Вопрос 2(баланс влади керівника та підлеглих)

Влада керівника над підлеглими реалізується у таких формах:

1. Влада, що ґрунтується на примушуванні. Поширена в організаціях, де керівники не визнають іншої влади над підлеглими, хоча, можливо, інтуїтивно відчувають обмеженість засобів примушування. Суть цієї влади полягає в наявності в керівника засобів покарання підлеглого, що можуть зашкодити задоволенню його суттєвих потреб і спричинити певні неприємності. 2. Влада, заснована на винагороді. Передбачає використання винагороди як головного важеля впливу підлеглого, що означає задоволення його суттєвих потреб.

Вопрос3(підходи до лідерства, поведінський підхід)

Школа наук поведінки (біхевіористська школа)

Паралельний розвиток психології та соціології, а пізніше — соціоніки та удосконалення методів досліджень цих наук значно удосконалили вивчення поведінки людини на робочому місці, що зумовило в 50-ті роки відхід від школи людських стосунків і створення нового напряму, який дістав назву школи поведінських наук (біхевіористської школи). Представниками цієї школи є К.Арджиріс, Р.Лайнкерт, Д.Мак-Грегор, Ф.Герцберг. Якщо прихильники школи людських стосунків зосередилися на проблемах налагодження мікроклімату в колективі, то представники поведінської школи намагалися надати допомогу працівникові в усвідомленні своїх власних можливостей для самовиявлення в процесі праці. Виходячи з цього, будувалися концепції школи поведінських наук відносно управління організаціями підвищення ефективності використання людських ресурсів. У 60-ті роки поведінський підхід став надзвичайно популярним і охопив майже всю сферу управління в економічно розвинутих країнах. Як і попередні школи, прихильники школи поведінських наук вважали, що вони знайшли найбільш ефективний шлях розв'язання проблем успішного управління «від ефективності працівника - до ефективності організації».

Вопрос4(стилі лідерства за левіним) Классификация Курта Левина.

Возможно, самое раннее исследование эффективности стилей лидерства было

проведено Куртом Левином и его коллегами. По классификации Курта Левина

стиль является одномерным и может быть авторитарным, демократическим или

либеральным (Рис 1).

Стили руководства.

Авторитарный Демократический Либеральный

Рис 1.

В своем знаменитом исследовании Левин обнаружил, что авторитарное руководство

добивалось выполнения большего объема работы, чем демократичное. Однако на

другой чаше весов были низкая мотивация, меньшая оригинальность, меньшее

дружелюбие в группах, отсутствие группового мышления, большая агрессивность,

проявляемая как к руководителю, так и к другим членам группы, большая

подавляемая тревога и одновременно - более зависимое и покорное поведение. По

сравнению с демократичным руководством, при либеральном объем работы

уменьшается, качество работы снижается, появляется больше игры, и в опросах

выражается предпочтение демократичному руководителю.

Более поздние исследования не полностью подтвердили выводы о том, что

автократичное руководство обеспечивало более высокую продуктивность, но более

низкую степень удовлетворенности, чем демократичное. Тем не менее,

исследование Левина дало основу для поисков других ученых стиля поведения,

который может привести к высокой производительности труда и высокой степени

удовлетворенности.