10.Дайте характеристику порушень пам'яті і прояви захисних механізмів, що визначають процес забування.

Порушення пам'яті - амнезія. Виникає в таких випадках:

- Черепно-мозкова травма;

- Удар;

- При захворюванні;

- Інсульт;

- Сильна перевтома.

Виділяють: ретроградну амнезію - неможливість згадати події минулого (алкоголізм, старече слабоумство); антроградну амнезію - неможливість згадати недавні події, засвоювати нову інформацію, навчатися.

Погіршується пам'ять і в ситуації стресу (свідчення очевидців стресогенних подій вкрай ненадійні). Так само на спотворення процесів пам'яті впливає структура особистості людини (культурний розвиток, система установок і переконань, психологічна зрілість). Люди демонстративного складу схильні вигадувати подыъ, а емоційно в'язкі схильні пригадувати безліч дрібних деталей, упускаючи головне і т. д.

11. Наведіть приклади професій, що вимагають різних видів мислення.

Ліва півкуля несе відповідальність за обробку словесно-логічної інформації. Таке мислення називається конвергентним. Професії, що вимаг.саме логічних здібностей: математик, викладач точних наук, конструктор, організатор виробництва, програміст ЕОМ, пілот, водій, кресляр і т.д.

Права півкуля має справу з інформацією образно-емоційного характеру, а відповідне йому мислення назване дивергентним. Воно спирається на уяву і служить засобом продукування нових оригінальних ідей та самовираження. Професії, що вимаг.здібності до образного мислення: художник, актор, архітектор, лікар, вихователь і т.д.

Перед людиною, яка в однаковій мірі поєднує у собі ознаки логічного і художнього мислення, відкривається широке коло діяльності (керівник, випробувач складних технічних систем, лектор, полководець).

12. Обґрунтуйте, якими якостями розуму повинен володіти сучасний гуманітарій.

Для успішного оволодіння гуманітарними професіями людина повинна мати яскраво виражений вербальний тип інтелекту, характеризуватися широтою пізнавальних інтересів, ерудованістю, добре володіти мовою та мати багатий словниковий запас, вміти правильно його використовувати та мати в цілому високорозвинуте абстрактне мислення.

Крім того - Пізнавальні здібності і навички: уміння робити висновки, помічати тонкі відмінності, використання альтернативних шляхів пошуку інформації, аналіз ситуацій, застос.ідей на практиці, допитливість.

Творчі здібності: гнучкість у мисл.й діях, швидкість мислення, вис.естет.цінності, інтуїція.

Особливості емоційної сфери: повага до інших, самоаналіз, наполегливість у вик.завдання, почуття гумору, впевн.у своїх силах і здібн.

13. Дайте визначення явищу «афазія» і опишіть деякі з видів афазії.

Афазія - розлад мовлення, при якому частково або повністю втрачається можливість корист.

словами(функції апарату артикуляції і слуху зберігаються). Найчастіше афазія спост.при порушенні мозкового кровообігу.

1)Моторна афазія характ.втратою виразності мовлення, його сповільненням в результаті ускладнення форм.звуків, складів та слів. Страждає також процес перемикання з однієї мовної одиниці (звуку, слова) на іншу. 2)Сенсорна - втрата здатності розуміння мовлення оточуючих. Елементарний слух збереж, але фонемних слух поруш. Унаслідок цього поруш. і моторна мова. Хворі говорять багато, але незрозуміло. Часто один звук замін.іншим. Але люд.не усвідомлює, що в неї мовний дефект. 3)Амнестична - випадання з пам'яті назви предметів. На заміну хворий використ. познач. функції або якості предмету. При такій афазії хворому допом. підказка. 4)Номінальна – порушення здатності називати слова. Людина повністю усвід., що саме хоче сказати, але їй важко дати назву предмету, тож вона пояснює описово,напр, кішка – тварина, пухната, живе в домі.

14. Наведіть конкретні приклади й аргументуйте доречність тої чи іншої форми мовного впливу в різних ситуаціях.

15. Аргументуйте взаємозв'язок творчості, креативності і мрії.

16. Обґрунтуйте культурообразующую роль уяви.

17. Назвіть і розпишіть сутність найбільш типових порушень волі.

18. Проаналізуйте фізіологічні основи волі.

19. Охарактеризуйте в цілому фізіологічні основи уваги.

15. Творчість - це діяльність, що породж дещо якісно нове, що відрізн неповторністю. Творчість специфічна для люд, бо завжди передбачає творця - субєкта творч діяльності. Особлива форма мислення, яка вин під час цього склад і почасти невідомого ученим процесу, назив творчим мисленням. Творчість необх для суп в культ та науково-технічній царині. Креативність - творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей, що вход в структуру обдарованості в якості незалеж фактору. Терміном «креативний» познач творчість, що не тільки висуває ідеї, але й довод їх до конкр практ результату. А знач слова «творчий» не розрізн діяльність результативну й безрезультатну. Мрія – особл форма уяви, коли люд створює образи того, чого прагне досягти, але не може протягом певного часу; мрія - образ бажаного майб. Мрії завжди пов'яз з потребами. Сусп умови визн напрям і характер мрій. Вони створ своєрідний творчий тонус.

16. У царині культури трансцендентальна (вихід за власні межі; перехід з поцейбічної області в потойбічну) функція уяви стає породжуючою моделлю культуротворення. При цьому уявне не суперечить реальному, а утвор з ним трансцендентальну єдність. Уяву можна розгл як здатність люд, що поєднує досвід її існування у єдиний горизонт культури. За своєю граючою схемою уява створює “живе ціле культури”. Існування культури здійсн за межами форм сприйняття, за межами “тут і тепер”, а тому породжує “реалізм уяви”. Реальне з уявним створює трансцендентальну єдність. Трансцендентальний схематизм породжує правила культуротворення. Роль уяви також полягає у посередницькій функції між людиною і створеною нею культурою.

