вир-цтва та її показники.
- •8. Сусп. Спосіб виробництва. Осн.Суперечність способу вир-цтва.
- •10. Соціально-ек формація. Базис та надбудова сус-ва.
- •11.Зміст ек.Відносин та їх суб*єкти.
- •12. Суть і структура економічних відносин.
- •14.Методологія суч.Ек. Досліджень.С-ма методів.
- •15. Функції політ економії.
- •16.Позитивна і нормативна політекономія.
- •17. Політична економія і обгрунтування ек політики.
- •18. Основні ознаки економічних категорій.
- •19. Сутність і стркутура ек.Законів. Система ек.Законів.
- •20. Механізм дії і механізм вик-ння ек законів: спільне і відмінне.
- •24. Взаємозв*язок потреб та інтересів. С-ма ек.Інтересів.
- •26.Сучасне ек.Мислення та його види.
- •28.Поділ праці і структура соц.В-цтва.
- •29.Сутність поділу праці та його рівні.
- •30.Сусп.Поділ праці та обмін.
- •31.Власність як економічна категорія.
- •32.Типи, види і форми власності.
- •33. Юридична форма власності. Пучок прав власності.
- •34. Трансформація відносин власності в постсоціалістичний період.
- •35.Сутність, ознаки і структура ек.Системи.
- •36. Принципи класифікації ек.Систем і відп.Їм типи.
- •37. Основні риси традиційної економічної системи.
- •38. Основні риси ринкової ек.Системи.
- •40. Основні риси змішаної ек.Системи.
- •41.Суть і риси натурального госп.Та його історичні межі
- •42. Товарна форма організації вир-цтва.
- •43. Товар як ек.Категорія. Осн.Властивості товару.
- •44.Альтернативні теорії вартості товару.
- •45.Виникнення і розв грош відносин. Еволюція грошей.
- •46.Сутність та функції грошей. Теорії грошей.
- •47. Інфляція та її основні форми(види).
- •48.Капітал як ек категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •49. Перетворення грошей у капітал. Загальна форма руху капіталу та її суперечності.
- •50.Продукт праці та заробітна плата. Мінімальна заробітна плата та її критерїї.
- •51. Первісне нагромадження капіталу: зміст і форми.
- •53. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- •54. Заробітна плата: сутність, функції.
- •55. Форми і системи заробітної плати. Номінальна і реальна зарплата.
- •57. Функції ринку, умови формування і розвитку ринку.
- •58. Структура та інфраструктура ринку: суть та осн елементи.
- •59. Механізм саморегулювання ринку. Закон попиту і пропозиції: суть і механізм взаємодії.
- •60. Конкуренція і монополія: суть і взаємозв*язок.
- •62. Підприємництво: суть, принципи та умови існування.
- •63. Підприємницво як суб*єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •64. Капітал підприємства. Кругообіг капіталу і його стадії.
- •65. Оборот капіталу під-ства. Основний і оборотний капітал. Амортизація.
- •66. Валовий дохід підприємства: його суть і структура.
- •67. Рентні відносини. Земельна рента та її форми. Ціна землі.
- •68. Витрати виробництва та їх структура. Теорія витрат.
- •69. Прибуток як економічна категорія. Теорії прибутку.
- •70. Розподільні відносини та їх місце у виробничому процесі.
- •71. Доходи населення: види та об*єктивні основи їх формування.
- •72. Диференціація доходів населення. Межа бідності:абсолютна і відносна.
- •73. Необхідність перерозподілу нац доходу і доходів нас-ня та їх держ рег. Прожитковий мін та соц захист нас-ня.
- •74. Суть і види ек відтворення. Просте і розширене відтворення.
- •75. Джерела та моделі розширеного відтворення. Інноваційна модель розвитку.
- •76. Суспільний продукт і його форми.
- •77. Валовий внутрішній продукт: його суть та відтв стр-ра.
- •78. Чистий внутр продукт і національний дохід.
- •79. Національний дохід. Концепції нац. Доходу.
- •80. Національне багатство та його структура
- •81. Економічні цикли та ек.Кризи. Теорії циклів.
- •82. Сутність, структура і форми госп.Механізму.
- •83. Держ регулювання ек-ки: необхідність та осн форми.
- •84. Фінанси в сист госп мех. Податково-бюджетне регулювання.
- •85. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •86. Сутність та структура фін-монопол капіталу. Зміст фін олігархії.
- •87. Світове господарство. Суть, структура.
- •88. Міжнародний поділ праці.
- •89. Міжнародні ек.Відносини і їх форми.
- •90. Глобальні ек проблеми: причини виникнення, сутність, класифікація.
71. Доходи населення: види та об*єктивні основи їх формування.
