77.Критерії визначення підсистем світового господарства. Стандартні класифікації країн.

Підсистеми світ.госпо-ва:технологічна, правова, економічна,соціально-культурна.

1. Технологічна підсистема – сукупність вимог, які пред’являє НТР, що забезпечують конкурентоспроможність на світовому ринку.Вимоги: інформаційно-компютерний характер технологій; наукомісткість; ресурсозберігаючий, безвідходний та екологічно чистий тип технологій; біотехнологічність, тобто технологія, яка ґрунтується на природних процесах. Такі параметри забезпечують витримування світового рівня ефективності, продуктивності, якості та новизни продуктів.

2. Економічна підсистема – єдиний економічний простір вільного пересування товарів і послуг, капіталів і робочої сили, інформації через кордони нац.держав, а також вільний взаємо обмін нац.валютами. Формується в міру вироблення та реалізації єдиних вимог до міжнародної торговельної, виробничо – інвестиційної та валютно-фінансової діяльності.Єдиний економічний простір передбачає наявність єдиних норм та стандартів організації та управління міжнародними процесами.Обовязковий інфрастр.компонент- єдиний науково-інформаційний простір.

3. Правова підсистема – зведення загальних правил підпр.права і норм госп. поведінки. Вони складаються в єдине правове поле в міру вироблення норм міжн. приватного, цивільного та патентного права.

4. Соціально-культурна підсистема – формується значно повільніше і суперечливіше, ніж інші. Процес формування єдиного соціально – культурного простору передбачає: досягнення більш високого загального рівня життя та зменшення відмінностей між «багатими» та «бідними» державами. З цією метою створюються структурні фонди ЄС, різні цільові фонди ООН; єдиний підхід до соціальної політики; формування нового ммислення; вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, діловій етиці; мирне вирішення нац. та міжнац. проблем.

Кожна з підсистем – специфічна, мають свою власну логіку розвитку, але функціонують як елементи цілісного організму – єдиного наднаціонального світогосп.простору.

Для характеристики структури світ.госп. на первинному рівні використовується прийнята в міжнар.практиці класифікація, згідно з якою всі країни поділяються на три основні групи:

1) розвинуті країни з ринковою економікою. 24 країни: -7 країн з найбільшими обсягами ВВП(Німеччина, Італія, Канада, Велика Британія, США, Франція, Японія); - країни Західної Європи, Північна Америка, яка включає Мексику, Канаду і США.

2) країни, що розвиваються.Це близько 140 країн Азії, Африки,Латинської Америки, Океанії, Європи. Спільні риси: залежне становище в системі світового господарства; багатоукладних характер економіки; низький рівень продуктивних сил, відсталість промисловості,с/г, виробничої та соціальної інфраструктури порівняно з промислово розвинутими країнами з ринковою економікою. Виділяють три групи країн, що розвиваються: найрозвинутіші, середньорозвинуті, найменш розвинуті.

3) країни з перехідною економікою. Країни Центральної та Східної Європи(Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехія, Словаччина) і нові країни, що виникли після розпаду СРСР і Югославії. Перед цими країнами стоять проблеми зміни економічних структур і адаптації поведінки населення та законодавства до ринкової економіки, модернізації виробничого апарату та інфраструктури, міжнародної заборгованості, вибору шляху і форм інтеграції зі світовим господарством.