14. Практичне застосування теорії еластичності

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний виторг продавців (TR=P•Q), одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін.

Таким чином, якщо попит на товар еластичний, ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності виторг досягає максимальної величини.

Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.

Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності – визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки. Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.

Відносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями. Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням, більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці , меншу частину будуть сплачувати продавці. І навпаки.

15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.

Метою споживання товарів та послуг є задоволення потреб людини. Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

Задоволення, яке отримує людина від споживання благ, називається корисністю. Корисність являє психологічно-суб’єктивну оцінку задоволення. Максимізація корисності є метою споживача, основ­ним мотивом його поведінки.

Розглядають дві складові попиту: раціональний і нераціональний. Існують дві альтернативні концепції аналізу поведінки споживачів:

1. кардиналістський;

2. ординалістський.

1 – підходить до аналізу на основі кількісного налізу. 2 – аналізують поведінку споживача з точки зору порядкового вимірювання. Об*єктом аналізу є споживчий вибір (споживчий набір). Споживчий набір – перелік товарів та послуг, що даний споживач хотів би придбати і міг би придбати. Методологічні засади аналізу вподобань споживача:

- стосується певного моменту часу;

- уподобання не залежить від обсягу доходу;

- незважаючи на те, що уподобання суб*активно, воно впливає на всі сфери діяльності людини;

- економ. суб*єкти поводять себе раціонально;

- аналіз здійснюється за припущенням та інших рівних умов;

- первинні уподобання досліджуються стосовно окремої групи.

Для сусп.. в цілому аксіома транзитивності не працює, не існує, а існує так звана квазітранзитивність або парадокс Ерроу. Крім аксіоми транзитивності є аксіома ненасиченості: при інших рівних умовах споживач надає перевагу більшій к-сті благ, ніж меншій. Аксіома порівнянності: будь-які два набори можна порівняти. Аксіома рефлективності: будь-який набір не гірший за самого себе.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS).

. модель поведінки споживача дозволяє характеризувати вибів множини блага і повязати споживання окремого блага з доходом споживача.