20. Розкрийте зміст поняття «акцентуація характеру» і визначте головні компоненти характеру, що впливають на структуру і якість його властивостей.

Акцентуація характеру - перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, у результаті чого погіршується взаємодія з оточуючими людьми. Вираженість акцентуації може бути різноманітною - від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до крайніх варіантів, коли треба замислюватися, чи немає хвороби - психопатії. Леонград виділяє 12 типів акцентуації, кожний з яких зумовлює вибіркову стійкість людини до однієї життєвої негоди при підвищеній чутливості до інших, до частих однотипних конфліктів, до певних нервових зривів. У сприятливих умовах, коли не потрапляють під удар слабкі ланки особистості, така людина може стати незвичайною; наприклад, акцентуація характеру за так званим екзальтованим типом може сприяти розквіту таланту артиста, художника.    Акцентуації характеру часто зустрічаються в підлітків і юнаків (50-80%). Серед осіб юнацького віку нерідко зустрічається “хиткий” тип акцентуації характеру: такі люди бачать сенс життя в задоволеннях, почуття обов'язку формується в них.

20. Проаналізуйте, у чому збігаються й у чому відрізняються один від одного епігенетичний та діяльнісний підходи в трактуванні походження здібностей.

Епігенетичний підхід:Загальний рівень розум.здібностей людини є результующим від взаємодії з довколишнім середовищем,якість і насиченість яких різними стимулами мають велике значення.

20. Поясніть, як і які психофізіологічні властивості нервової системи впливають на прояв різних здібностей.

У психології склалися три концепції здібностей:

Одна з них затверджує, що здібності - біологічно детерміновані властивості особистості, їхній прояв і розвиток цілком залежать від успадкованого фонду. Життя   спростовує   погляди   про   спадкоємну зумовленість здібностей. Крім того, об'єктивний аналіз біографій видатних людей говорить про іншому: у переважній більшості випадків видатні люди вийшли з родин, що не виявляли особливих дарувань, з іншого боку, діти, онуки і правнуки знаменитих людей видатних   дарувань   не   виявляли.   Виключення складають кілька родин музикантів і вчених.

Друга знаходить, що здібності цілком визначаються середовищем і вихованням. здатності і навіть геніальність визначаються набутими властивостями і, зокрема, тим, яка програма інтелектуальної діяльності була сформована в людини стихійно і свідомо в процесі навчання в дитинстві й у подальшому житті. На перший погляд здається, що друга концепція не встановлює границю розвитку людської особистості і виражає віру в людські можливості. Однак вона зустрічається і стикається з науковими запереченнями.

Третя концепція здібностей радянських учених установлює, що людина має від природи властиві усім людям можливості людського розвитку. Разом з тим радянські психологи визнають наявність індивідуальних природних задатків, сприяючих становленню і розвитку тих або інших здібностей. Здібності формуються в діяльності при сприятливих соціальних умовах життя. Ця   концепція   підтверджується   практикою   і спеціальними дослідженнями.