45. Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний курс, котирування валют. Фактори, що впливають на зміну валютних курсів.

Валюта - це грошова одиниця, яка використову-ється для вимі­рювання величини вартості товару.

Поняття "валюта" означає: 1) грошову національну одиницю, що лежить в основі грошової системи (долар, марка, крона тощо); 2) тип грошової системи в даній країні (золота, біметалічна, папе­рова і т. д.); 3) іноземну валюту (грошові знаки іноземних держав і платіжні документи, виражені в іноземних грошових одиницях і застосовувані в міжнародних розрахунках).

У світогосподарській сфері валюти існують у вигляді депозиту до вимоги в банках (переважна частина) і готівкових грошей (не­значна частина) і функціонують як кредитні гроші.

Валюти підрозділяються на: а) конвертовані, б) частково кон­вертовані і в) неконвертовані.

Конвертованими є валюти країн, які повністю відмінили валютні обмеження і обмінюють їх на всі інші валюти. До них відносяться долар США, канадський долар, швейцарський франк та ряд інших.

Частково конвертовані — це валюти країн, що зберігають валютні обмеження певного кола валютних операцій (регулювання пере­казів і платежів за кордон; заборона вільного продажу і купівлі щоденної валюти; контроль за валют­ними операціями для нерезидентів та за поточними операціями). Більшість західноєвропейських валют є частково конвертовани­ми.

До неконвертованих валют відносяться валюти країн, які по­вністю зберігають валютні обмеження по всіх операціях як для нерезидентів, так і резидентів.

Конвертованість валют поділяється на внутрішню та зовнішню:

Внутрішня конвертованість — право обмінних операцій національної валюти на іноземну валюту мають тільки резиденти усередині країни.

Зовнішня Конвертованість - пра­во резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами.

В міжнародних розрахунках розрізняють валюту платежу і валю­ту угоди:

Валюта платежу — це валюта, в котрій обумовлена оплата товару за зовнішньоторговельною угодою або погашення кредиту.

Валюта угоди — валюта, в котрій виражена ціна товару або сума наданого кредиту. Валюта угоди може не співпадати з валютою пла­тежу. В цих випадках в договорі вказується, за яким курсом валюта угоди повинна бути перерахована у валюту платежу.

Ціна валюти однієї країни в грошових одиницях іншої країни називається валютним курсом. Існують гнучкі та фіксовані валютні курси.

Гнучкі валютні курси — це система, за якої курси обміну націо­нальних валют визначаються безперешкодною грою попиту і про­позиції.

Фіксовані валютні курси — це система, за якою валютний курс фіксується, а його зміни під впливом коливання попиту і пропо­зиції усуваються проведенням державою стабілізаційних заходів.

Кожна валюта виступає на валютному ринку зі своєю ціною, яка відображає її інтернаціональну вартість.

Визначення курсу іноземної валюти називається котируванням. Котирування валют в умовах свободи валютних операцій відбуваєть­ся на біржі; за наявності валютних обмежень курси валют встанов­люються відповідними урядовими органами.

Існує два основних методи котирування іноземної валюти — пря­мий, та опосередкований. При більш поширеному прямому коти­руванні одиниця іноземної валюти виражається в національній ва­люті (1 дол. = 4 грн.). При опосередкованому котируванні, яке за­стосовується переважно в Англії, одиниця національної валюти виражається в іноземній валюті (1 грн. = 0,25 дол.).