17. Порушення волі: Абулія - відсутність прагнення до діяльності, пасивність, аспонтанность, адинамія. Спостер напр. при шизофренії. Адинамія пол в бідності або повній відсутності прагнення діяти: від деякого збіднення мислення й мови до повної знерухомленості. Аспонтанність - вираження фізіол втоми і не супроводж порушеннями мислення.

Гіпербулія - стан надмір активності з вел кількістю різноманітних спонукань до діяльності, а також імпульс прагненням до негайного досягнення мети. Діяльність є малопродуктивною через швидку заміну одних цілей іншими. При різкому збільшенні активності виникає стан хаотичного психомоторного збудження. Парабулія - порушення формування мотивів. Поведінка: 1)імпульс, безглузді, безмотивні дії; 2)обмани сприйняття і марення; 3)регресія особистості (вжив алкоголю і наркотиків);4)перфекціонізм, недосяж цілі параліз активність, виклик страх невдач; 5)самовиправдання.6)надмірна сприйнятливість до самонавіювання і гіпнозу. На цій основі може формуватися залежність пацієнта від лікаря.

18. Фізіол основою волі є вел мозок. Коли ми діємо довільно, у певному центрі кори вел півкуль виникає фізіол імпульс, що передається через довгастий і спин мозок моторному нерву і викликає таким чином рух відповідного органу. Цей рух відрізн від рефлектор руху тим, що у разі рефлексу фізіол імпульс розповсюдж по незмінним, вродженим шляхам, а в разі вольової поведінки ці вроджені шляхи не мають ніякого значення - довільні рухи протікають завжди в новому вигляді, змінюючись по цілі, переслідуваній суб'єктом. Центром, який регулює ці рухи, вваж зона лівої півкулі. При її ураженнях у суб'єкта зниж здатність здійсн осмис, цілеспрям діяльноість. Описане вперше Гуго Ліпманом захворювання – апраксія - прояв в розладі довільної поведінки: суб'єкт виявляє повну нездатність до виконання навіть найпрост навмисних дій, тоді як імпульсивно він легко виконує ці ж акти. Напр, він не може розстеб гудзик за завданням,але за наявності актуал потреби, виконання цього акту не станов для нього жодних труднощів.

19. Фізіол основи уваги: у корі вел півкуль мозку можуть протікати два процеси: збудження і гальмування. Коли люд уважна до чогось, в корі її мозку виник осередок збудження. Решта ділянок мозку в цей час перебув у стані гальмування. Тому люд, зосередж на чомусь одному, може нічого іншого в цей момент не помічати. Діяльність незбуджених ділянок мозку пов'яз в цей час з тим, що назив неусвідомленою, автоматичною діяльністю люд. Первинна фізіол основа уваги - орієнтовний рефлекс - вроджена реакція організму на будь-яку зміну навкол середовища. Здатність насторожуватись, реагуючи на незначні зміни в навкол середовищі, поясн наявністю у вел півкулях мережі нерв шляхів, що з'єд ретикулярну формацію (сукупність структур головного мозку, що регулюють рівень збудливості) з різними ділянками кори вел півкуль. Нерв імпульси, що йдуть по цій мережі, виник разом з сигналами від органів почуттів і збудж кору, приводячи її у стан готовності реагувати на подальші роздратування. Таким чином, ретик формація разом з органами чуттів зумов появу орієнтовного рефлексу.

20.Виділіть дві різні причини неуважності. Укажіть, у якому виді неуважності виявляється недостатній розподіл уваги і низька його переключаемость.

Причиною нестійкості уваги в молодшого школяра буває недостатня його розумова активність, зумовлена як недосконалими методами навчання, так і рівнем його готовності до учбової діяльності, непередбаченими труднощами в навчанні, станом здоров’я.

Увага молодших школярів тісно пов’язана із значимістю для них навчального матеріалу. Усвідомлення учнями необхідності, важливості його засвоєння, інтерес до його змісту є умовою стійкості їх уваги.

Розвиток довільної уваги в молодших школярів здійснюється успішно, якщо створюються умови для їх цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються керуватись самостійно поставленою метою.

Увагу малечі привертає яскравий, потужний подразник. Це мимовільна увага. Пізнавальне ставлення до навколишнього світу, що формується в дошкільника, перебудовує й увагу дитини. Вона стає мимовільно (вторинною), тобто спирається на інтерес.

Увага людини передає її спрямованість на щось і є умовою вибіркового відображення людиною певного об’єкта з безлічі об’єктів, що діють на нервову систему людини в кожний окремий момент.

Виникаючи на основі безумовного (орієнтувального) рефлексу, увага дитини вже на другому уроці життя набуває умовно-рефлекторного характеру. У тривалості зосередження (стійкості) уваги дедалі більшу роль починають відігравати спрямованість особистості, її інтереси, мислення і мова.

21.Дайте психологічний аналіз стресу як виду емоційних станів. Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії: 1. Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людини і може привести його до хвороби.

Форми стресу:

Імпульсивний – імпульсивна реакція на якийсь подразник одноразово.

Генералізований – можливість мобілізації всіх внутрішніх ресурсів організму з мутою пдолання цього стресу.

Гальмівний – блокування інтелектуальної сфери людини.