Лабораторний контроль

Для оцінки мікробного забруднення повітряного середовища приміщень аптек використовуються такі показники, як окислюваність повітря, кількість диоксиду вуглецю й мікроорганізмів у 1 м³ повітря. Орієнтовна оцінка санітарного стану повітря може здійснюватися за кількістю мікрофлори, що осідає на 1 м² поверхні у хвилину.

Лікувально-профілактичні заходи

З метою зменшення захворюваності та збереження здоров’я, підвищення працездатності й продуктивності праці для персоналу необхідно насамперед створити сприятливі умови праці. Аптечні працівники, безпосередньо зайняті виробництвом ліків (виготовлення, розфасовка, контроль та ін.), повинні проходити попередній та періодичний медичний огляд.

Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу. Абсолютними протипоказаннями до роботи в аптеці є  активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія II ступеня.  Протипоказаннями до прийому на роботу є усі види геморагічного діатезу; алергічні захворювання; гострота зору нижче 0,6 з корекцією; аномалія рефракції понад  6,0 % короткозорості, зі змінами очного дна, понад 2,0 % далекозорості, астигматизм понад 2,0; захворювання ендокринної системи.

Періодичні медичні огляди проводяться 2 рази у рік з обов’язковим оглядом терапевтом, невропатологом, психіатром і, за показниками, гінекологом, стоматологом, фахівцем із хвороб вуха, горла й носа. При цьому проводяться також лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, визначення білірубіну тощо.

4.Визначте концентрацію СО2 в повітрі за методом Лунге-Цекендорфа, якщо було проведено 8 стиснень груші поза приміщенням та 4 стискання груші в обстежуваному приміщені. Зробіть гігієнічний висновок.

Принцип методу базується на продуванні досліджуваного повітря через титрований розчин вуглекислого натрію (або аміаку) в присутності фенолфталеіну. При цьому відбувається реакція Na2CO3+H2O+CO2=2NaHCO3. Рожевий у лужному середовищі, фенолфталеїн знебарвлюється після зв’язування CO2 (кисле середовище).

За кількістю стискань груші визначають вміст діоксиду вуглецю за формулою:

Х=А1*С/А2, Х-вміст вуглецю у приміщені%, А1-число стискань груші поза приміщенням(зовн атм пов), А2-число стискань груші в обстежуваному приміщенні, С-концентрація вуглецю в зовн атм(0,04%)

БІЛЕТ № 7

1. Методи гігієни, їх класифікація. Специфічні методи гігієни.

Фізичні методи служать для визначення таких параметрів довкілля, як температура, вологість, рух повітря, барометричний тиск повітря, для вимірювання параметрів атмосферного електричного струму, сонячної радіації, шуму та вібрації, радіоактивного випромінювання тощо з використанням відповідної вимірювальної апаратури.

Хімічні методи використовують для визначення хімічного складу повітря, води, ґрунту, харчових продуктів, а також визначення домішок у вигляді хімічних речовин, які забруднюють ці об'єкти дослідження.

До фізико-хімічних методів належать визначення фізичних і хімічних параметрів за допомогою полярографії, хроматографії, колориметрії, спектрографії, методи мічених атомів тощо.

Біологічні методи використовують у разі проведення пробних досліджень на тваринах. До біологічних методів дослідження належать мікробіологічні, мікологічні, гельмінтологічні, вірусологічні методи.

Специфічними для гігієни є п'ять основних методів: епідеміологічний метод вивчення здоров'я населення; метод санітарного обстеження; метод гігієнічного експерименту; метод санітарної експертизи; метод санітарної освіти.

Епідеміологічний метод уміщує в собі санітарно-статистичний спосіб, спосіб медичного обстеження популяцій, спосіб клінічного спостереження за спеціально дібраними людьми (волонтерами) та спосіб натурного експерименту серед широких мас населення.

Метод санітарного обстеження полягає у здійсненні візуального спостереження (оцінка об'єкта за зовнішніми ознаками) або проведенні поглибленого санітарного обстеження (із застосуванням лабораторно-інструментальних досліджень) із наступним описом об'єкта спостереження.

Метод гігієнічного експерименту проводять у реальних умовах (натурний експеримент) або в лабораторіях (лабораторний експеримент).

Метод санітарної експертизи полягає у складанні висновку про об'єкт експертизи спеціалістами, які мають спеціальну підготовку (обізнані) у певній галузі гігієни та санітарії.

Метод санітарної освіти вміщує в собі гігієнічне навчання та виховання населення щодо санітарно-гігієнічних аспектів.

2. Забруднення повітря закритих приміщень, основні джерела. Антропогенне забруднення повітря.

