- •Особливості розвитку сучасних мев. Глобалізація, внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація.
- •Поз.Та нег.Наслідки фун-ня тнк для країн баз-ня та країн(Нету)
- •1.Інтернаціоналізація економічного розвитку: суть, чинники, форми.
- •2.Охарактеризуйте світове господарство: поняття, етапи становлення, структура і основні показники.
- •3. Світовий ринок, його структура і ключові характеристики.
- •6.Система міжнародних економічних відносин (мев). Сутність мев.
- •7. Об’єкти і головні суб’єкти мев. Форми та рівні розвитку мев.
- •Предмет і методи дисципліни “Міжнародна економіка”.
- •9.14.Середовище мев, його структура і особливості.
- •20.Суть і структура міжнародної торгівлі. Зовнішня, міжнародна і світова торгівля.
- •21. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •22. Теорія Гекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва.
- •23.Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.
- •24. Види та форми міжнародної торгівлі.
- •25. Ціноутворення у міжнародній торгівлі. Систематизація цін.
- •26. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
- •27. Світова організація торгівлі (гатт/сот).
- •30. Україна на світовому ринку товарів та послуг.
- •31. Сутність, мотивація і форми міжнародного руху капіталу.
- •32. Форми та показники міжн.Руху капіталу. Підпр. І позич. Капітал
- •33. Міжнародні інвестиції: суть, форми та наслідки. Прямі та портфельні інвестиції.
- •34. Прямі іноземні інвестиції.Суть,чинники, економічні ефекти (пп).
- •35. Проблеми і перспективи пп в Україні. Шляхи активації іноземного інвестування в Україні.
- •36. Світовий фінансовий ринок, його структура та тенденції розвитку
- •37. Міжнародний кредит: суть, форми, роль в міжнародних економічних відносинах
- •38. Сучасні форми кредитування. Факторинг, форфейтінг, лізинг
- •Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації.
- •40.Міжн.Мігр.Роб.Сили:сутність,види,причини,масштаби,етапи розвитку.
- •41.Наслідки міграції робочої сили для країн імміграції та еміграції.
- •42. Особливості формування й розвитку світового ринку праці. Географічні потоки міграції в сучасному світі
- •43. Регулювання світових міграційних процесів. Міжнародна організація праці.
- •44. Україна в світових міграц.Процесах. Причини і сучасний стан
- •45. Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний курс, котирування валют. Фактори, що впливають на зміну валютних курсів.
- •46. Валютна політика. Регулювання валютних курсів.
- •48. Світова валютна система: суть, структура.
- •49. Еволюція світової валютної системи.
- •50. Міжнародні валютні ринки, їх організація, види, стр-ра.
- •51.Основні валютні операції.
- •52. Структура валютного ринку залежно від терміну укладених угод (спот – ринок, своп ринок).
- •53. Операції на ринку євровалют.
- •Суть міжнародних розрахунків. Види, форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.
- •55.Платіжний баланс: суть, структура.
- •56. Методологія складання платіжного балансу. Кредитові та дебітові операції платіжного балансу.
- •57. Сальдо платіжного балансу. Балансування статей платіжного балансу. Регулювання сальдо платіжного балансу.
- •61.Загальна характеристика сучасних інтеграційних об’єднань.
- •62.Європейські інтеграційні процеси. Європейській Союз.
- •63.Північноамериканська економічна інтеграція. Нафта.
- •64. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії.
- •65. Передумови, особливості та шляхи інтеграції України в сучасну світогосподарську систему.
- •66. 59. Участь України в інтеграційних процесах.
- •67.Глобалізація як теоретичне поняття. Сутність і головні чинники економічної глобалізації.
- •Особливості сучасних глобалізаційних процесів і форми їх прояву.
- •69.Особливості розвитку сучасних мев. Глобалізація, внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація.
- •70.Транснаціональні корпорації (тнк) як прояв економічної глобалізації.
- •72. Світові економічні аспекти глобальні проблеми людства: суть, види, засоби вирішення.
- •74. Зовнішньо-торгівельна політика України. Місце України в міжнародній торгівлі. Україна і сот.
- •76. Участь України в інтеграційних процесах.
- •77.Критерії визначення підсистем світового господарства. Стандартні класифікації країн.
63.Північноамериканська економічна інтеграція. Нафта.
Вся територія Північної Америки охоплена Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА), укладеною в 1992 році ( набула чинності в 1994 році).
