
- •Особливості розвитку сучасних мев. Глобалізація, внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація.
- •Поз.Та нег.Наслідки фун-ня тнк для країн баз-ня та країн(Нету)
- •1.Інтернаціоналізація економічного розвитку: суть, чинники, форми.
- •2.Охарактеризуйте світове господарство: поняття, етапи становлення, структура і основні показники.
- •3. Світовий ринок, його структура і ключові характеристики.
- •6.Система міжнародних економічних відносин (мев). Сутність мев.
- •7. Об’єкти і головні суб’єкти мев. Форми та рівні розвитку мев.
- •Предмет і методи дисципліни “Міжнародна економіка”.
- •9.14.Середовище мев, його структура і особливості.
- •20.Суть і структура міжнародної торгівлі. Зовнішня, міжнародна і світова торгівля.
- •21. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •22. Теорія Гекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва.
- •23.Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.
- •24. Види та форми міжнародної торгівлі.
- •25. Ціноутворення у міжнародній торгівлі. Систематизація цін.
- •26. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
- •27. Світова організація торгівлі (гатт/сот).
- •30. Україна на світовому ринку товарів та послуг.
- •31. Сутність, мотивація і форми міжнародного руху капіталу.
- •32. Форми та показники міжн.Руху капіталу. Підпр. І позич. Капітал
- •33. Міжнародні інвестиції: суть, форми та наслідки. Прямі та портфельні інвестиції.
- •34. Прямі іноземні інвестиції.Суть,чинники, економічні ефекти (пп).
- •35. Проблеми і перспективи пп в Україні. Шляхи активації іноземного інвестування в Україні.
- •36. Світовий фінансовий ринок, його структура та тенденції розвитку
- •37. Міжнародний кредит: суть, форми, роль в міжнародних економічних відносинах
- •38. Сучасні форми кредитування. Факторинг, форфейтінг, лізинг
- •Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації.
- •40.Міжн.Мігр.Роб.Сили:сутність,види,причини,масштаби,етапи розвитку.
- •41.Наслідки міграції робочої сили для країн імміграції та еміграції.
- •42. Особливості формування й розвитку світового ринку праці. Географічні потоки міграції в сучасному світі
- •43. Регулювання світових міграційних процесів. Міжнародна організація праці.
- •44. Україна в світових міграц.Процесах. Причини і сучасний стан
- •45. Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний курс, котирування валют. Фактори, що впливають на зміну валютних курсів.
- •46. Валютна політика. Регулювання валютних курсів.
- •48. Світова валютна система: суть, структура.
- •49. Еволюція світової валютної системи.
- •50. Міжнародні валютні ринки, їх організація, види, стр-ра.
- •51.Основні валютні операції.
- •52. Структура валютного ринку залежно від терміну укладених угод (спот – ринок, своп ринок).
- •53. Операції на ринку євровалют.
- •Суть міжнародних розрахунків. Види, форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.
- •55.Платіжний баланс: суть, структура.
- •56. Методологія складання платіжного балансу. Кредитові та дебітові операції платіжного балансу.
- •57. Сальдо платіжного балансу. Балансування статей платіжного балансу. Регулювання сальдо платіжного балансу.
- •61.Загальна характеристика сучасних інтеграційних об’єднань.
- •62.Європейські інтеграційні процеси. Європейській Союз.
- •63.Північноамериканська економічна інтеграція. Нафта.
- •64. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії.
- •65. Передумови, особливості та шляхи інтеграції України в сучасну світогосподарську систему.
- •66. 59. Участь України в інтеграційних процесах.
- •67.Глобалізація як теоретичне поняття. Сутність і головні чинники економічної глобалізації.
- •Особливості сучасних глобалізаційних процесів і форми їх прояву.
- •69.Особливості розвитку сучасних мев. Глобалізація, внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація.
- •70.Транснаціональні корпорації (тнк) як прояв економічної глобалізації.
- •72. Світові економічні аспекти глобальні проблеми людства: суть, види, засоби вирішення.
- •74. Зовнішньо-торгівельна політика України. Місце України в міжнародній торгівлі. Україна і сот.