В атмосферному повітрі постійно є. завислі речовини (пил), токсичні гази, пилок рослин, спори грибів, бактерії, що спричинює серед людей ріст захворюваностей, особливо алергійної природи.

Забруднення атмосфери – це зміни газового складу атмосфери внаслідок умісту в ній домішок.

Природними джерелами забруднення є вулканічні виверження, пилові бурі, космічний пил, гейзери, лісові та степові пожежі, виділення рослин, тварин та мікроорганізмів. Деякі шкідливі домішки (вуглекислий газ, оксид вуглецю, сірководень, хлориди й інші сполуки) потрапляють в атмосферу з океану. Особливість природних забруднень полягає в тому, що вони не такі токсичні, як антропогенні, і діють періодично.

Основні джерела антропогенних забруднень:

1) промислові підприємства і теплові електростанції;

2) автотранспорт;

3) топки котелень та будівель.

Засоби сучасного транспорту є одним з основних джерел забруднення атмосфери. До них належить автомобільний, залізничний, морський і річковий транспорт, а також авіація. Проте найчастіше спричинює загальні забруднення атмосфери автомобільний транспорт.

Транскордонні забруднення атмосфери характеризуються перенесенням промислових відходів на великі відстані.

3.Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення та реалізації ліків в аптеках. Умови праці персоналу аптек.

Ефективність та безпека застосування ліків, залежить від суворого дотримання ви­мог щодо їх виготовлення, забезпечення правильного зберігання та реалізації. Разом з цим не можна не відмітити той факт, що процеси подібного змісту слід здійснювати в умовах, які гарантують високий ступінь безпеки та належний рівень охорони праці персоналу.

4.Лікарню слід будувати з південного сходу від ТЕС.

БІЛЕТ № 8

1. .Гігієна аптечних закладів та фармацевтичних підприємств як розділ гігієнічної науки. Значення гігієнічних знань для провізорів.

Процес створення оптимальних гігієнічних умов у фармацевтичних закладах визначається особливостями планування й забудови земельної ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм, а також санітарним станом під час експлуатації.

Відповідно до будівельних норм та “Правил роздрібної реалізації лікарських засобів” усі аптечні приміщення повинні поділятися на 4 основні групи: виробничі, допоміжні, адміністративні та санітарно–побутові.

Існує декілька варіантів розташування та внутрішнього планування аптек лікувально–профілактичних закладів. Проте слід враховувати, що згідно будівельними нормами при місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт, для обслуговування декількох лікувально–профілактичних закладів – лікарняні аптеки.

Незалежно від того, де розміщена лікарняна (міжлікарняна) аптека (окремий будинок, при стаціонарі або поліклініці) має бути передбачений окремий вхід, улаштовані протипожежні перегородки та забезпечена можливість під’їзду автомашин.

Велике значення для забезпечення відповідних вимог щодо внутрішнього планування приміщень аптечних закладів існуючим вимогам, має створення належного освітлення, мікроклімату, водопостачання та водовідведення.

Гігієнічні знання дозволяють правильно планувати та провадити в життя профілактичні заходи серед населення., необхідне для постановки правильного ліагнозу, етіології захворювання , його лікування та профілактики. Дає можливість правильно організувати індивідуальний гігієнічний редим хворого : його харчування, режим дня, заходи по загартовуванню та фізкультурі, вирішувати питання трудової експертизи, працевлаштування.

2.Бактеріальне забруднення повітря приміщень аптеки. Методи визначення мікробного забруднення повітряного середовища. Санітарно – показові мікроорганізми повітряного середовища.

Боротьба з бактеріальним забрудненням повітря аптечних приміщень, аптечного обладнання, рук персоналу, дистильованої води та ін. має двояке значення: попередження мікробного зараження ліків та створення умов, що виключають можливість передачі інфекції повітряним шляхом. 

Попадання мікроорганізмів і продуктів їх розпаду в ін’єкційні  лікарські форми може привести до такого явища як пірогенність (гарячковий стан організму).

          Санітарно-гігієнічну оцінку чистоти повітря виробничих приміщень проводять на основі визначення кількості мікроорганізмів, що містяться в 1 м³повітря.

Використовуються методи знезараження повітря виробничих приміщень УФ-опроміненням; фільтрацією повітря через стерильні фільтри з матеріалом марки ФПП-15-3, що представляє шар ультратонких волокон з перхлорвінілового полімеру; використанням пересувних рециркуляційних повітроочисників (ПОПР-0,9 і ПОПР-1,5) і пристроїв з ламінарним (шаруватим) потоком очищеного стерильного повітря.

Одним з головних джерел бактеріального забруднення аптечного інвентаря, обладнання, ліків є повітряне середовище, що містить бактеріальні аерозолі,що виділяються покупцями і робітниками аптек.