- •Повноваження представників в цивільному процесі та документи, що посвідчують їх повноваження
- •Поняття та види судових рішень, вимоги до судового рішення.
- •3.Об*єкти та суб*єкти касаційного оскарження
- •4.Особи. Які можуть бути представниками і особи, які не можуть бути представниками.
- •5.Відкриття провадження у справі та підстави відмови у відкритті провадження. Процесуальне оформлення.
- •6.Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні.
- •7.Загальне правило територіальної підсудності
- •8.Види позовів
- •9.Процесуальний порядок відкриття касаційного провадження
- •10.Треті особи «без»: поняття та порядок залучення до справи.
- •11.Поняття та умови проведення заочного розгляду справи. Процесуальний порядок розгляду, оскарженя та скасування заочного рішення.
- •12.Особливості розгляду справи про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •13.Договірне представництво ф.О.
- •14.Відкриття провадження у справі.
- •15.Ухвали та рішення апеляційного суду
- •16.Поняття та суть наказного провадження
- •17.Зміст судового рішення
- •18.Відкриття касаційного провадження
- •19.Принцип незалежності судів та підкорення їх тільки законності
- •20.Підстави залишення заяви без розгляду
- •21.Повноваження апеляційного суду
- •22.Принцип безпосередності та виключення з цього принципу
- •23. Форми ускладнень цивільного процесу
- •24.Порядок подання касаційної скарги
- •25.Поняття сторін в цивільному процесі, їх права та обов*язки. Відмінність поняття позивача в цивільному процесі України і в цивільному процесі зарубіжних країн.
- •26.Поняття права на судовий захист. Суб*єктивні та об*єктивні умови права на судовий захист.
- •27.Окремі ухвали апеляційного та касаційного судів.
- •28.Поняття, значення, види процесуальних строків. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.
- •29.Фіксування цивільного процесу.
- •30.Реалізація принципу диспозитивності в цивільному процесі.
- •31.Цивільно-процесуальні правовідносини та їх елементи.
- •32.Факти, які не входять до предмету доказування
- •33.Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •34.Поняття факультативної співучасті.
- •35.Участь у цивільному процесі органів державної влади та місцевого самоврядування
- •36.Процесуальний порядок розгляду справ про обмеження дієздатності, визнання особи, недієздатною
- •37.Поняття та види підсудності. Підстави передачи справи від одного суду до іншого.
- •38.Передмет доказування. Поняття та порядок визначення предмету доказування
- •39.Поняття цпп та його предмету, поняття цивільного процесу та його стадії. Види проваджень, форми цивільного судочинства. Як співвідносяться стадії з провадженням.
- •40.Характеристика письмових і речових доказів:
- •41. Дія принципу диспозитивності в апеляційному провадженні.
- •42.Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •43. Елементи позову. Визначення тотожності позовів
- •44. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи.
- •45.Поняття підвідомчості. Визначення підвідомчості суду справ позовної, наказної та окремої форми цивільного судочинства.
- •46.Поняття загальновідомих фактів. Процесуальне оформлення визнання факту загальновідомим
- •47. Суб*єкти і об*єкти апеляційного оскарження.
- •48. Поняття та зміст принципу змагальності у цивільному процесі. Що означає слідча форма змагальності.
- •49. Поняття ухвал суду, їх види, порядок оскарження, окремі ухвали.
- •50.Процесуальний порядок порушення провадження за нововиявленими обставинами
- •51. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство
- •52.Провадження у справі досудового розгляду
- •53. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни касаційним судом
- •54.Диспозитивні права.
- •55.Складові частини судового засідання
- •56. Підстави для скасування рішення суду і інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •57. Поняття процесуального правонаступництва.
- •58.Поняття та значення преюдиційних фактів. Преюдиційність вироку
- •59.Підстави для закрття провадження у справі та залишення заяви без розгляду апеляційному та касаційному судах.
- •60. Треті особи «без». Порядок вступу. Права та обов*язки.
- •61.Поняття та підстави відкладення слухання справи.
- •62.Повноваження суду апеляційнї інстанції
- •63. Підстави для відводу суддів. Процесуальний порядок вирішення відводу
- •64.Класифікація доказів
- •65.Поняття нововиявлених обставин
- •66. Реалізація принципу одноособовості і колегіальності в цпп.
- •67. Поняття позову, його елементи, види позовів.
- •68.Підвідомчість суду фактів, що мають юридичне значення
- •69.Процесуальний порядок і підстави передачі справи від одного суду до іншого.
- •70.Роз*яснення рішення. При порушенні якої вимоги роз*яснюється рішення
- •71.Поняття нововиявлених обставин. Підстави перегляду постанов за ново виявленими обставинами
- •72.Поняття неналежних сторін. Порядок заміни неналежного відповідача.
- •73. Поняття безспірних фактів.
- •74.Перегляд судових рішень всу
- •75.Поняття та підстави підсудності за вибором позивача.
- •76.Поняття предмету доказування.
- •77. Суб*єкти та об*єкти апеляційного оскарження.
- •78.Реалізація принципу гласності
- •79.Подання доказів та засобів доказування. В якому випадку пояснення сторін є засобом доказування.
- •80.Процесуальні питання, пов*язані з виконанням судових рішень у судовому процесі.
- •81.Поняття окремого провадження
- •82. Треті особи «з»
- •83.Приєднання апеляційної та касаційної скарги
- •84.Поняття законного представництва.
- •85.Поняття та підстави забезпечення позову.
- •86.Законна сила судового рішення
34.Поняття факультативної співучасті.
Факультативна співучасть - співучасть у ЦП, коли при множинності з боку сторін, позовні вимоги можуть бути розглянуті окремо одна від одної.(справи про стягнення заробітної плати)
35.Участь у цивільному процесі органів державної влади та місцевого самоврядування
У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
36.Процесуальний порядок розгляду справ про обмеження дієздатності, визнання особи, недієздатною
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.