Сукупні доходи населення, їхній рівень, структура, засоби одержання і диференціація є показниками економічного і соціального добробуту суспільства. Розподіл їх має яскраво виражене соціально-політичне забарвлення, визначаючи майнову і соціальну диференціацію.
Розподіл доходів тісно пов'язаний з розподілом ресурсів. Через диференціацію доходів у громадському житті виявляються ті взаємозв'язки, що приховані за розподілом ресурсів. Всі економічні процеси протікають у певному соціальному середовищі, тому розмежування економічної і соціальної сторін систем суспільної взаємодії умовно й абстрактно. Аналіз розподілу результатів виробництва у формі розподілу доходів дозволяє оцінити, чи правильно суспільство вирішує розподільне питання.
72. Диференціація доходів населення. Межа бідності:абсолютна і відносна.
Доходи пов’язані з правом власності. Багато людей власності не мають, меншість – володіють великою кількістю. Також важлива дискримінація на ринку робочої сили – підприємці не бажають брати на робото у певну категорію людей (національність, раса, релігія) на основі оплати праці, еквівалентній рівню оплати більш “предпочтительних” груп. Нерівність доходів визначається нерівністю послуг, які люди надають одне одному. Не може бути рівності у розподілі доходів, адже люди не мають рівних можливостей в наданні виробничих послуг. Люди істотно відрізняються по рівню отриманої освіти та професійної підготовки, а отже, по своїм можливостям заробляти. Бідність не піддається точному визначенню. Бідність – це рівень життя родини, при якому її доходи не покривають витрати на задоволення основних матеріальних потреб, тобто прожитковий мінімум.
73. Необхідність перерозподілу нац доходу і доходів нас-ня та їх держ рег. Прожитковий мін та соц захист нас-ня.
Формою перерозподілу доходів суспільства та виконання державою своїх функцій – являється державний бюджет. Держава через податки і трансферні платежі здійснює перерозподіл доходів, направлений на зменшення нерівності доходів. На принципі перерозподілу ґрунтується більшість соціальних програм. Таким чином, держава фактично признає необхідність контролю за ступенем нерівності в доходах. Необхідна оптимізація перерозподілу фінансових ресурсів, які знаходяться у населення. Якщо держава надмірно вторгається в перерозподіл долі населення в ВНП, це підриває стимули до праці, знижує темпи економічного росту. Одночасно, не вторгнення держави в цей процес або значне скорочення , також має негативні наслідки – стримує розвиток освіти, науки, приводить до бідності окремих верств населення. Перерозподільні процеси, які здійснюються за допомогою державних фінансів – це явища макрорівня.
Об’єктивні передумови перерозподілу НД: зростання витрат держави; нерівномірність доходів; необхідність суспільних витрат. Перерозподіл НД розглядається в рамках державних фінансів. Держава виконує вирішальну роль в перерозподілі доходів і тим самим виконує соціальну функцію. Ціноутворення, фінанси ( держ бюджет), соц страхування – три механізми перерозподілу. Держава здійснює перерозподіл на двох рівнях: вона можу втручатися в процес формування цін на економічні фактори; втручатися в перерозподіл, стягуючи податки з суб’єктів господарювання. Результати перерозподілу можуть проявлятися у формі вертикального перерозподілу (між багатими і бідними в залежності від податків на майно); у формі горизонтального перерозподілу ( за рахунок соціальних трансфертів). Перерозподіл доходів виражається в соціальній політиці сучасної держави – комплексі соц-ек заходів держави спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів та майна, на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень.
Прожитковий мінімум – це величина доходу, гарантована державою. Він не може перевищувати верхню межу малозабезпеченості, але і не може опускатись за її нижню межу, тобто бути меншим фізіологічного мінімуму. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальні значення пенсій, заробітної плати, використання різноманітних грошових доплат та інших шляхів допомоги. Прожитковий мінімум даної країни залежить від ряду факторів: стану економіки країни, особливостей соціальної політики держави тощо. Соціальний захист – це проблема реалізації принципу соціальної справедливості. Вона не зводиться до перерозподілу, а вимагає профілактичних заходів для попередження негативних явищ ринкової економіки. Держава надає людям певні соціальні гарантії – це зобов'язання держави перед членами суспільства по формуванню їх доходів, умовам отримання певних товарів та послуг, робочих місць. Основні способи реалізації соціальних гарантій можна представити таким чином: а) обов’язкове соціальне страхування та здійснення певних трансфертних платежів; б) державне фінансування соціальної сфери (освіти, медицини, культури); в) визначення стандартів малозабезпеченості та мінімальних рівнів доходів; г) регулювання відносин зайнятості.