- •76. Участь України в інтеграційних процесах.
- •77.Критерії визначення підсистем світового господарства. Стандартні класифікації країн.
26. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
Обмеження торгівлі державами досягнуто за допомогою тарифних (впливають на ціни) і нетарифних (впливають або на ціни, або безпосередньо на обсяг товарів) бар’єрів.
Найбільш поширеним інструментом протекціоністської політики є тариф або мито - державний податок, застосовуваний при ввезенні (ввізне мито), вивезенні (вивізне мито) або провезені товарів через країну (транзитне мито). Найбільш поширеним є ввізне мито. Якщо тариф вводиться лише для того, щоб добути гроші для держави, він називається фіскальним. Якщо ж тариф введено для скорочення або усунення імпорту, то такий тариф називається протекціоністським.
Податок на імпорт може стягуватись різними способами. У зв'язку з цим виділяють вартісний тариф і спеціфічне мито.
Вартісний тариф - це податок, який представле-ний у вигляді відсотка від вартості товара. Наприклад, вартісний тариф розміром в 10% від ціни імпортованого автомобіля в 3000 доларів становитиме 300 доларів.
Специфічне мито - це податок, який стягується у відповідності з фізичною величиною імпорту. Так, податок за кожну тону імпортованої пшениці представляє собою специфічне мито.
Митний тариф завжди вигідний виробникам товарів, що конкурують з імпортом, навіть якщо сукупний добробут нації при цьому знижується. Але це лише в тому випадку, якщо введення тарифа дійсно призводить до обмеження імпорту і підвищення внаслідок цього цін на вітчизняний товар, або обсягу продаж, або того і іншого.
Митний тариф, якщо він не є заборонним, приносить доход державі, котрий може бути використаний на соціальні потреби, і тоді він слугуватиме зростанню добробуту нації.
Споживачі програють від введення імпортних мит.
Митні збори – додаткові збори, які стягуються під час ввезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів)
Нетарифні бар'єри - це обмеження міжнародної торгівлі за допомогою квот, системи ліцензування, добровільних експортних обмежень, субсидій та компенсаційних мит, стандартів тощо.
Ступінь впливу нетарифних інструментів на міжнародну торгівлю важко кількісно оцінити, тому що їх вплив не має яскраво вираженого характеру. На відміну від тарифного регулювання, яке встановлюється у законодавчому порядку, нетарифні обмеження можуть запроваджуватися за рішенням органів виконавчої та місцевої влади.
У наш час нетарифне регулювання застосовується лише з такими цілями:
— захист національної економіки;
— дотримання міжнародної безпеки;
— охорона життя та здоров'я людей;
— виконання міжнародних зобов'язань;
— підтримка стабільності міжнародної торговельної системи тощо.
Класифікація, розроблена в рамках ГАТТ/ВТО розподіляє всі інструменти, що існують в наш час, у 5 груп:
— заходи втручання держави в економіку;
— особливості митних та адміністративних процедур;
— стандарти та інші спеціальні вимоги до товарів;
— специфічні торгові бар'єри;
— імпортні податки та збори;
— заходи валютно-фінансової політики.
Розрізняють такі кількісні інструменти нетарифних обмежень:
— ембарго;
— квотування (контингентування);
— ліцензування;
— "добровільні" обмеження.
Ембарго — це заборони імпорту та/або експорту. Ці заходи є вимушеними, вони визнаються міжнародною практикою, виступають у відкритій та завуальованій формі.
Квота — це кількісний нетарифний захід обмеження експорту чи імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. ( За охопленням: глобальна, групова, індивідуальна).
Ліцензії – дозволи, які видають державні органи на Е або І товарів у встановлених кількостях на певний проміжок часу. (автоматичні, генеральні, глобальні разові).
Субсидії – грошова виплата, спрямована на підтримку нац. виробників і непряму дискримінацію імпорту. (внутрішні, експортні, непрямі, прямі).
Добровільні експортні обмеження – це інструмент обмеження експорту з метою уникнути більш жорстких торгівельних бар’єрів.
Демпінг – інструмент протекціоністської політики через посередництво міжнародної цінової дискримінації.