На початку 1990-х років в США реалізувалось близько 80% канадського експорту (або 20% ВНП Канади), що трохи менше частки ЄС. Для США канадський ринок також є найбільшим серед зарубіжних — 70% імпорту Канади становлять американські товари. Мексика - це величезний потенційний ринок споживчих товарів, тут також найнижчий рівень зарплати. При сукупному населенні цих трьох країн понад 360 млн. чоловік торговельний обіг між ними становив близько 240 млрд. доларів. Торговельний обіг лише між Канадою та США набагато перевищує обсяг будь-якої двосторонньої торгівлі в світі, а в майбутньому він зросте ще більше.
Зона вільної торгівлі за участю трьох названих країн робить їх повністю незалежними від зовнішніх поставок енергоресурсів. Виробники кожної з трьох країн отримують необмежений доступ на ринки двох інших. Сільське господарство і промисловість Канади та Мексики повинні виявитись у виграшу, використовуючи розроблені в США технологічні процеси. Поширення сучасної технології особливо сприятливе для Мексики, оскільки воно повинно сприяти зниженню рівня безробіття, котре в неї особливо велике. Винесення ж в Мексику американських виробництв дозволить північноамериканській продукції ефективніше конкурувати з товарами з Японії, Західної Європи та Південно-Східної Азії. Угодою про вільну торгівлю передбачалося усунення всіх обмежень до 1998 року, полегшення взаємних капіталовкладень. Кожна країна-учасниця угоди встановлює свої зовнішні тарифи.
Створення північноамериканського спільного ринку відкриває нові горизонти економічної взаємодії США і Канади з країнами Латинської Америки. Спочатку це відбуватиметься через зв'язки Мексики, котра має режим вільної торгівлі з п'ятьма державами Центральної Америки, а потім вибудується нова модель відносин інших латиноамериканських країн з могутніми північними сусідами.
Тристороння угода про вільну торгівлю передбачає також порядок врегулювання торговельних конфліктів, які виникають його учасниками.
В США розраховують, що створення на континенті спільного ринку призведе до активізації американського бізнесу, значного збільшення робочих місць, підвищення темпів економічного зростання.
64. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії.
Основними інтеграційними утвореннями в Азії є Асоціація Південно – Східної Азії (АСЕАН), яка створена в 1967 р. і включає дев’ять країн (Бруней, Малайзію, Індонезію, Таїланд, Сінгапур, В’єтнам, Камбоджу, Лаос та Філіппіни), а також Азіатсько – Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), засноване в 1989 р.
АСЕАН – це одне з субрегіональних вогнищ інтеграції, націлене на послідовне проходження п’яти етапів інтеграції; відкриту економічну асоціацію, зону вільної торгівлі з відміною тарифів та інших обмежень; митний союз із встановленням єдиних тарифів у торгівлі і в просуванні капіталу і праці; економічний солюз без будь – якої дискримінації з погодженням економічної політики країн – учасниць; повну інтеграцію з єдиною економічною політикою, спільною валютою та органами наднаціонального регулювання.
Згідно з наведеною класифікацією, зону торгівлі в системі АСЕАН відносять до першого етапу економічної інтеграції. Країни АСЕАН ще не надійшли до створення зони вільної торгівлі, проте вони співробітничають у справі її створення, у тому числі і в галузі зниження тарифів. У 1992 р. її учасники поставили перед собою завдання протягом п’ятнадцяти років створити зону регіональної вільної торгівлі шляхом поетапного зниження тарифів усередині неї. Що ж стосується господарського зближення країн АСЕАН, взаємодоповнюваності їхніх економік, то ці процеси ще не набули широкого розвитку.
Кожна з країн АСЕАН тісно пов’язана за з економікою Японії, США та з новими індустріальними державами Азії.
Модель інтеграції АСЕАН відрізняється від моделі північноамериканської та західноєвропейської тим , що інтегрування тім ішло від створення єдиного ринку до економічного, валютного та політичного союзу, що супроводжувалось формуванням та зміцненням наднаціональних структур.
Країни АСЕАН намагаються співробітничати в багатьох сферах, включаючи промисловість і торгівлю. В галузі промисловості робиться натиск на реалізацію спільних проектів і створення в різних країнах – учасницях середніх за розміром галузей.
За чверть століття свого існування АСЕАН успішно сприяла формуванню субрегіону вільної торгівлі. Однак у цілому процес оформлення економічних організацій в цьому регіоні істотно відставав від розвитку подій в Європі та Америці, хоча він і перетворюється у величезного імпортера капіталу.
Найбільшим у світі за теріторією й населенням інтеграційним угрупуванням є Азіатсько – Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС).
До нього входить 21 держава.
АТЕС являє собою міждержавний форум, що має консультативний характер. Головною метою організації є узгодження політики в галузі торгівлі та інвестицій, співробітництво в таких галузях, як енергетика, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля.
Серед інших інтеграційних об’єднань Азії й Азіатсько – Тихоокеанського регіону слід назвати: “План Коломбо”, Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії СААРК.
