2.Сусп вир-во як основа і вихідний пункт життєдіяльності.

Сусп.вир-цтво являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили, засобів вир-цтва і землі.У ринковій економіці сформувався ще один фактор-підпр.талант. Земля як фактор виробництва має такий економічний зміст:

1. Є операційним базисом виробництва.

2. Є сховищем природних ресурсів.

3. Є природною основою с/г (як предмет і засіб).

4. Є різною за родючістю. Капітал – це майно або засіб виробництва, що належить підприємцям або іншим власникам, і використовується в процесі створення товарів і послуг. Капітал існує в продуктивній формі, коли його власники одержавили доход від користування і володіння своїм майном. Праця – це інтелектуальна або фізична діяльність, направлена на виготовлення благ та надання послуг. Праця – це діюча робоча сила. Підприємницька діяльність передбачає використання ініціативи, новаторства і ризику в організації виробництва. Земля і капітал – матеріальні фактори. Підприємницька діяльність і праця – особливі фактори виробництва. Всі фактори є взаємозамінюючими, що зумовлено різними причинами, але головними є обмеженість ресурсів, ефективність їх використання. Висновок: фактори мають спільну рису: рідкісні або маються в обмеженій к-ті.

3. Предмет політичної економії.

Політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльностіПредмет: Політекономія вивчає економічні відносини людей, їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства. Предметом є вивчення економічних виробничих відносин, їх взаємодія з продуктивними силами та організація управління і ефективне ведення господарства як чинників суспільного багатства. Вивчаючи свій предмет політекономія робить висновки, узагальнення, в результаті чого формується понятійний аппарат: економічні закони, економічна категорія.

Предметом політекономії є вивчення найбільш загальних ек.законів,які управляють виробництвом,розподілом,обміном і споживанням ек.благ.При цьому політекономія вивчає суспільну сторону цих законів, а також соц-економ аспекти розвитку ек.системи..

Класична політ ек визначае предмет так:дії людей у процесі вибору рідкіснх ресурсів для вир-ва товарів та сфера діяльності, що належить до вир-ва, обм і спож товарів і послуг.

Марксизм–вир відносини у процесі вир-ва, розп, об і сп тов і послуг.

Ме­р­ка­ти­лізм - пе­р­ша шко­ла п.е, де дже­ре­лом ба­гат­с­т­ва вва­жа­ли сфе­ру обі­гу. Кла­си­ч­на - дже­ре­лом ба­гат­с­т­ва є сфе­ра ма­те­рі­а­ль­но­го вир-­ва. Ма­р­к­си­сь­ка - вчен­ня про дво­їс­ність х-ра пра­ці, про до­да­т­ко­ву ва­р­тість. Неокласична виходить з коренного положення класичної школи про ринок і конкуренцію, як про прир умови функціонування і розв ек-ки.

Кейнсіанство виникло в 30-ті роки, його основні положення: ринковий механізм не здатен повністю ліквідувати кризи і безробіття, необхідне державне втручання, з використанням податків, субсидій, ссудного відсотку. Монетаристські теорії, в центрі їх уваги - антикризові заходи: стимулювання економічної активності з використанням фінансово-кредитної системи, грошового обігу, інфляцій для підвищення попиту. Институціонально-соціологічна-об’єктом дослідження є такі суспільні інститути як корпорації, профспілки, держави. При цьому в центрі уваги - загальнолюдські цінності.